загрузка...
загрузка...
Характеристика роботи

Реферат

Кількість сторінок: 12

Безкоштовна робота

План

Загальна характеристика

Населенн Шрі-Ланки

Економіка Шрі-Ланки

Сільське господарство

Інші галузі первинного сектора економіки

Транспорт

Енергетика

Промисловість

Зовнішня торгівля

Кухня Шрі-Ланки

Загальна характеристика

Офіційна назва - Демократична Соціалістична Республіка Шрі-Ланка (колишній Цейлон).

Державний устрій. - унітарна республіка. Глава держави - президент. Глава уряду - прем'єр-міністр. Вищий законодавчий орган - однопалатний парламент - Національна державна асамблея.

Географічне розташування - Шрі-Ланка - держава у Південній Азії, що розташована на острові Цейлон в Індійському океані, на південь від півострова Індостан.

Протяжність берегової лінії - 1340 км.

Площа території - 65 610 кв. км (120 місце в світі).

Адміністративно-територіальний розподіл - поділяється на 9 провінцій.

Чисельність населення - 19 742 439 осіб (51 місце в світі).

Столицяця - Коломбо (649 000 мешканців). Тут знаходяться резиденція уряду і основні економічні й культурні заклади. Офіційною столицею вважається передмістя Коломбо - Шрі-Джаваярденапура-Котте (місце перебування парламенту).

Інші великі міста: Дехівала-Маунт-Лавінья (196 тис. мешканців), Джафна (129 тис.), Шрі-Джаяварданапура (109 тис.), Канді (104 тис.), Галле (84 тис.).

Державна мова - англійська, сингальська, тамільська.

Релігія - буддизм (69% мешканців), індуїзм (15%), іслам (8%), християнство (8%).

Національне свято: 4 лютого - День Незалежності.

Державний прапор. Державний прапор Шрі-Ланки прийнятий у 1978 році Він представляє собою полотнище жовтого кольору. У лівій його частині - рівновеликі смуги зеленого і оранжевого кольору, розміщені вертикально. У правій - жовтий лев з мечем у темно-червоному прямокутнику. В кутах прямокутника розміщені чотири зображення листя дерева бодхі жовтого кольору. Жовтий колір прапора - традиційний колір буддизму. Зелена смуга символізує мусульманську общину Шрі-Ланки. Оранжева - общину тамілів. Жовтий лев з мечем на коричневому поле - символ королівства Канді (у XVI ст. незалежної держави, що не зазнала португальської експансії) - означає сміливість і мудрість. Листя дерева бодхі (священного дерева буддистів, під яким Будда досяг просвітлення) - символ буддизму і прагнення до просвітлення.

Населення Шрі-Ланки

За даними на липень 2003 року, у Шрі-Ланці проживало 19 742 439 осіб. За чисельністю населення країна займає 51 місце в світі.

Щільність населення складає 300,9 осіб на 1 кв. км.

За даними Організації Об'єднаних Націй, у 2025 році чисельність населення Шрі-Ланки становитиме 23 547 тисяч осіб, а до 2050 року - 25 923 тисяч осіб.

Нині 22% населення мешкає у містах і 78% у сільській місцевості.

Станом на 2003 рік на 1000 ланкійців доводилося 16,12 новонароджених, а померлих - 6,46. 135 з кожних 100 тисяч ланкійців емігрували з країни. 2003 року річний приріст населення Шрі-Ланки склав 0,83 відсотки.

Вікова структура населення Шрі-Ланки виглядає наступним чином:

- до 14 років - 25,2% (з них 2 543 тис. чоловічої статі і 2 431 тис. жіночої);

- від 15 до 64 років - 67,9% (з них 6 518 тис. чоловічої статі і 6 890 тис. жіночої);

- понад 65 років - 6,9% (з них 642 тис. чоловічої статі і 718 тис. жіночої).

Середній вік населення Шрі-Ланки складає 28,7 років. При цьому середній вік ланкійських чоловіків 27,7 років, а жінок - 29,7.

Середня тривалість життя у Шрі-Ланці складає 72,6 роки. При цьому середня тривалість ланкійських чоловіків - 70,1 роки, а жінок - 75,3 роки.

Рівень грамотності населення Шрі-Ланки - 90% (серед чоловіків 93%, серед жінок - 87%).

На 1000 ланкійок доводиться лише 967 ланкійців. При цьому 10 ланкійок народжують в середньому 19 малюків.

За рівнем життя населення Шрі-Ланка посідає 89 місце у світі.

Кілька слів про становище ланкійських жінок. Здавна роль жінок у Шрі-Ланці, як і в більшості азіатських країн, обмежена домашнім господарством. Жінки беруть участь також в аграрному виробництві, виконуючи менш важкі роботи. У період незалежності для жінок розширилися можливості для відвідування школи, навчання в університетах і придбання професії. Усі частіше жінки змагаються за вакансії з чоловіками, одержуючи рівну з ними оплату за працю в державному апараті. Багато з них мігрували в країни Середнього Сходу, де наймаються як прислуга. Жінки складають основний контингент зайнятих на текстильних підприємствах у зонах вільної торгівлі в самій Шрі-Ланці.

За релігійною ознакою населення Шрі-Ланки поділяється: 69% буддистів, 15% індуїстів (тамілів), 8% мусульман, 8% християн. Конституція гарантує свободу віросповідання, але віддає домінуюче положення буддизму, як такому, що "займає першочергове положення".

В етнічному відношенні більшість мешканців країни - сингали (75%), а також таміли (16%), араби, малайці, бюргери (нащадки змішаних шлюбів ланкійців з вихідцями з Європи), ведди (найдавніша, корінна етнічна група острову) та інші. Спостерігається ітенсивний відтік тамільського населення в Індію й інші країни південної Азії.

Економіка Шрі-Ланки

У 1977 році уряд Шрі-Ланки відмовилося від контрольованої економіки, основаної на імпорті, на користь ринкової економіки і торгівлі, спрямованої на експорт. Основні галузі виробництва Шрі-Ланки це - харчопереробна промисловість, текстильна, виробництво одягу, їжі і напоїв, страхування і банківська справа. Протягом 90-х, щорічне зростання виробництва склало близько 5,5%, але сильні посухи й етнічні конфлікти 1996 року призупинили темпи розвитку країни до 3,8%. За останні кілька років показник економічного росту незначно мінявся. Центральний банк Шрі-Ланки рекомендує уряду розширити ринкові механізми в сільськогосподарському секторі, минаючи традиційні плантаційні методи, скасувати монополію держави на імпорт пшениці, підвищувати конкурентність у фінансовому секторі. Серйозною перешкодою на шляху розвитку економіки залишається війна між сингальцями і тамілами, що за останні 15 років забрала 50 тисяч життів.

Сільське господарство

Сільське господарство складає основу економіки країни. У середині 1990-х у цій галузі було створено близько 17% ВВП і зосереджено приблизно 39% трудових ресурсів. До половини зайнятих в агровиробництві - члени селянських родин, що володіють невеликими земельним наділами, а працюючі по найму сконцентровані на чайних і каучукових плантаціях.

Шрі-Ланка виступає на світовому ринку насамперед як експортер чаю, небагато поступаючись Індії. Чайні плантації знаходяться в гірських місцевостях. У 1970-х роках збір чаю у країні трохи скоротилився через три причини: через повільну заміну починаючи з 1960-х років старих посадок новими, через незадовільне управління чайними плантаціями після їхньої націоналізації в 1975 і через недостачу робочих рук після репатріації індійських тамілів. У 1990-х роках уряд продав багато чайних плантацій у приватні руки.

Друга по важливості експортна культура Шрі-Ланки - гевея, в основному культивується на низьких західних схилах Центрального гірського масиву. У 1996 виробництво каучуку склало 112 тис. т.

Площа, зайнята під кокосову пальму, приблизно вдвічі перевищує площі під чайним кущем і гевеєю разом узяті. Ця культура тяжіє до західних і південних низин. Продукти кокосової пальми більш ніж на 3/4 споживаються в самій країні, у 1996 на їхню частку приходилося 11% вартості сільськогосподарського експорту. Обсяг продукції рідко коливається залежно від погодних умов, кількості внесених мінеральних добрив і ринкових цін.

Економічне становище Шрі-Ланки багато в чому залежить від виробництва рису. Ще в 1930-х роках з ініціативи Дона Стефена Сенанаяке влада прийняла програму колонізації нових земель на базі відновлення древніх зрошувальних споруд і планового будівництва землеробських поселень. Ці зусилля активізувалися після 1948, коли країна здобула незалежність, а Сенанаяке став прем'єр-міністром. Майже в той же час була ліквідована малярія, що сильно стримувала процес освоєння низин сухої зони.

Із середини 1960-x років завдяки застосуванню мінеральних добрив і пестицидів і селекції врожайність рису помітно зросла. Ці зрушення в сполученні з підвищенням після 1976 цін на зерно, закуповуване державою в селян, привели до того, що країна, яка колись імпортувала 2/3 необхідного їй рису, виявилася здатною до самозабезпечення. Річний збір збільшився майже в шість разів - з 450 тис. т на початку 1950-х років до 2,8 млн. т у 1995. Однак у 1996 через сильну посуху врожай рису упав до 2,1 млн. т. Рис вирощується переважно в дрібних господарствах розміром до 2 га і займає в країні третину всіх оброблюваних площ.

Інші галузі первинного сектора економіки

Рибальство ведеться як у внутрішніх водоймах, так і в прибережній морській зоні. Продукція призначається для задоволення потреб самої країни. Починалися спроби модернізувати галузь і збільшити розмір здобичі, щоб домогтися поліпшення білкового харчування населення; одночасно передбачалося створення нових робочих місць для населення, що мешкає на узбережжя.

У Шрі-Ланці ще збереглися великі ліси. Деревина використовується насамперед на паливо. Однак у 1970-х роках вирубка лісів набула загрозливих масштабів. У 1975 вони займали приблизно 28% території країни, у 1992 - 20%. Щоб задовольнити нестатки селян у паливі, на площі, що займає 1/3 усієї лісопокритої території, був налагоджений випал деревного вугілля, причому відбудовні роботи здійснюються на всіх лісосіках. Політична нестабільність у Шрі-Ланці в 1980-1990-х роках дуже негативно відбилася на стані лісового господарства.

У Шрі-Ланці ведеться видобуток дорогоцінних каменів і графіту, переважно на експорт. На півострові Джафна й уздовж північно-західного узбережжя розробляються поклади вапняку, що слугують сировинною базою для виробництва цементу. Однак значну частину цементу доводиться ввозити з-за кордону.