загрузка...
загрузка...
Характеристика роботи

Курсова

Кількість сторінок: 35

Платна робота

Ціна: 150.00грн.

Замовити роботу
Закрити

Гійом Левассер Опис України

Замовити дану роботу можна двома способами:

  • Подзвонити: (067) 380–84–93, (097) 844–69–22 та (050) 297–73–76
  • Заповнити форму замовлення:
Не заповнені всі поля!
Обов'язкові поля до заповнення «ім'я» і одне з полів «телефон» або «email»

Щоб у Вас була можливість впевнитись в наявності обраної роботи, і частково ознайомитись з її змістом, ми можемо за бажанням відправити частини даної роботи безкоштовно. Всі роботи виконані в форматі Word згідно з усіма вимогами щодо оформлення даних робіт.

Зміст   

Вступ  3

1. "Опис України" як етнографічне дослідження  6

1.1. Етнічний склад населення України  6

1.2. Становий склад населення України  7

1.3. Феномен козацтва і їх військове мистецтво  9

1.4. Господарство і матеріальна культура українців  16

1.5. Духовна культура українців  21

2. "Опис України" з точки зору сучасних дослідників  30

2.1. Праця Г.Л. де Боплана в дослідженнях українських вчених  30

2.2. Неточності в "Описі України"  33

Висновок  35

Використана література  36

Вступ

Автори XVI ст. про козаків — саме під цією назвою — нічого не знали. Лише два з них писали взагалі про мешканців Русі-України. Блезде Вінженер (Париж, 1573) згадував про русинів; Андре Теве (Париж, 1573) помістив відомості про русинів і черкасів (від міста Черкаси), розуміючи під останнім етнонімом козаків середнього Подніпров'я.

У XVII ст. ставлення до козаків кардинально міняється. Етнонім "козаки" входить до загального вжитку, що було пов'язано з кількома факторами:

1) зростання могутності запорозьких козаків у чорноморському регіоні, зокрема їх протитурецькі й протитатарські воєнні операції на морі (і на суші;

2) активізація антипольської національно-визвольної боротьби. то остаточно вилилася в Українську революцію Богдана Хмельницького та закінчилася відділенням значної частини українських земель під Польсько-литовської держави;

3) активна участь козацтва в подіях Тридцятирічної війни, коли наймані козацькі загони разом з Богданом Хмельницьким опинилися також у північній Франції (облога Дюнкерка)".

На сьогодні ще не існує повного огляду французької літератури XVII ст. н;і козацьку тему (хоча робилися такі спроби, наприклад, І.Боршаком, В.Сочинським, Д.Наливайком). Безсумнівно, однак, що центральне місце у французькій літературі XVII ст. зайняв Боплан та й то - після виходу в світ його "Опису" писати про Україну, про Східну Європу в цілому без Боплана було неможливо. Вплив Боплана на уявлення західноєвропейської науки та публіцистики про українські справи був дуже великий — і він також заслуговує скрупульозного вивчення.

Варто згадати кількох французьких авторів, для яких контакт з Бопланом значив багато.

Клодле Месме граф д'Аво, видатний французький дипломат, пізніше суперінтендант фінансів. Д'Аво був у Польщі в 1635-1636 рр.; він відіграв дуже велику роль у встановленні Альтмаркського перемир'я. Боплан як посланець великого коронного гетьмана Станислава Консцпольського 1635 р. зустрічався з д'Аво у Марієнбурзі, передав йому подарунки віл гетьмана і, треба думати, інформував французького посла про українські справи. Про цю зустріч писав секретар французького посла Шарль Ожьє.

Посольство д'Аво здобуло високу оцінку сучасників, наприклад, Жана де Лябурера сіра де Блеранваля, який, до речі, присвятив запорозьким козакам невеликий розділ у своїй книжці 1647 р.

"Описом" Боплана широко користувався французький дипломат у Варшаві (мабуть, секретар посольства), пізніше королівський радник у Монетному трибуналі в Парижі П'єр Шевальє.

Боплана — як автора карт України та "Опису" — він згадує двічі у своїй праці (Париж, 1663). Книжка Шевальє видавалася у XVII ст. двічі також англійською мопою (Лондон,1672, 1673). Її переклав (чомусь без прізвища автора на титульній сторінці, хоча з рекомендацією його в передмові) англійський лікар та мандрівник Едвард Браун. Браун, між іншим, особисто зустрічався з Бон-ланом у Франції 1664 р. Десять років пізніше Боплан переклав дуже популярний свого часу Браунів опис мандрівок по Угорщині, Сербії, Болгарії, Тессалії, Австрії та інших країнах (виданий у Лондоні 1673 р.). Чи Бонлан був особисто знайомий з П.Шевальє — невідомо, але досить ймовірно- До речі, Шевальє писав про козаків, їхню боротьбу з Польщею. перебування Б.Хмельницького у Франції в прихильному до українців дусі, що викликало невдоволення частини польських істориків (які, зрештою. завжди суворо цензурували західні відомості про Хмельниччину та Україну XVII ст., якщо вони були об'єктивними у висвітленні конфліктів). Щоб применшити значення твору Шевальє і знецінити його відомості, прізвище автора проголосили... псевдонімом, хоча історичність цієї особи, його діяльність у Монетному трибуналі документально підтверджені.

Польська історіографія оголосила недостовірним, а навіть фальсифікаторським твір французького публіциста й історика П'єра Лінажа де Восьєнна "Опис та коротка історія Королівства Польського" (Париж, 1674) значною мірою тому, що він використав розповіді польського опозиціонера Єроніма Радзєйовського, колишнього коронного підканцлера, якого за співробітництво з Швецією під час війни з Польщею 1655 р. було проголошено зрадником. До підготовки книжки де Восьєнна, можливо, мав відношення Боплан (це моє припущення). Джерелом для де Восьєнна була — крім оповіді Радзєйовського — також анонімна записка, складена в кінці 1649 — на початку 1650 рр. на підставі оригіналу польською мовою (французький текст записки зберігається v відділі рукописів Національної бібліотеки в Парижі). Як писав де Восьєнн канцлерові Франції П'єрові Сег'є, польську нотатку перекладав "один з моїх приятелів, який, якщо не підлещувати, не надто проворний у володінні мовами, хоча він провів у Польщі чотирнадцять або п'ятнадцять років". Боплан дуже підходить під таку характеристику. Він володів польською й українською мовами хоча б на побутовому рівні (бо інакше не міг би спілкуватися з оточенням в Україні), володів, однак, не блискуче (про не свідчать помилки в "Описі", виправлені окремим додатком до книжки — ерратою). Переклад, якщо дійсно перекладав він, міг справляти йому значні труднощі. А в Польщі Боплан справді перебував довший час, навіть трохи більше як п'ятнадцять років (де Восьєнн міг не знати докладно скільки) — насправді шістнадцять років та п'ять місяців. Можливо, цс припущення вдасться ще підтвердити або заперечити.

Дослідження козацької теми у французькій науці, публіцистиці, пресі XVII ст. вимагає ще багато зусиль, які можуть принести чимало невідомого, зовсім не применшуючи, а навіть підтверджуючії велике іначснпя "Опису України" Боплана та його карт.

Як бачимо, праця Боплана була базовою для його сучасників.