загрузка...
загрузка...
Характеристика роботи

Контрольна

Кількість сторінок: 12

Безкоштовна робота

План

1. Геосистема. Основні загальні властивості геосистем

2. Агроландшафтні та меліоративно-ландшафтні дослідження.

3. Рекреаційно- та медико-ландшафтні дослідження.

4. Ландшафтознавчі дослідження для районних планувань

1. Геосистема. Основні загальні властивості геосистем

До основних загальних властивостей геосистем відносять:

Територіальність-структурність – це особливість геосистем, яка відрізняє їх від екосистем. Із зовнішнього середовища геосистеми виділяються як певні ділянки території. Кожну геосистему можна описами метричними (площею, лінійними розмірами) і топологічними (характеризують положення даної геосистеми щодо інших, або об'єктів природи) показниками.. Територіальність дає змогу ефективно використовувати картографічні методи при їх виділенні, зображені та аналізі.

Просторовість залежить від території, яку саме ділянку земної поверхні вона займає.

Поліструктурність. Під структурою геосистеми розуміють характер поєднання її елементів, певного типу відношення. Оскільки в тій самій системі можуть мати місце відношення різних типів, то і поєднання ними елементів буде різним. Так, в одній геосистемі виникає кілька структур. Такі системи називають поліструктурними (суспільні системи – статево-вікова, етнічно-професійна). Визначення типу відношень, які вважаються структурно реформуючими залежить від аспекту аналізу геосистем.

Найбільш загальними аспектами аналізу є:

- вертикальний (тонічний), де елементами виступають різні фізичні тіла геокомпонентів, а відношеннями – вертикальні потоки різних речовин та енергії, генетико-еволюційні;

- територіальний (хоричний), елементами якого є геосистеми нижчого рангу, ніж досліджувана, а відношеннями – горизонтальні потоки між ними, позиційні залежності;

- часовий (динамічний), елементи – окремі інтервали часу, а відношення – послідовність їх змін.

Відповідно виділяються вертикальний, територіальний, часовий класи структур. Ефективним підходом структурного аналізу геосистем ємодульний. Модуль системи виділяється як сукупність усіх її елементів, пов'язаних безпосередніми відношеннями з якимось одним елементом або їх деякою фіксованою групою.

Складність. Складними вважаються системи, сформовані багатьма елементами різних типів, між якими існують різнорідні зв'язки. Ознакою складності вважають також неоднозначність її реакції до зовнішніх впливів. Складність геосистем зумовлює специфічні підходи до аналізу, які повинні враховувати, що неможливо сумістити значну складність системи з високою точністю її опису – точно можна описати лише її окремі елементи та зв'язки, але не всю систему як ціле.

Цілісність– властивість системи, яка проявляється в тому, що вилучення з неї певного компоненту призводить до її кардинальної перебудови або взагалі загибелі, а сам цей компонент окремо від системи існувати не може або ж він якісно змінюється. Геосистеми мають риси цілісності (позбавлення ґрунту призведе до трансформації в цілому). Вагомим виявом цілісності системи є їхемерджентність– притаманність системі таких властивостей, якостей та функцій, яких не має жоден з її елементів і які не можуть виникнути при їх механічній суміші, але можуть виникнути при їх взаємодії. (здатність до самоочищення, кругообіг речовин).

Відкритість. Відкритими є системи, частини елементів яких мають зв'язки з елементами, що не належать до її структури. Елементи останнього типу складають зовнішнє середовище геосистеми. Зв'язки, які йдуть від них до системи – вхідні, входи, зовнішні сигнали. Крім вхідних є й вихідні зв'язки. Системи, які мають лише вхідні зовнішні зв'язки і не мають вихідних, називаютьсянапівзакритими.Закритимивважаються системи, у яких не має зовнішніх зв'язків, тобто які не залежать від зовнішнього середовища. Геосистеми відкриті і до антропогенних навантажень.

Динамічність. Динамічними називаються системи, значення характеристик яких змінюються у часі. У різні проміжки часу геосистема може перебувати у неоднакових станах. Важливою особливістю динаміки геосистем є те, що різні її характеристики змінюються в часі з різною частотою (наприклад метеорологічні показники дуже мінливі, а геологічні ні).

Прийнято розрізняти добову, сезонну (річну) та багаторічну динаміку. Ландшафтна екологія досліджує зміни геосистем в інтервалі від кількох хвилин до кількох десятків тисяч років.

Стійкість. Стійкість у геосистемі проявляється у багатьох формах і дає її змогу протистояти зовнішнім впливам, зокрема антропогенним, зберігати при взаємодії з зовнішнім середовищем свою цілісність та інші риси. Нестійкі в даних умовах геосистеми змінюються на більш стійкі типи, тому стійкість геосистеми значною мірою зумовлена генетико-еволюційно.

В умовах інтенсивного втручання людської діяльності в природу стійка рівновага часто порушується. Розвиток деградаційних процесів у геосистемах є не чим іншим, як результатом втрати ними стійкості до антропогенних навантажень.

Стохастичність. Стохастичними називаються системи, залежність між характеристиками яких та їхні зв'язки із зовнішнім середовищем не жорстко детерміновані (функціональні), а статистичні, імовірнісні. На геосистему діє багато зовнішніх факторів суто стохастичної імовірнісної природи (наприклад, випадання опадів).