План

1. Методи та підходи ландшафтної екології.

2. Природні ландшафтно-екологічні фактори.

3. Природоохоронно-ландшафтознавчі дослідження.

2. Природні ландшафтно-екологічні фактори.

Фактор – деяка ознака, що впливає на характеристики досліджувальної системи. Виділяють фактори-ресурси і фактори-регулятори.

До факторів-ресурсів належать тепло, освітленість, кількість опадів, вологи тощо. Характер їх впливу визначається кількістю, регуляторністю, інтенсивністю надходжень до геосистеми (для зовнішніх факторів) та кількістю в самій геосистемі (для внутрішніх факторів).

Фактори-регулятори – тектонічні рухи, географічне положення, рельєф тощо – зумовлюють перерозподіл між окремими геосистемами, або елементи їх вертикальної структури дії факторів-ресурсів. Так, рельєф, регулює надходження тепла на схили, їх різну освітленість, зволоженість.

Деякі фактори-ресурси можуть проявляти себе як фактори-регулятори (гумус діє не тільки як ресурсний фактор для рослин, а й умова, що визначає споживання рослиною мінеральних речовин. Кожний тип геосистеми може формуватися та існувати лише в деякому діапазоні впливу фактора – амплітуді виду. Розрізняють амплітуду екологічну – діапазон існування виду в умовах міжвидової конкуренції, та фізіологічну – діапазон, який міг би зайняти вид за відсутності конкуренції.

Ландшафтно-екологічна ніша геосистеми (ЛЕНГ) – це місце геосистеми в просторі. Щоб визначити фундаментальну ЛЕНГ необхідно встановити весь набір факторів, які визначають її існування та ареал поширення на земній поверхні, і за кожним із них виявити ландшафтно-екологічну амплітуду. Геосистема може існувати лише в межах її фундаментальної ніші, бо поза нею знайдеться хоча б один фактор, до дії якого геосистема не пристосована. Реалізована ландшафтно-екологічна ніша – це об'єм фундаментальної ніші, у межах якої геосистема може існувати за будь-якої комбінації факторів.

Повна ЛЕНГ складається з часткових ніш:

- кліматичної (радіація, кількість опадів);

- геоморфологічної (довжина, вид поверхні);

- гідрогеологічної (глибина рівня, ступінь мінералізації ґрунтових вод);

- для гірських порід – орографічна (висота)

Соціальна функція геосистем полягає у здатності задовольняти вимоги антропогенних впливів, які націлені на отримання певного результату від геосистеми.

За призначенням усі антропогенні впливи можна поділити на:

- доповнюючі (спрямованість на підвищення природного потенціалу геосистеми);

- компенсаційні (заміна прямих елементів більш продуктивними);

- редукційні (обмеження до мінімуму ролі окремих компонентів геосистеми – наприклад при урбанізації);

- деструктивні (повне руйнування структури геосистеми – наприклад при гідробудівництві, гірничовидобувному виробництві).

За тривалістю дії антропогенного фактора:

- довготривалі;

- багаторічні;

- короткочасні.

Кожний вид антропогенного впливу на геосистему можна описати рядом параметрів, що безпосередньо характеризують ступінь антропогенного навантаження. Такими параметрами наприклад: для впливу землеробства – кількість внесених добрив, пестицидів на одиницю площі за рік, число проходів с/г техніки на колію тощо; для впливу рекреації – кількість відпочиваючих на одиницю площі за рік, максимальне число відпочиваючих за один день, число наметів тощо; для промислових впливів - об'єми викидів (скидів) забруднюючих речовин в атмосферу, шумове й теплове забруднення, об'єми води, що споживає підприємство тощо.

Ступінь антропізації геосистем – зміненість її структурних та динамічних особливостей в результаті її цільового використання. За цією ознакою Сочава поділив геосистеми на:

- корінні (незмінні);

- похідні (змінені господарською діяльністю).

Мільков за співвідношенням природних та змінених ПТК виділяє такі ландшафти:

- антропогенні (природних угідь не більше 25%);

- природно-антропогенні (25-50%);

- антропогенно-природні (50-75%);

- природні (75-100%).

Прийняті такі ступені антропізації: природоохоронні території – 1-10%; ліси – 11-20; заболочені землі – 21-30; луки, пасовища – 31-40; сади, виноградники – 41-50; рілля – 51-60; сільська забудова – 61-70; міська забудова – 71-80; водосховища, канали, ставки – 81-90; кар'єрно-відвальні утворення – 91-100%.

Певний антропогенний фактор безпосередньо спрямований на окремий елемент геосистеми. Надмірне антропогенне навантаження на геосистеми може призвести до виникнення екологічного ризику – ймовірність появи в геосистемах вкрай небажаних змін, особливо пов'язаних із загрозою для здоров'я людини. Як екологічні ризики розглядаються: вимирання окремих видів тварин та рослин; засолення ґрунтів.

Важливою властивістю геосистем є їх здатність протистояти антропогенним впливам, тобто стійкості геосистем. Виділяють 3 загальні форми стійкості геосистем:

- інертність – здатність геосистеми при дії деякого фактора не виходити з заданої області станів протягом певного інтервалу часу. Це найбільш “жорстка” форма стійкості і найбільш бажана при господарському використанні;

- відновлюваність – здатність геосистеми за певний проміжок часу повертатися до стану, з якого її було вибито в результаті дії даного фактора. Добре відновлювальною вважається геосистема, якщо вона здатна швидко повертатися до початкової області станів (еластичність) та здатна повертатися до цієї області після значного за амплітудою відхилення від неї (амплітудність);

- пластичність – здатність геосистеми при дії певного фактора переходити з однієї області станів до іншої, якщо геосистема володіє кількома областями станів.

За соціофункціональними критеріями виділяють стани геосистем:

- допустимі – стани перебуваючи в яких геосистема здатна виконувати функцію не нижче деякого рівня (наприклад забезпечувати проектну врожайність);

- не допустимі – стан, коли природний потенціал геосистеми недостатній для забезпечення мінімального необхідного результату.

Весь простір станів геосистем можна поділити на 2 області:

- нормальний стан – стан геосистем, який формується та змінюється за відсутності збурюючих впливів;

- анормальний стан – стан геосистем, який формується та змінюється за рахунок збурюючих впливів.

За основним джерелом надходження енергії геосистеми поділяються на: 1)природні (отримують енергію лише від Сонця); 2)природні (отримують енергію від Сонця та додаткову від інших природних джерел (заплави, схили); 3)антропізовані (отримують енергію від Сонця та додатково від людини – агроекосистеми – добрива); 4)промислово-міські (отримують енергію палива).

За типом водного режиму: 1)геосистеми промивного режиму (низхідні потоки вологи переважають над висхідними і вода, що просочується крізь ґрунт досягає рівня ґрунтових вод); 2)періодичного промивного режиму (атмосферна вода досягає рівня ґрунтових вод в окремі багатоводні роки, в середньому 1 раз на 10-15 років); 3)не промивного режиму (ґрунтові горизонти промочуються, але вода не досягає рівня ґрунтових вод); 4)аридного режиму (ґрунтовий профіль сухий протягом усього року); 5)вилітнього режиму (переважають висхідні потоки вологи з ґрунтових вод, які піднімаючись до поверхні ґрунту випаровуються); 6)деструктивно-вилітнього (ґрунтові води по капілярах не виходять безпосередньо на поверхню, а волога втрачається через транспірацію); 7)водозастійного режиму (характерні для боліт); 8)паводкового режиму (характерний для заплав річок).

За співвідношенням статей водного балансу: 1)із збалансованим балансом (у річному циклі водний баланс = 0); 2)достатньо-декомпенсованого балансу (прихідні статі водного балансу переважають над витратними, внаслідок чого рівень ґрунтових вод піднімається); 3)від'ємно-декомпенсованого (витратні статті переважають над прихідними, рівень ґрунтових вод знижується).

За рівнем забезпеченості вологою рослинних угрупувань: 1)гідроморфні (водойми); 2)субгідроморфні (прибережно-водні місця зростання); 3)гігроморфні (болота); 4)субгігроморфні (лучно-болотні); 5)мезоморфні (нормальні умови зволоження характерні для сухих луків); 6)субмезоморфні (лучно-степові місця зростання); 7)семіксероморфні (середньо степові місця зростання); 8)ксероморфні (напівпустелі); 9)гіперксероморфні (пустелі).

Характеристика роботи

Контрольна

Кількість сторінок: 17

Безкоштовна робота

Закрити

Географія 9

Замовити дану роботу можна двома способами:

  • Подзвонити: (097) 844–69–22
  • Заповнити форму замовлення:
Не заповнені всі поля!
Обов'язкові поля до заповнення «ім'я» і одне з полів «телефон» або «email»

Щоб у Вас була можливість впевнитись в наявності обраної роботи, і частково ознайомитись з її змістом, ми можемо за бажанням відправити частини даної роботи безкоштовно. Всі роботи виконані в форматі Word згідно з усіма вимогами щодо оформлення даних робіт.