Створення геодезичної основи для виконання топографічного знімання
Зміст.
І. Загальна частина курсового проекту.
1. Вступ
2. Визначення геодезичних і прямокутних координат вершин рамок трапеції масштабу 1:10000 і 4-х трапецій масштабу 1:5000
3. Коротка фізико-географічна характеристика району робіт
4. Економічна характеристика ділянки робіт
5. Топографо-геодезична вивченість району робіт
6. Складання схеми ділянки робіт
ІІ. Технічна і розрахунковачастина курсового проекту.
1. Геодезична основа
2. Проект ходу світловіддалемірної полігонометрії
3. Загальна характеристика і основні параметри запроектованого ходу
4. Розрахункова частина проекту полігонометричного ходу
Встановлення форми ходу
Визначення граничної помилки положення точки в найгіршому місці ходу після його врівноваження
Розрахунок впливу помилок вимірювання ліній і вибір світловітдалеміра
Розрахунок точності вимірювання кутів в полігонометричному ході
Розрахунок точності визначення вичот пунктів полігонометричного ходу
5. Розрахунок точності вимірювання польового компаратора
6. Проектування і прив’язка планово-висотних опознаків
7. Розрахунок точності полігонометрії 1 і 2 розрядів, теодолітних ходів і засічок в плановому і висотному положенні
Планова оцінка точності ходів
Висотна оцінка точності ходу
Розрахунок точності визначення висот опознаків, одержених засічками
Оцінка планового положення опознака визначеного з многократної оберненої засічки
Оцінка планового положення опознака визначеного з многократної прямої засічки
ІІІ. Оформлення курсового проекту.
Висновок
Література
Вступ
Даний курсовий проект є значним етапом у вивченні таких розділів курсу геодезії як:
1.Нівелювання ІІІ і ІV класів.
2.Полігонометрія 4 класу, 1 і 2 розрядів.
3.Тріангуляція 4 класу, 1 і 2 розрядів.
4.Топографічне знімання в масштабі 1:5000 – 1:500.
Метою курсового проекту є поглиблення знань з питань створення геодезичної основи для виконання топографічного знімання і набуття навичок практичного застосування розрахункових формул оцінки точності на стадії проектування. Він також служить джерелом знань для подальшого виконання обов’язків своєї спеціальності.
2. Визначення геодезичних і прямокутних координат вершин рамок трапеції масштабу 1:10000 і 4-х трапецій масштабу 1:5000.
На листі паперу викреслюється розміром 6-8 схема трапеції масштабу 1:100000 з визначенням географічних координат вершин. Лист карти масштабу 1:100000 виділяється штриховою. Дальше такого ж розміру викреслюється лист масштабу 1:100000 і розмічується на листи масштабів 1:50000, 1:25000, які також виділяються штриховою з визначеними координатами. Потім викреслюється лист масштабу 1:25000 заданої номенклатури з географічними координатами вершин трапеції, яка ділиться на лист масштабу 1:10000. Для визначення координат трапецій масштабу 1:5000, лист масштабу 1:100000 ділять на 16Х16 листів і за визначеними координатами трапеції 1:10000 знаходять номенклатуру всіх чотирьох трапецій масштабу 1:5000.
Прямокутні координати кутів трапеції масштабу 1:25000 вибирають з таблиць, інтерполюючи які, знаходять прямокутні координати кутів трапеції 1:10000 і 1:5000. Прямокутні координати в таблицях знаходяться за двома значеннями: географічної широти і і різниці довгот вершини кута і осьового меридіану. Знак ординати визначається знаком різниці довгот.
Для визначення приведених ординат додається до визначених за таблицею 500 км. і попереду підписується номер зони.
З таблиці виписується на схему розміри сторін і діагоналей трапеції, її площу, а також зближення меридіанів для окремих вершин трапеції і середні значення для трапеції в цілому.
Знак зближення меридіанів визначається так само знаком різниці довгот. Прямокутні координати визначаються в спеціальній відомості.
Розміри сторін і діагоналей трапеції контролюють за допомогою формули:
де ха, хb, ya, yb – координати вершин між якими визначається розмір.
Відомість обчислення прямокутних координат для кутів рамки трапеціїкарти масштабу 1:25000
Довжини сторін трапеції визначені з таблиці Гауса Крюгера мають наступне значення:
апн=44.46 км. ∆а=0
апд=44.50 км. ∆с=0
с=46.35 км. ∆d=0
d=64.24 км.
р=20.62 км.
Довжини сторін трапеції визначені за прямокутними координатами мають наступний вигляд:
3. Коротка фізико-географічна характеристика Ростовської області.
Географічне положення:Рівненська область розташована в північно-західній частині України. Територія – 20,1 тис.км. Протяжність її із заходу на схід –
Найбільші міста: Рівне, Здолбунів, Костопіль, Кузнецовськ, Сарни.
Мінерально-ресурсна база: На Рівненщині розвідано понад 600 родовищ різноманітних корисних копалин регіонального значення: будівельного та лицювального каменю, крейди, каоліну, польовошпатової сировини, базальтів, цементної сировини, значна кількість торфу, піску, цегельно-черепичної сировини, мінеральних та прісних вод тощо, серед яких біля 100 родовищ розробляється. В останній період визначені перспективи виявлення промислових родовищ фосфатної сировини та самородної міді. Область єдина в Україні має два розвідані родовища дорогоцінного каменю – бурштину, який розробляється державним підприємством “Укрбурштин”. Крім того, на трьох ділянках проводяться геологорозвідувальні роботи. З 35 детально розвіданих родовищ будівельного каменю в даний час 19 розробляється. Залишкові розвідані запаси (500 млн.м.) будівельного каменю забезпечують подальший розвиток даного виробництва. На крайньому сході області на доступній для відкритої розробки глибині розвідані 8 родовищ лицювального каменю із загальними запасами 16,5 млн.м. Практичне значення мають декоративні рожеві та блакитно-сірі граніти Клесівського та Осмолінського родовищ, які в даний час розробляються і можуть використовуватися для виготовлення плит, пам’ятників, монументів і ін. Розробку гранітів можна значно розширити, а також збільшити видобуток темного декоративного каменю – Вирівських діоритів, діабазів та габроїдів. Ведеться видобуток стовпчастих базальтів Івано-Долинського родовища, які також використовуються у виробництві архітектурно-будівельних виробів. В межах області розвідано на бут і щебінь 6 родовищ базальтів із запасами біля 45 млн.м, з яких 4 розробляють з обсягом можливого ручного видобутку біля 800 тис.м.Світова практика у результаті вітчизняних досліджень дозволяють більш раціонально використовувати базальти у вигляді сировини для виготовлення високоякісних теплоізоляційних матеріалів, камінного литва. Вироби з базальтового волокна довговічні, термо- та кислостійкі, мають малу питому вагу на основі базальтового волокна освоєно і розроблено виробництво легких теплозвукоізоляційних виробів, які мають застосування в корабле- та літакобудуванні. В області виявлено 6 ділянок з неглибоким (до 20м) заляганням фосфоритів з загальними ресурсами п’ятиокису фосфору до 10 млн. тонн. Дослідно-промислова розробка найбільш перспективної Милятинської ділянки ведеться починаючи з другої половини 2000 року. Рівненщина має можливість за 3-4 роки створити мінерально-сировинну базу державного значення по видобутку самородної міді за умов необхідного фінансування. На розвідку родовищ самородної міді в 2000 році витрачено 1.5 млн. грн. Ці роботи будуть продовжуватися і в поточному році. Найперспективнішими напрямками освоєння мінерально-сировинної бази області є: комплексне використання базальтів, інтенсифікація робіт по видобутку бурштину, розробка відкритим способом агроруд – фосфоритів, розширення видобутку місцевої сировини для виробництва будівельних матеріалів, а також мінеральних вод.
Промисловість: У структурі промислового виробництва регіону найбільшу питому вагу мають електроенергетика, хімічна та нафтохімічна, харчова промисловість. У структурі виробництва товарів народного споживання частка продовольчих товарів складає 73%. Загалом у регіоні на самостійному балансі перебувають 273 промислових підприємства, окрім того, функціонує 389 малих промислових підприємств.
Сільське господарство: У 1999 році валовий збір зерна у регіоні склав близько 446,0 тис. т, цукрових буряків - 472,9 тис. т, насіння соняшника - 0,1 тис. т, картоплі - 765,9 тис. т. Було також вироблено 94,2 тис. т м'яса, 456,3 тис. т молока і 186,2 млн. штук яєць. На початок 1999 року в області працювали 439 фермерських господарств.
4. Економічна характеристика ділянки робіт.
Агропромисловий комплекс: Область характеризується складними умовами розвитку сільськогосподарського виробництва, особливо її північні поліські райони. Перш за все це низька природна родючість ґрунтів, заболоченість і перезволоженість території, високий рівень еродованості території південних районів, дрібно контурність угідь і, особливо, радіоактивна їх забрудненість внаслідок аварії на ЧАЕС. Все це вимагає постійного здійснення агротехнічних, меліоративних, протиерозійних, природоохоронних і організаційно-господарських заходів, спрямованих на підтримання продуктивності сільськогосподарських робіт. Сільськогосподарські підприємства області усіх форм власності спеціалізуються на вирощуванні зернових, картоплі, цукрових буряків, льону-довгунця та виробництві м’яса і молока. Середньорічна чисельність працівників зайнятих в сільськогосподарському виробництві складає 65 тис. чол.. В структурі валової продукції сільського господарства (по всіх категоріях господарств) галузь тваринництва складає відс., рослинництва – відс. В аграрному секторі області функціонує 454 новостворених сільськогосподарських підприємства на приватній основі, 481 селянське (фермерське) господарство, понад 200 особистих підсобних господарств громадян. При цьому біля 9 тисяч селян виявили бажання приєднати належні їм земельні паї загальною площею понад 24 тис. гектарів до особистих підсобних господарств.
5. Топографо-геодезична вивченість району робіт.
На Рівненську область є карти всіх масштабів включно до масштабу 1:25000, лист карти з номенклатурою М-35-51-Г-в-3 використовується для складання даного проекту. Зйомка даної карти виконувалась у 1985 році. Була також використана система координат 1942 року. Проект організації знімання був створений ”Головним управлінням геодезії і картографії при ЗБОРІ МІНІСТРІВ СССР. Висота перерізу рельєфу карти 5 метрів.