Педагогічні засади стимулювання пізнавального інтересу до знань на уроках фізичної культури

Характеристика роботи

Курсова

Кількість сторінок: 58

Платна робота

Ціна: 300.00грн.

Замовити роботу

ЗМІСТ

ВСТУП.. 3

І. ПРОБЛЕМИ ПІЗНАВАЛЬНОГО ІНТЕРЕСУ В ПСИХОЛОГІЇ І ПЕДАГОГІЦІ 6

1.1. Сутність пізнавального інтересу. 6

1.2. Виявлення рівнів сформованості пізнавальних інтересів підлітків до знань у процесі занять фізичною культурою. 13

ІІ. ФОРМУВАННЯ ПІЗНАВАЛЬНИХ ІНТЕРЕСІВ V-IX КЛАСІВ НА УРОКАХ ФІЗИЧНОЇ КУЛЬТУРИ.. 21

2.1. Педагогічні умови і основні шляхи стимулювання інтересу учнів до знань на заняттях з фізичної культури. 21

2.2. Експериментальні дослідження шляхів підвищення ефективності процесу навчання на уроках фізичної культури в Заболоттівській ЗОШ смт. Заболоття. 31

ІІІ. ПРОФЕСІЙНІ ЯКОСТІ ВЧИТЕЛЯ ФІЗИЧНОЇ КУЛЬТУРИ ТА ШЛЯХИ ФОРМУВАННЯ ЇХ У ПРОЦЕСІ НАВЧАННЯ.. 33

ІV. ФІЗИЧНА І РОЗУМОВА ПРАЦЕЗДАТНІСТЬ УЧНІВ НА УРОКАХ ФІЗИЧНОЇ КУЛЬТУРИ.. 36

4.1. Фізіологічний аналіз методичних основ уроку фізичної культури в школі 36

4.2. Рівень розвитку рухових якостей учнів середнього шкільного віку, які проживають в зоні підвищеної  радіації 37

ВИСНОВКИ.. 39

БІБЛІОГРАФІЯ.. 41

ВСТУП

Сучасна педагогічна наука і практика все більше звертається до особистості дитини, до тих внутрішніх процесів, які викликаються в неї діяльністю, спілкуванням і спеціальним педагогічним впливом. Велика увага при цьому приділяється дослідженню пізнавальних інтересів, які в становленні особистості відіграють роль цінних мотивів діяльності, а при певних умовах стають стійкою рисою особистості і проявляються в зацікавленості, допитливості, постійній жадобі знань.

Інтерес розглядатиметься нами як вибіркове емоційно-пізнавальне ставлення особи до предметів, явищ, подій навколишньої дійсності, а також до певних видів діяльності, які мають важливе значення для людини.

Далеко не все однаковою мірою захоплює людину. Тому ставлення її до предметів і явищ навколишнього світу має вибіркову спрямованість. Її інтерес передусім пов’язаний з тим, у чому вона відчуває потребу, що для самої особи відіграє істоту роль. Лише тоді, коли той чи інший предмет, явище подія, вид діяльності уявляються людині як щось важливе, значне, вона з особливим захопленням пізнає, або займається цим.

Характерною особливістю інтересу, як уже зазначалося, є його зв’язок з емоційною сферою людини. Почуття особи являють собою основну, серцевину інтересу. Здивування, захоплення, задоволення, породжені пізнанням нового, радісні переживання в результаті подолання навчальних труднощів - все це різні за своєю значущістю і глибиною вияву почуття учнів, але всі вони викликані зацікавленістю пізнати природу людини.

Ця проблема в навчанні підлітків не нова. Значення його підкреслювали багато дидактиків минулого. У найрізноманітніших розуміннях проблеми в класичній педагогіці головну функцію його бачили в тому, щоб приблизити учня до навчання, заохотити так, щоб навчання для нього стало бажаним, потребою, без задоволення якої не можливе його благополучне формування.

Ян Амос Каменський, який здійснив революцію в дидактиці, розглядаючи нову школу як джерело радості, світла і знань, вважав інтерес одним з головних шляхів усвідомлення цієї світлої і радісної обставини навчання. Жан-Жак Руссо, спираючись на безпосередній інтерес вихованця до оточуючих його предметів і явищ, намагався будувати доступне і приємне дитині навчання. Російський педагог Костянтин Дмитрович Ушинський в інтересі бачив основний внутрішній механізм успішного вчення. Він показав, що зовнішній механізм приневолення не досягає потрібного результату. Навіть І.Ю. Гербарт, визнаючи інтерес іманентної властивості, закликав вчителя не бути нудним, а основувати навчання на інтересах, притаманних дитині.

Теорія інтересу розглядається в працях цілого ряду психологів і педагогіки: Б.Г. Ананьєва, М.Ф. Бєляєва, Л.І. Божовича, А.К. Маркової, С.Л. Рубінштейна, В.Н. Мясищева, М.М. Цвєткова, Г.І. Щукіної і інш.

Цій проблемі присвячені дослідження А.П. Архіпова, Ю.К. Кабанського, М.Ф. Бєляєва, В.Б. Бондаревського, Н.І. Гамбург, А.А. Льовіна, В.М. Максимової, Ф.К. Савиної, Г.І. Щукіної і ін. На Україні питання формування пізнавального інтересу освітлюють в роботах В.К. Демеденка, Г.К. Делікатного, Б.Г. Друзя, Е.І. Киричук, В.А. Онищука, В.Ф. Шморгуна.

Шляхи формування інтересу до знань, до навчальної роботи, досліджують багатьма творчо працюючими вчителями, як наприклад В.Ф. Шаталова, С.Д. Шевченко, С.М. Лисенко і ін. Психологи стверджують, що формування інтересу – це замкнутий в собі автоматний процес. Воно обумовлено соціальним оточенням, сферою і характером діяльності не тільки самої людини, але і людей її оточуючих, процесами навчання і виховання, що мають особливі прийоми збудження інтересом колективом, активності самої особистості, її позиції і її роллю діяльності колективу.

Сучасна ситуація в розвитку школи висуває на перше місце піклування про розвиток учня, виходячи з його особливостей, нахилів, інтересів. Але, на жаль, на фоні загального падіння престижу освіти знижується і інтерес учнів до знань.

Аналіз стану фізичного виховання у загальноосвітніх школах України свідчіть про серйозні недоліки у роботі по формуванню пізнавальних інтересів школярів до знань на уроках фізичної культури, які у значної частини з них досить низькі. На уроках фізичної культури в основному розв’язують навчально-тренувальні завдання, спрямовані на формування рухових вмінь та навичок і розвиток основних рухових здібностей. Окремі вчителі роблять спроби формування в учнів пізнавальних інтересів до знань в галузі фізичної культури і спорту. Однак у зв’язку з областю теоретичної та практичної розробки проблеми результати цієї роботи, як правило, незначні.

Актуальність поставленої в роботі проблеми, її недостатня розробленість і визначили вибір теми курсової роботи “Педагогічні засади стимулювання пізнавального інтересу до знань на уроках фізичної культури”.

Нами були визначені завдання дослідження:

1. Вивчити стан постановки та реалізації даної проблеми у педагогічній теорії та в практиці загальноосвітніх шкіл;

2. Вивчити характер пізнавальних інтересів школярів;

3. Виявити рівні сформованості пізнавальних інтересів учнів;

4. Розробити методику використання прийомів навчальної роботи, які стимулюють пізнавальний інтерес і перевірити її експериментально.

В роботі використовувались такі методи дослідження:

- вивчення і аналіз наукової літератури з проблеми дослідження;

- вивчення і узагальнення масової практики загальноосвітніх шкіл;

- вивчення передового і новаторського досвіду;

- педагогічне спостереження;

- усне і письмове опитування

- педагогічний експеримент.

Теоретичне значення дослідження полягає у визначенні рівнів сформованості пізнавальних інтересів учнів V – IX класі на основі запропонованих критеріїв. Практичне – у експериментальній перевірці і обґрунтуванні методичних прийомів, які сприяють формуванню у школярів пізнавальних інтересів.

Закрити

Педагогічні засади стимулювання пізнавального інтересу до знань на уроках фізичної культури

Замовити дану роботу можна двома способами:

  • Подзвонити: (097) 844–69–22
  • Заповнити форму замовлення:
Не заповнені всі поля!
Обов'язкові поля до заповнення «ім'я» і одне з полів «телефон» або «email»

Щоб у Вас була можливість впевнитись в наявності обраної роботи, і частково ознайомитись з її змістом, ми можемо за бажанням відправити частини даної роботи безкоштовно. Всі роботи виконані в форматі Word згідно з усіма вимогами щодо оформлення даних робіт.