Технологізація творчої діяльності та співтворчості

Методологічні знання - це певні підходи, принципи, методи діяльності. Вони можуть бути технологізовані, тобто пристосовані для користування кожним науковцем, підприємцем, менеджером, митцем, конструктором, мислячою людиною. Як сказано в епіграфі до цієї теми, людина, що опанувала творчими технологіями пізнання, не тільки творить нове навколо себе, а й творить саму себе.

Проблема технологізації творчої діяльності діалектична за своєю природою. Головне питання філософсько-методологічного рівня, яке виникає під час його розв’язанні, лежить у площині збереження або втрати творчих ознак у процесі алгоритмізації творчої діяльності. Перші спроби технологізувати творчі процеси були здійснені в галузі управлінської та винахідницької діяльності в СРСР О. К. Гас­тєвим і у США А. Осборном. Відкриті нові методики розв’язання творчих завдань мають різні назви: «біржа ідей», «колективна генерація ідей», «мозкова атака», «мозковий штурм» тощо.

Існує цікава історія часів Другої світової війни про застосування А. Осборном методу «мозкового штурму» для створення принципово нової технології будування великовантажних суден серії «Ліберті». Проблема була в тому, що класичний спосіб будування суден такого типу забирав багато часу: приблизно 3-6 місяців від закладки до спуску на воду. Це не влаштовувало керівництво країни і флоту. Вони домагалися того, щоб на побудову судна такого класу витрачалось не більше двох тижнів. Фахівці з суднобудівництва після спроби виконати це завдання відмовились від нього і зробили висновок про принципову неможливість виконати це завдання. Саме тоді А. Осборн запросив «дилетантів» для розв’язання цієї проблеми. Тобто запрошені були не вузь­кі фахівці саме з суднобудівництва, а кращі фахівці з інших галузей науки, техніки і виробництва. Вони не знали жодних «заборон» (правил) суднобудівництва, тому за годину «мозкової атаки» висунули близько 200 оригінальних ідей. Найбільш приваб­ливою з них була ідея модульного монтажу судна, яку висунув інженер з фабрики для виробництва сірників. Під час сеансу «мозкової атаки» він пригадав, як грався його п’ятирічний син із сірниковими коробками, які він приносив з роботи. Хлопчик трохи відкривав кожну коробку і за допомогою такої простої операції трансформував кожну з них у модуль саморобного конструктора. Послідовно поєднуючи коробки одну з одною, він міг конструювати з них міцні ланцюги будь-якої довжини. Саме завдяки цій ідеї модульного монтажу дослідний зразок судна «Ліберті» був спущений на воду через 9 діб, а серійні кораблі цього класу спускалися на воду щотижня.

Метод «мозкової атаки» (brainstorming) складається з кількох етапів. На першому з них формується група провідних фахів­ців з галузі, для якої необхідно розв’язати певну проблему, яка спеціальне завдання (наприклад, винахідницьке з технології судно­будівництва) «перекладає» на звичайну, зрозумілу для нефахівців - «дилетантів» буденну мову. На другомуетапі формується й інструктується група учасників «мозкової атаки» з так званих дилетантів. На третьому етапі проводиться сеанс «мозкової атаки» з чіткою і точною фіксацією всіх пропозицій щодо розв’я­зання завдання. На четвертому етапі знов включається група фахівців для селекції пропозицій, які пролунали від нефахівців. На п’ятому етапі проводиться спільне (за участю груп генерації та селекції) обговорення відібраних на попередньому етапі ідей. На шостому етапі група фахівців розробляє робочі рекомендації за підсумками «мозкової атаки».

Сеанс «мозкового штурму» проводиться за певними правилами: по-перше, це правило безумовної підтримки будь-якої ідеї, навіть нікчемної або «божевільної»; по-друге, це правило «віднесеної за часом критики» (тобто критика, відбір найбільш плідних ідей проводиться фахівцями на четвертому етапі «мозкового штурму» без присутності генераторів ідей, тобто таким чином досягається мета критичного ставлення до ідей, а не до їхніх носіїв); по-третє, правило обмеження часу генерації ідей нефахівцями (за межами двох годин «мозковий штурм» стає непродуктивним унаслідок втоми його учасників); по-четверте, правило колективної інтелектуальної власності на відкриття і винаходи, отримані в процесі «мозкового штурму» (тобто навіть якщо використана лише одна ідея одного з учасників «мозкового штур­му», авторство цієї ідеї належатиме всім, хто брав у ньому участь); по-п’яте, правило оптимальної кількості учасників «мозкового штурму» (кожна група, генерації ідей і селекції, повинна складатися з 6-12 осіб). Останнє правило стосується лише класичного варіанта «мозкового штурму» (табл. 1).

Існують декілька модифікацій «мозкового штурму»: індивідуальний, парний, повторний, масовий, двоступеневий, з використанням телебачення або мережі Інтернет тощо. Крім наведеного вище класичного варіанта, є досить поширена «зворотня мозкова атака», в процесі якої «група дилетантів» протягом години ставить «наївні» запитання «фахівцям».

Індивідуальний «мозковий штурм» (selfstorming) передбачає участь лише одного учасника, який послідовно виконує спочатку роль «фахівця», який формулює запитання і завдання для «дилетантів», а потім роль «дилетанта», котрий відповідає на запитання «фахівця» і наприкінці - роль «селектора», що відбирає найбільш «працездатні» ідеї. Можливий також варіант, коли «фахівець» і «дилетант» міняються місцями.

Таблиця 1

ПРАВИЛА «МОЗКОВОГО ШТУРМУ» ЗА А. ОСБОРНОМ

Правила генерації Правила об’єктивації Правила селекції
1. Чітка постановка зав­дання, що потребує коротких відповідей 1. Протокольна фіксація пропозицій (стенограма, аудіо- та відеозапис тощо) 1. Експертиза пропозицій на їхню реальність або нереальність
2. Заборона критики в будь-якій формі 2. Групування пропозицій за смислом і призначенням 2. Експертиза пропозицій на предмет можливості їх безпосередньої реалізації
3. Заохочення будь-яких висловлювань і фантастичних ідей без аргументації 3. «Визволення» пропозицій від особистих ознак шляхом стандартної фор­ми їх переформулювання 3. Еспертиза пропозицій на предмет можливості їх конструктивного доопрацювання за короткий час
4. Тривалість одного сеансу генерації ідей - не більше двох годин 4. Повторне розкручування переформульованих пропозицій 4. Експертиза пропозицій на предмет їх довгострокової розробки

Повторний «мозковий штурм» складається з двох відносно самостійних етапів: на першому деталізуються основні суперечності об’єкта дослідження - недоліки, дефекти, обмеження тощо; на другому - відбувається пошук подолання цих суперечностей і недоліків.

Масовий «мозковий штурм» розроблений Дж. Філіпсом для підвищення ефективності генерації нових ідей у великій аудиторії. Ця модифікація «мозкового штурму» може бути використана як інструмент навчання творчості за допомогою короткочасних тренінгів (Quick-test system) перед початком занять для повторення й закріплення пройденого матеріалу та виявлення нових проблем для подальшого вивчення. Алгоритм проведення цього варіанту «мозкового штурму» такий: спочатку всі його учасники поділяються на оперативні групи з 5-7 осіб кожна; потім за 2-3 доби проводиться інструктаж цих груп щодо порядку проведення сеансу; в означений час перед аудиторією формулюється завдання і керівники кожної групи у своїх групах проводять протягом 15 хвилин мінісеанс «мозкового штурму»; по закінченні мінісеанса керівники мінігруп оцінюють пропозиції і відбирають з них 3-4 найбільш життєздатних на конкурс ідей у масовій аудиторії. Можливі також інші варіанти структурування сеансів «мозкового штурму» (табл. 2).

У 90-х рр. на радянському телебаченні декілька подібних мінігруп МВТУ, МФТІ, МІІЗТу за участю телеглядачів проводили надмасовий «мозковий штурм» з метою знайти розв’язання проб­леми повного розвантаження залізничних цистерн для перевезення мазуту і навчити якомога більшу кількість зацікавлених людей прогресивної технології вирішення творчих завдань. Сьогодні подібні сеанси проводяться за допомогою комп’ютерних технологій у мережі Інтернет.

Таблиця 2

ПОЕТАПНА КЛАСИФІКАЦІЯ ЗМІСТУ ДІЯЛЬНОСТІ УЧАСНИКІВ «МОЗКОВОГО ШТУРМУ»

Етапи «мозкового штурму» Зміст діяльності учасників «мозкового штурму»
1. Пошук Повністю відповідає правилам «мозкового штур­му» за А. Осборном.
2. Контрадиктація Розв’язання того ж самого завдання на основі ідей, протилежних отриманим на першому етапі рішенням.
3. Синтез Порівняння двох списків ідей, отриманих на першому і другому етапах.
4. Прогноз Вивід на основі єдиного списку ідей уявлень про майбутні можливості, що детермінуються розв’язанням проблеми; критика учасників «мозкового штурму» заборонена.
5. Генералізація Зведення багатоманітності ідей до невеликої кіль­кості принципів, з яких ці ідеї можуть бути знов отримані; критика заборонена.
7. Деструкція (компрометація) «Руйнування» (критика) отриманої системи знань з позицій логіки, аксіології, гносеології, методології, праксеології, евристики, прогностики, економіки.
Характеристика роботи

Реферат

Кількість сторінок: 13

Безкоштовна робота

Закрити

Технологізація творчої діяльності та співтворчості

Замовити дану роботу можна двома способами:

  • Подзвонити: (067) 380–84–93, (097) 844–69–22 та (050) 297–73–76
  • Заповнити форму замовлення:
Не заповнені всі поля!
Обов'язкові поля до заповнення «ім'я» і одне з полів «телефон» або «email»

Щоб у Вас була можливість впевнитись в наявності обраної роботи, і частково ознайомитись з її змістом, ми можемо за бажанням відправити частини даної роботи безкоштовно. Всі роботи виконані в форматі Word згідно з усіма вимогами щодо оформлення даних робіт.