Індивідуальний, колективний, інтегральний та штучний інтелекти

Інтелект індивіда характеризується передусім евристичніс­тю (від грец. εύρίοκω - знаходжу, здатність розв’язувати творчі завдання), тобто наявністю методів розв’язання творчих завдань. Вони можуть бути повністю або частково новими.

Ще одна творча характеристика інтелекту - креативність (від лат. сreatio - створювати, вміння зробити щось нове). Вона характеризує здатність розв’язувати будь-які творчі завдання, бачити неясні суперечності й формулювати їх у формі парадоксів.

Інтелектуальна мобільність (від лат. mobilis - рухливість, здатність щось швидко виконувати) - ще одна необхідна характеристика інтелекту дослідника. Вона характеризує здатність швидко переходити від розв’язання завдань одного типу до зав­дань іншого типу. Існують два різновиди інтелектуальної мобільності: монодисциплінарна і полідисциплінарна. Перший має на увазі здатність дослідника переходити від одного до іншого типу завдань у межах своєї професійної діяльності, другий - здатність здійснювати такі переходи в різних галузях науки.

Предикторність інтелекту - це здатність передбачати майбутній стан об’єкта або наслідок застосування тих чи тих методів і знань. Розум людини взагалі можна визначити через його здатність враховувати майбутні наслідки дій або можливий кінцевий результат будь-якої діяльності.

Розумність означає здатність інтелекту забезпечити «розчистку ґрунту для садіння нових дерев», тобто здатність відмовлятися від старих методів, систем, що заважають проникненню дослідника на нові поверхи знання. Механізмом такої відмови від «старого» є декартівський конструктивний сумнів («Піддавай усе сумніву»).

Незалежність мислення також повинна характеризувати інтелект дослідника. Тому успіх у науковому дослідженні приходить до того, хто здатний мислити і діяти незалежно від традиційних методів і авторитетів. Історія науки свідчить про те, що до відкриття Д. І. Менделєєвим періодичного закону молодий англійський хімік А. Ньюлендс запропонував на семінарі в Кембриджі розташувати хімічні елементи в певному порядку за їхньою атомною вагою. В процесі своєї доповіді він почув від головуючого (видатного вченого) репліку: «А ви спробуйте розташувати хімічні елементи за абеткою, може, тоді ще один закон знайдете!» Цей молодий дослідник забув про свою ідею і пригадав її лише після того, як Д.І. Менделєєв оприлюднив своє відкриття.

Відкритість інтелекту - це здатність брати і трансформувати будь-які ідеї крізь призму своїх інтересів. Є. С. Жариков відкритий інтелект порівнював з воронкою, в яку входить багато різноманітної інформації для фільтрації відповідно до потреб пев­ного дослідження.

Саморефлексія інтелекту - це, по-перше, його здатність до самоаналізу, а по-друге, до контролю власної діяльності. Саморефлексія - це передумова самонавчання. Дослідник повинен знати свої сильні й слабкі сторони, щоб уміти використати позитивні якості й виправити недоліки.

Схильністьза термінологією Г.С. Сковороди, до «сроднього деланія» - цесхильність займатися саме тією справою, що перебуває у центрі його уваги. Існують різні ступені схильності: від інтересу до захоплення і пристрасної жаги. Схильність проявляється через потреби - безпосередні й опосередковані. Перші функціонують як мотивація до наукової діяльності прямо й незалежно від інших потреб, другі є наслідком інших потреб, які часто не мають нічого спільного з науковою діяльністю.

Допитливість як характеристика інтелекту пов’язана зі схиль­ністю знаходити питання і проблеми навіть там, де все виглядає очевидним. Існує два її різновиди: пасивна, яка задовольняється пошуком і «вживанням» вже отриманого наукою знання, і активна, яка потребує самостійного дослідження і власних рішень.

Незадоволеність досягнутим, самокритичність - відповідно до цих характеристик інтелекту дослідник розглядає свої досягнення як щаблинку на шляху до більш вагомих результатів. Вони є ознакою прихованих потенцій інтелекту. Незадоволеність буває конструктивною і деструктивною. Перша її форма є інструментом для самовдосконалення, отримання нових результатів, друга форма лише руйнує накопичені знання і не вказує, як задовольнити надмірні вимоги до знання.

Оптимізм -це зовнішній прояв успішності й потенцій інтелекту, впевненість у результативності наукового пошуку, він підштовхує дослідника до поміркованого ризику. Оптимізм є позитивним проявом інтелектуальної діяльності; він відрізняється від самовпевненості, яка базується на випадкових досягненнях, приводить до стратегічних помилок у пізнавальній діяльності.

Почуття гумору є емоційною реакцією інтелекту. Воно допомагає йому потенційно негативні емоції перетворити на джерело позитивних емоцій. Найвищий прояв гумору - це бачення смішного в собі, у власних діях і вчинках. Той, хто має почуття гумору, той може зрозуміти прихований у словах і ситуаціях смисл. Для цього потрібна своєрідна робота інтелекту, інверсія змісту слова, характеру вчинків і ситуацій. Розуміння за зовнішньою формою несмішних ситуацій або слів певного смішного змісту є ознакою вишуканого інтелекту.

Якість мовлення є репрезентом розвинутого інтелекту. Сучасна психіатрія пов’язує різні рівні розвитку мовлення з дефектами розуму: при ідіотії (найтяжчій формі недоумства) мовлення зовсім відсутнє; при імбецильності (середній формі недоумства) у словниковому складі відсутні абстрактні поняття; при дебільності (слабкій формі недоумства) мовлення складається лише з мовних штампів. Ознакою нормального інтелекту є рівномірний розподіл оригінальних конструкцій мови і штампів. Мовлення геніальної людини характеризується величезним запасом абстрак­цій і відсутністю мовних штампів.

Простота рішень є симптомом конструктивних можливостей інтелекту. Йдеться про прості рішення складних проблем і завдань, про кінцеві результати досліджень. Серед американських інженерів поширена така оцінка того чи іншого автора якої-небудь невиправдано складної технічної системи: «Він недостатньо розумний, щоб створити прості речі».

Селективність мислення, тобто вміння відсіювати безперспективні варіанти досліджень, є також ознакою розвинутого інтелекту. Інструментом селекції виступає так звана логіка віддання переваг. Вона поєднує раціональні рішення з інтуїцією й емоційним станом дослідника.

Перманентність, тобто продовження пізнавальної діяльності навіть після того, як проблема вже розв’язана й поставлена мета досягнута. Вона проявляється у бажанні продовжити справу після її завершення у формі уточнення, вдосконалення, пристосування до нових завдань, постановки нових проблем на базі отриманих результатів.

Цей перелік якостей розвинутого творчого інтелекту дає змогу назвати і деякі ознаки нездатності до творчого мислення. До них належать нерозвинуте мовлення (відсутність абстракцій, мовні штампи тощо), мизонеїзм (побоювання нового), надмірний конформізм (сприйняття дійсності винятково очима більшості або окремих авторитетів, схильність до сліпого імітування їхніх поглядів і дій тощо).

Сучасна наука виконує різні за масштабами, рівнем складності й практичного застосування завдання. Найважливішу роль при цьому виконує фактор часу. Тобто масштабні завдання треба вирішувати за обмежений час. З ними можуть упоратися не одинаки-генії,а скомпоновані за певними правилами численні наукові колективи. Необхідно насамперед зрозуміти, що науковий колектив - це не проста сума одинаків-учених, де кожний працює сам по собі. Це «колективний інтелект» (КІ), де вчені за своїми якісними даними доповнюють один одного і разом виробляють набагато більше знань, ніж змогли б створити самотужки поза колективом.

Характеристика роботи

Реферат

Кількість сторінок: 17

Безкоштовна робота

Закрити

Індивідуальний, колективний, інтегральний та штучний інтелекти

Замовити дану роботу можна двома способами:

  • Подзвонити: (097) 844–69–22 та (050) 297–73–76
  • Заповнити форму замовлення:
Не заповнені всі поля!
Обов'язкові поля до заповнення «ім'я» і одне з полів «телефон» або «email»

Щоб у Вас була можливість впевнитись в наявності обраної роботи, і частково ознайомитись з її змістом, ми можемо за бажанням відправити частини даної роботи безкоштовно. Всі роботи виконані в форматі Word згідно з усіма вимогами щодо оформлення даних робіт.