Економічна свідомість. Економічне мислення. Економіка і політика

План

1. Економічна свідомість. Економічне мислення

2. Економіка і політика

Література

1. Економічна свідомість. Економічне мислення

Проблема існування економічної свідомості тепер стоїть не так гостро, як це було в часи панування в нашій країні діалектичного й історичного матеріалізму. Сутність суперечок тоді полягала в тому, що значна частина філософів та економістів при визначенні окремих форм суспільної свідомості спиралась на відоме марксистське положення про базис і надбудову, відповідно з котрим базисними є економічні відносини, а всі інші (мораль­ні, політичні, естетичні, правові тощо) належать до надбудови. Саме останні як ідеї, погляди, теорії, традиції складають різні форми суспільної свідомості, тобто правову, політичну, моральну, естетичну, релігійну та інші форми свідомості. Щодо економічних відносин, то вони, на думку багатьох економістів і філософів, належать до матеріального базису, а матеріальне не може бути ідеальним, тобто не належить до структури свідомості. Це дуже примітивна логіка: вона не враховує, навіть у межах діалектико-матеріалістичного вчення, що протилежність матерії та свідомості принципова лише в межах онтології, а в межах гносеології вона відносна.

Наведемо з цього приводу роздуми Г. В. Плеханова: «Якщо б ми захотіли коротко сформулювати погляди Маркса-Енгельса на відношення відомого відтепер «базису» до не менш відомої «надбудови», то отримали б таку структуру: 1) стан виробничих сил; 2) обумовлені ним економічні відносини; 3) соціально-політичний устрій, що виріс на даному економічному базисі; 4) психіка суспіль­ної людини, що визначається частково безпосередньою економікою, а частково - соціально-політичним устроєм; 5) різні ідеології, що відбивають у собі властивості цієї психіки»1.

Економічна свідомість виконує декілька функцій: по-перше, це пізнавальна функція, яка реалізується в процесі наукової діяльності й у практиці економічного життя; по-друге, це регулятивна функ­ція, яка реалізується за допомогою права, моралі, політики у сфері виробництва й розподілу матеріальних благ; по-третє, це евристична функція, яка забезпечує індивідуальні й суспільні програми економічної діяльності, творчо трансформує й адаптує їх до нових умов економічного життя; по-четверте, це виховна функція, яка реалізується в якостях підприємництва, працьовитості, бережливості, екологічності. Економічна свідомість найбільш тісно пов’язана з політичною, правовою, моральною й екологічною свідомістю. Механізми взаємодії економічної свідомості з названими видами суспільної свідомості детермінуються відповідними зв’язками між економікою і політикою, економікою і правом, економікою і мораллю, економікою й екологією (табл. 23).

Таблиця 23

СТРУКТУРА СУСПІЛЬНОЇ СВІДОМОСТІ

Носії Форма відображення дійсності Глибина відображення дійсності Історичні типи світогляду Рівень відображення дійсності
Індивіди, соціальні групи, людство Політична, право­ва, моральна, есте­тична, релігійна, атеїстична, еконо­мічна, екологічна свідомість Буденна і теоретична свідомість Міфологія, релігія, філософія Суспільна психологія й ідеологія


2. Економіка і політика

З погляду сучасної ситуації в Україні найбільш актуальним є взаємодія економіки і політики, економічної і політичної свідомості у так званих перехідних суспільствах. Тут зіштовхуються й протистоять один одному різноманітні класичні та некласичні підходи. До класичних методологічних підходів належать марксизм, позитивізм, кейнсіанство, функціоналізм тощо. Вони спрямовані на створення глобальної наукової концепції з жорстким понятійним ядром і підпорядковані, головним чином, теоретичному аналізу макросоціальних структур та інституцій. Критерієм науковості класичних методологій є міра бездоганності побудови особливої реальності ідеалізованих об’єктів, які перебувають у певній субординації, взаємозв’язку (наприклад: економіка - політика або економіка - політика - культура - наука).

Некласичні методології соціального пізнання віддають перевагу змалюванню окремих сторін життя суспільства і можуть становити відносно цілісний (структурований) образ. Причому їхні автори намагаються включити у свої некласичні пізнавальні моделі конструкти класичних методологій. Крім того, на відміну від класичних методологій, які прагнуть граничної впорядкованості й однозначності понятійного апарату, некласичні методології виходять з позицій багатозначності наукових понять. Розглянемо деякі з таких підходів.

По-перше, зупинимось на марксистській методології. Згідно з нею політичні процеси, що відбуваються, наприклад, в Україні, інтерпретуються з позицій «економізму», тобто економічні рефор­ми впливають на класову структуру суспільства, форму й мету держави, суспільні конфлікти, способи їх розв’язання. Цей підхід недооцінює впливу політичного й духовного життя на докорінні трансформації економіки.

По-друге, розглянемо методологію структурного функціоналіз­му. На її базі у 1980-х роках формувалась економічна політика КПРС і КПУ, але при цьому завжди відзначалося, що її положення мають похідний від методології діалектичного й історичного матеріалізму характер. У межах цієї методології проводились дослідження економічних і політичних структур радянського суспільства, їхніх функціональних параметрів, формувались теорії макро- й мікроекономіки, макро- й мікросоціології, політології тощо.

По-третє, в сучасній Україні набуває дедалі більшого поширення феноменологічна методологія. У центрі її уваги перебувають проблеми конструювання економічного і політичного простору суб’єктами соціальних змін. Як відомо, процес трансформації суспільства в Україні і на пострадянському просторі призвів до втрати громадянами колишнього СРСР своєї попередньої соціальної ідентифікації (робітник, колгоспник, партійний функціонер, державний службовець, вчитель, науковець тощо). Це породило нові й реанімувало архаїчні соціальні структури (етнонаціональні - русини, лемки, кримські татари тощо; корпоративно-професійні - бізнесмени, банкіри, менеджери й т. п.; станові - козацтво, дворянство тощо). У феноменологічному підході теоретико-пізна­вальні орієнтири перетинаються з психологічними. Інколи це призводить до спрощеної картини економічного й політичного життя, де перебільшується роль «мафії», «кланів», «кавказців» тощо.

Характеристика роботи

Реферат

Кількість сторінок: 8

Безкоштовна робота

Закрити

Економічна свідомість. Економічне мислення. Економіка і політика

Замовити дану роботу можна двома способами:

  • Подзвонити: (067) 380–84–93, (097) 844–69–22 та (050) 297–73–76
  • Заповнити форму замовлення:
Не заповнені всі поля!
Обов'язкові поля до заповнення «ім'я» і одне з полів «телефон» або «email»

Щоб у Вас була можливість впевнитись в наявності обраної роботи, і частково ознайомитись з її змістом, ми можемо за бажанням відправити частини даної роботи безкоштовно. Всі роботи виконані в форматі Word згідно з усіма вимогами щодо оформлення даних робіт.