Економічна свідомість та економічне мислення

Культура - це своєрідний механізм, який безперервно відбирає з наявних у минулому цінностей і норм життя те, що може служити сьогодні та в майбутньому і бути корисним. Вона охороняє, передає й закріплює ці цінності з покоління в покоління, озброює їх певними стереотипами свідомості й поведінки, періодично оновлює існуючу ціннісну нормативну систему відповідно до змін, які відбуваються в суспільстві. Ось чому зміна в культурі викликає у людей серйозні переживання і навіть стреси або шок.

Відомий американський культуролог та футуролог О. Тоф­флер пише: «Культурошок - це шок від зіткнення з чужою культурою непідготовленої до неї людини. Це те, що відбувається, коли звичні психологічні орієнтири, якими керується людина в суспільстві, раптово замінюються новими, незвичайними або незрозумілими. Футурошок - це наслідок різкого прискорення темпу розвитку суспільства. Він виникає як результат приходу нової культури на місце старої»1. Отже, слід пам’ятати, що в умовах складних суспільних змін, аби зняти соціальну напругу, доцільно використовувати шокову терапію, також і при налагодженні ринкових відносин.

Спеціаліст з питань стратегічного управління І. Ансофф пише про залежність між рівнями мінливості культурного середовища і типами мислення, які необхідні для досягнення успіху в підприємницькій діяльності (табл. 1).

Таблиця 1

СПІВВІДНОШЕННЯ МІЖ ТИПОМ МИСЛЕННЯІ КУЛЬТУРНИМ СЕРЕДОВИЩЕМ

Рівень мінливості культурного середовища Тип мислення Ознаки
Незмінна Консервативний Сталість, повторення
Поширювальна Виробничий Зростання, економія на масштабах бізнесу
Змінююча «Ринковий» Диференціація, реакція на зміну кон’юнктури
Дискретно змінююча Стратегічний Вибір довгострокового курсу, гнучкість
Раптово змінююча Творчий, гнучкий Створення нової технології, нових виробів та ринків

Психоаналітик Е. Фромм поділяє орієнтації людини на плідні та неплідні. Серед неплідних він вказує на рецептивну, експлуататорську, користолюбну. Є, на його думку, лише одна плідна орієнтація людини - ринкова (що базується на обміні)3. Рецептивну орієнтацію він характеризує як мазохістську, експлуататорську - як садистську, користолюбну - як деструктивну, а ринкову - як чесну. Таким чином, є природні якості, природні орієнтації людини, які, на його думку, більш придатні для підприємницької діяльності в умовах ринкових відносин.

Річ лише в тім, щоб люди з такими якостями були затребувані. «Онаучена культура» та «окультурена наука» повинні стати основою вищої освіти, котра в свою чергу стане одним з інструментів розбудови «високої цивілізації». Цей процес веде до взаємозбагачування й універсалізації науки, освіти і культури. На це на початку ХХ ст. звернув увагу В. І. Вернадський: «Очевидно, і форми вищої школи кожної історичної доби повинні бути однаковими для всього людства й різнитися в різних державах і у різних народів лише відтінками, що не торкаються основних умов її існування».

Процитована думка В.І. Вернадського вперше висловлена в його листах про вищу освіту в Росії. Саме там він звертає увагу на проблеми глобалізації вищої освіти і на три універсальні умови її розвитку: перша з них - це розвиток знання і його наукової організації, друга - демократизація суспільного й державного життя, третя - розповсюдження єдиної культури на всю земну кулю. Останню умову В. І. Вернадський уточнює тезою про доступність єдиної культури (передусім на базі науки) для всіх країн і всіх народів, для всього людства, тому що саме наукове знання обумовлює єдність людської культури незалежно від історичного або географічного місця й часу. Власне кажучи, в ідеалі освячена наукою вища освіта в умовах глобалізації повинна формувати не тільки висококласних творчих фахівців, а й громадян, здатних поєднати пріоритетні національні інтереси з системою не менш пріоритетних завдань загальнолюдського і планетарного вимірів, тобто в одній особі поєднати спеціаліста, громадянина національної держави і громадя­нина планети Земля.

Через таку складову, як художня література, культура, з одного боку, відбиває проблеми певних соціально-економічних відносин, а з другого боку, формує необхідні стереотипи мислення. Для розкриття цього питання оберемо як приклад декілька творів вітчизняної та зарубіжної художньої літератури. Найбільш ранній і цікавий погляд на ринкове мислення й ринкову свідомість мав М. В. Гоголь. Це підтверджує російський філософ Д. М. Мережковський. Він називає двох заповзятливих гоголівських героїв Хлєстакова і Чичикова двома полюсами єдиної сили, братами-близ­нюками, дітьми середнього про­шарку російського XIX століття, «найсереднішого» і «найбуржуазнішого» з усіх століть. Риси, якими наділив їх М. В. Гоголь, полярні: Чичиков ґрунтовний у думках, діяльний, спокійний, консервативний, справний; Хлєстаков - легковажний, він спостерігач, ліберал, сповнений фантастичних задумів. Для Хлєстакова все бажане - дійсне, а для Чичикова все дійсне - бажане. Вони доповнюють один одного. Але Чичиков задумувався М. В. Гоголем як герой «більш позитивний», ніж Хлестаков. Головна позитивна думка Чичикова - «стати твердою ступнею на міцну основу», а головна думка Хлєстакова - «зайнятися, нарешті, чим-небудь високим». Але насправді Чичиков байдужий до «інших» основ, а Хлєстаков - до духовних вершин буття. За консервативною ґрунтовністю в одного відкривається така ж «химера», пустота, як за ліберальною «легкістю думок» - у іншого.

Спосіб, яким Чичиков намагався стати на «міцну основу» і який заповідав йому батько і все духовне батьківство того часу - XIX століття: берегти й накопичувати копійку, бо з її допомогою можна досягнути всього. Але сила грошей для Чичикова - це не зовнішня груба сила, а внутрішня сила духу, думки, волі. Вона по-своєму безкорислива наповнена своєрідним героїзмом, саможертовністю. В думках про гроші закладено для нього щось безумовне, початкове, нескінченне, майже релігійне. Це аж ніяк не православне ставлення до грошей і способу їх добування. Недарма про свій прихід до Христа М. В. Гоголь у листі до С. П. Шевирьова відзначає швидше протестантський, ніж католицький, а тим більше - православний шлях. У Чичикова не було уподобання до грошей заради самих грошей, його не можна звинуватити у скнарості. Не це штовхнуло його на фантастичну фінансову операцію з «мертвими душами». Йому уявлялися у перс­пективі життя в достатку, будинок, маєток, екіпажі, смачні обіди, доглянуті дружина й діти, тобто все те, що характерно для європейського позитивізму. Головний смертельний страх Чичикова - не за себе самого, а за свій майбутній рід, за сім’ю. І, звичайно ж, має рацію Д. С. Мережковський, коли пише з цього приводу: «Неусвідомлена сутність «позитивізму» як учення про зміст життя, від Конфуція до Канта, є заперечення кінця, ствердження нескінченного продовження людського роду, нескінченного «прогресу»: нам добре, дітям нашим буде краще, онукам, правнукам - ще краще, і так без кінця. Саме людство є Бог, іншого Бога нема. Нема особистого безсмертя, а є лише безсмертя в людстві. Кожне століття «промишляє», «набуває» для майбутніх століть; нескінченне придбання, накопичення мертвого капіталу - скарби «мертвих душ», яке ніколи не витрачається, - ось неусвідомлена, але й безумовна суть прогресу».

Як підприємець Чичиков у своєму придбанні не йде напролом, а дотримується «правил гри», благопристойності, благогідності. Коли він зізнається в своєму шахрайстві, то виправдовує його тим, що пряма дорога не дозволила б йому реа­лізувати свої цілі, а «крива дорога» вела прямо до мети. І в той самий час Чичиков щиро вважав, що ніколи не вдавався до підлих вчинків. «Добро і зло, - писав Д. С. Мережковський, - для нього такі умовні - порівняно з вищим благом - придбанням, що він ніколи сам не зумів би відрізнити одне від одного; сам не знає, де закінчується вкладений у нього природою інстинкт «господаря», «набувача», і де починається підлість: середня підлість і середнє благородство, змішуються в одне - «благопристойність», «благогідність».

Чичиков - західник: у російському провінційному закутку він почувався представником європейської освіти і прогресу. Його тягне на Захід, оскільки там він відчуває свою силу і своє майбутнє «царство». Проте російська культура, як повелося з часів Петра, знімає з західної лише ласу пінку чи накип. І Чичиков із західної культури вибирає лише те, що йому треба, а все інше, дуже глибоке й високе, зводить до граничної пласкості й лаконічності. Всі філософські й релігійні сподівання минулих століть були для нього метафізичними й теологічними мареннями, вільнодумними химерами юності. В Чичикові, як вважав Гоголь, «було все, що потрібно для цього світу». Помірна ситість, спокійна розкіш усього людства в комфортабельних палацах є не що інше, як царство Чичикова. Це царство лише в деталях відрізняється від ідеалу суспільного устрою європейської соціал-демократії.

Чим «Серединне Царство», вже реалізоване на Заході, багато в чому не прийшлося до смаку М. В. Гоголю і багатьом іншим, за рідкісними винятками, представникам російської інтелігенції? По-перше, тим, що в Росії й на Заході по-різному розуміють волю: на Заході воля здійснюється в межах закону, а в Росії вона поза законом. Для західного правоусвідомлення росіяни невільні, тому що їхні закони не дають можливостей для вільного існування й самореалізації людини, а для російської свідомості західне життя невільне, бо західний громадянин - раб своєї законослухняності. По-друге, російська (а потім і радянська культура) сфор­мувала з наших колишніх і теперішніх співвітчизників унікальний тип антисоціальної людини, яка за великим рахунком не вірить нікому і нічому, тоді як західна культура шліфувала характер індивідууму, правилом життя якого було: я поважаю тих, хто мене оточує, тому що поважаю себе і хочу, щоб мене поважали інші. По-третє, в російській, радянській і пострадянській свідомості немає розуміння багатства, нажитого чесно, бо і можливості такі були практично відсутні, а західна свідомість налаштована на реальні в рамках закону можливості збагачення людини шляхом різнобічного прикладання його сил і здібностей.

Характеристика роботи

Реферат

Кількість сторінок: 10

Безкоштовна робота

Закрити

Економічна свідомість та економічне мислення

Замовити дану роботу можна двома способами:

  • Подзвонити: (097) 844–69–22 та (050) 297–73–76
  • Заповнити форму замовлення:
Не заповнені всі поля!
Обов'язкові поля до заповнення «ім'я» і одне з полів «телефон» або «email»

Щоб у Вас була можливість впевнитись в наявності обраної роботи, і частково ознайомитись з її змістом, ми можемо за бажанням відправити частини даної роботи безкоштовно. Всі роботи виконані в форматі Word згідно з усіма вимогами щодо оформлення даних робіт.