Предмет, структура і призначення курсу «методологія соціально-економічного пізнання»

План

1. Предмет, проблематика, структура і функції дисципліни

2. Основні вимоги до процесу і результатів вивчення дисципліни

3. Наука як об’єкт філософського осмислення

4. Сучасні уявлення про філософію і методологію науки

5. Типологія соціального знання. Специфіка об’єктів соціально-економічного пізнання

Література

1. Предмет, проблематика, структура і функції дисципліни

Предметом дисципліни є філософсько-методологічні підходи пізнання соціально-економічних процесів і явищ, їх співвідношення з методологіями загальнонаукового і спеціально-науко­вого рівня, а також світоглядні, онтологічні, гносеологічні, аксіологічні, праксеологічні, прогностичні й евристичні проблеми філософії соціальних та економічних наук.

Зміст дисципліни складається з таких питань:

співвідношення світової та вітчизняної філософської думки як основи філософсько-методологічної культури дослідника;

використання сучасної філософської думки як методології наукового пізнання;

інструменталізації всіх галузей філософського знання (онто­логії, гносеології, методології, логіки, евристики, етики й естетики, соціології);

класифікації методологій соціально-економічного досліджен­ня філософського, загальнонаукового, дисциплінарного і міждисциплінарного рівнів;

технологізації науково-пізнавальної діяльності (засобів, ме­тодів, форм і процедур дослідження);

інтеграції соціально-економічного, природничого та технічного знання.

Філософія як система знання включає в себе різні галузі філософського знання (онтологію, гносеологію, аксіологію, методологію, праксеологію, соціальну філософію, філософську антропологію, філософію науки тощо). Вона також може бути вико­ристана як методологія та теорія пізнання у пізнавальній і науково-дослідній діяльності (табл. 3).

Філософія, по-перше, входить до складу теоретичної частини будь-якої науки. Як казав М. Фарадей, «там, де думка поєднується з фактом, без філософії обійтись не можна». По-друге, будь-який світогляд є філософським осмисленням світу, проявом відносин «людина - світ». По-третє, філософське знання є одним з елементів суспільної свідомості й пронизує всі інші її елементи (політичну, правову, моральну, естетичну, релігійну, атеїстичну, економічну, екологічну свідомості). По-четверте, воно охоплює так звані парафілософські (навколофілософські) проблеми й дослідження (логіку, психологію, соціологію, політологію тощо).

Методологічний базис філософії складається з методів метафізики і діалектики, а також з позитивістського, герменевтичного, синергетичного та інших підходів у справі осмислення людини і світу, їхніх взаємин.

Акумуляція філософського знання здійснюється передусім через систему законів і категоріальний апарат філософії, типи і парадигми філософствування, стиль мислення, наукову картину світу.

Основні функції, що їх виконує філософія, становлять певний спектр світоглядних, онтологічних, гносеологічних, методологічних, аксіологічних, праксеологічних, інтегративних, евристичних, прогностичних підходів до вивчення й тлумачення об’єктів будь-якої природи. В історії філософської думки були філософські системи, що зосереджували свою увагу або лише на гносеологічній (Д. Локк), або лише на методологічній (Ф. Бекон), або лише на праксеологічній (Д. Дьюі), або лише на ціннісній (Г. Риккерт) функціях.

У межах світоглядної функції філософії формується певна система поглядів на місце і роль людини у світі. Саме у світогляді віддзеркалюється суттєве у взаєминах людини і світу, формуються і стверджуються певні ідеали.

У межах виконання методологічної функції філософія здійснює формування загальних норм, принципів, підходів у стратегії осмислення, обґрунтування та реалізації цих ідеалів.

У межах виконання онтологічної функції філософія під певним впливом світоглядної функції знаходить своє втілення у широкому використанні філософських принципів та ідей при розроб­ці як конкретно-наукової (фізичної, біологічної, економічної тощо), так і загальнонаукової картини світу.

У межах виконання гносеологічної функції філософія узагальнює пізнавальні процеси, їхні форми і методи, розв’язує проб­лему істини.

У межах виконання праксеологічної функції філософія поєднує теорію з практикою в різних галузях наукового пізнання (природознавстві, техніці, суспільствознавстві), з раціональною людською діяльністю.

У межах виконання прогностичної функції філософське знання випереджає відображення дійсності, допомагає людству проектувати майбутнє, коригувати його розвиток.

У межах виконання евристичної функції філософія навчає людину загальних принципів творчої діяльності в суспільстві, економічного життя, науки, мистецтва, техніки (табл. 3).


2. Основні вимоги до процесу і результатів вивчення дисципліни

Дисципліна вивчається на четвертому курсі бакалаврату. Вона складається з двох модулів (табл. 1).

На вивчення дисципліни надається 2 кредити (108 год). З них

32 год призначені для лекцій, 16 год - для семінарів, 4 год - для науково-практичної конференції, 40 год - для самостійної роботи студентів над курсом, 8 год - для індивідуальної роботи, 2 год - для проміжного модульного контролю, 2 год - для передекзаменаційної консультації, 4 год - для екзамену (табл. 2).

Таблиця 1

МОДУЛЬНА СТРУКТУРА ДИСЦИПЛІНИ«МЕТОДОЛОГІЯ СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНОГО ПІЗНАННЯ»

Модуль 1 Методологія і логіка наукового пізнання Модуль 2 Методологіясоціально-економічного дослідження
Тема1.Предмет, структура і призначення дисципліни «Методологія соціально-економічного пізнання» Тема5.Методологічне забезпечення соціально-економічних досліджень
Тема2.Типологія філософських і методологічних проблем науки Тема6.Економічна свідомість і економічне мислення
Тема3.Гносеологічні засади науково-практичної діяльності Тема7.Науково-дослідницька і соціально-економічна діяльність як творчість
Тема4.Логічні основи наукового пізнання Тема 8.Спеціальні евристичні методи наукового дослідження і правила оформлення його результатів


Таблиця 2 
ТЕМАТИЧНИЙ ПЛАН ЛЕКЦІЙ, СЕМІНАРСЬКИХ ЗАНЯТЬ, САМОСТІЙНОЇ ТА ІНДИВІДУАЛЬНОЇ РОБОТИ СТУДЕНТІВ

Важливою частиною самостійної роботи студентів є підготовка рефератів за тематикою з філософських проблем економічної науки і практики. Тему реферату студент обирає самостійно із запропонованого переліку. Головний критерій вибору теми - доцільність, тобто робота над рефератом повинна виконати допоміжну методологічну функцію щодо майбутньої випускної (дипломної) роботи.

Перший модульний контроль у вигляді контрольної роботи проводиться після вивчення четвертої теми. Другий модульний контроль проводиться на науково-практичному семінарі (останньому семінарському занятті) за результатами захисту рефератів. Максимальна оцінка за роботу протягом семестру становить 40 балів. На екзамені він може ще добрати від 30 до 60 балів. Вони додаються до вихідних балів за роботу в семестрі. Якщо на екзамені студент набрав менше, ніж 30 балів, то підсумкова оцінка, навіть при високих поточних балах, може бути лише «незадовільно».

Характеристика роботи

Реферат

Кількість сторінок: 14

Безкоштовна робота

Закрити

Предмет, структура і призначення курсу «методологія соціально-економічного пізнання»

Замовити дану роботу можна двома способами:

  • Подзвонити: (097) 844–69–22 та (050) 297–73–76
  • Заповнити форму замовлення:
Не заповнені всі поля!
Обов'язкові поля до заповнення «ім'я» і одне з полів «телефон» або «email»

Щоб у Вас була можливість впевнитись в наявності обраної роботи, і частково ознайомитись з її змістом, ми можемо за бажанням відправити частини даної роботи безкоштовно. Всі роботи виконані в форматі Word згідно з усіма вимогами щодо оформлення даних робіт.