загрузка...
загрузка...
Характеристика роботи

Контрольна

Кількість сторінок: 10

Безкоштовна робота

План

1. Свідомість як цілісна система.

2. Свідомість та її суттєві властивості.

3. Самосвідомість

4. Пізнання як філософська проблема

5. Пізнання та теорія істини у філософії.

6. Форми і методи наукового пізнання.

1. Свідомість як цілісна система.

Свідомість – це властивість високоорганізованої матерії відображати специфіку існування буття н арівні формування його уявних наочних образів.. Вона має компонентну, рівневу, функціональну структуру та структуру за типом суб’єкта та об’єкта.

Компонентами свідомості являються:

Відчуття, сприйняття, уявлення, поняття, норми, оцінки, знання, цінності, потреби, інтереси

В рамках рівневої структури свідомості ми неминуче зіштовхуємось зі значимістю над свідомого,усвідомлюваного та підсвідомого

Функціональна структура свідомості надає можливість більш детально виявити значимість таких її етичних компонентів як духовні ідеали і принципи, совість, переконання, віра, воля, надія.

Враховуючи специфіку суб’єкта усвідомлення в структурі свідомості ми можемо також виявити такі її специфічні форми, як: індивідуальна (особиста) свідомість, групові форми (сімейна, професійна, класова, національна), та суспільна свідомість (властива найширшому надособистнісному суб’єкту).

Оскільки об’єкти усвідомлення мають свою специфіку, певну співвідносність в структурі буття світу, суспільства та природи, то свідомість, як форма їх відображення також має свої особливості. Це дає можливість констатувати такі її різновиди, як: екологічна свідомість, політична, правова, релігійна, моральна, естетична та інші.

З появою свідомості з'являється принципово нове мотивування та регулювання діяльності. А це означає, що свідомість пов'язана з принциповою зупинкою довільної течії психічних актів, із появою у психіці нових систем оцінок реальності, від яких вибудовується і нова система 

Свідомість – це властивість високоорганізованої матерії відображати специфіку існування буття н арівні формування його уявних наочних образів.

Найважливішою властивістю свідомості є творча активність і здатність до цілепокладаючої діяльності (а не просто пристосовані реакції, як у тварин).

Творча активність свідомості виявляється в тому, що вона:

1.Відображає світ цілеспрямовано і вибірково;

2.Конструює теоретичні моделі, що пояснюють закономірності навколишнього світу;

3.Розробляє прогнози розвитку природних і соціальних явищ і процесів;

4.Служить основою перетворюючої діяльності людини.

5.На основі творчої активності ми можемо формувати образ того буття, якого ще не має або якого вже не має.

Свідомість має і інші властивості, до числа яких слід віднести: об’єктивність і суб’єктивність, комунікативність, універсальність, системність.

Універсальність свідомості полягає в тому,що на основі свідомості ми можемо формувати образи різних предметів.

Комунікативність свідомості відображається в мові та при спілкуванні.

Системність –це цілісна структурно-організована система.

Суб’єктивність властива суб’єкту як носію активності.

Існують ще й такі властивості свідомості як: Ідеальність відображення, Універсальність відображення, Об'єктивність відображення, Предметність відображення, Цілеспрямованість, Активність свідомості, Суспільність свідомості, Знарядність свідомості


2. Свідомість та її суттєві властивості.

Основними ознаками (властивостями) свідомості є:

Ідеальність.Це — найзагальніша форма існування свідомості як суб'єктивної реальності. Існують два носії ідеального: розум людини і об'єктивовані форми культури та історії: мова, наука, мистецтво, релігія, мораль тощо.

Опосередкованість мовою.Як ідеальна, свідомість існує тільки в матеріальній формі свого вираження — мові.

Інтенціональність. Свідомість завжди є усвідомленням чогось. Вона спрямована на певну предметність. У свідомості наявне те, що є її предметом. Тобто відображається не світ узагалі в його різноманітності, а лише те, що є предметом конкретної діяльності чи уваги людини. Цю властивість свідомості Е. Гуссерль назвав інтенціональністю.

Здатність творити і відтворювати ідеї.Буттєвість свідомості започатковується з виникненням внутрішнього світу ідей. Людина має образи речей у своїй свідомості навіть тоді, коли ці речі безпосередньо не дані в чуттєвому сприйманні. Такі образи і є творчим змістом свідомості. На основі творчості ідей вперше стало можливим вироблення елементів мови, а володіння словом, у свою чергу, створює умови для різноманітних маніпуляцій думки.