План

1. Дайте характеристику філософії Просвітництва

2. Німецька класична філософія: представники та специфіка розробки основних філософських проблем.

3. Сутність філософських поглядів Канта як основоположника німецької класичної філософії.

4. Філософське вчення Гегеля та його місце в філософії.

5. Антропологічний матеріалізм Фейєрбаха та його місце в філософії.

6. Охарактеризуйте основні напрямки та х-ні риси філософії ХХ ст.

7. Основна проблематика та вихідні принципи марксистської філософії.

1. Дайте характеристику філософії Просвітництва

За часом доба Просвітництва — це середина XVII — XVIII ст. Ідеї Просвітництва проростають спочатку в Англії, потім у Франції, пізніше — в Німеччині, Італії та в інших країнах Європи. Її мислителі прагнули усунути недоліки існуючого суспільства. Особливо гостро вони критикували феодальний лад, його культуру, рішуче виступали проти кріпосництва, вірили в розум і високе покликання людини.

Особливого розвитку ідеї Просвітництва набирають у творчості англійських його представників – Джона Локка, Джона Толланда, шотландської школи – Томаса Ріда, Адама Сміта, Девіда Юма. У Франції ідеї Просвітництва розвивали Ф. Вольтер, Ж.-Ж. Руссо, Д. Дідро, П. Гольбах, Ж. Ламетрі, а В Німеччині – Г. Лесінг, І.Гердер і молодший І.Кант.

Основні риси Доби Просвітництва:

-Перехід до розробки в якості основної проблеми – гносеологічної; Антропоцентризм, Антиклерикалізм, Матеріалізм, Механіцизм

Відмінною рисою Просвітництва є антропоцентризм. Мислителі-просвітники головну роль звертали на людське суспільство, біди та страждання людей. У зв’язку з цим основний акцент вони роблять на розум., шляхи й засоби приведення сусп.. у відповідність з вимогами розуму, насамперед такими як справедливість, рівність, свобода, братерство тощо.

Філософія Просвітництва, поставивши акцент на розум, успадкувала багато від раціоналізму, однак значно почерпнула також із ідей емпіризму. На відміну від раціоналістів, наприклад, Декарта, розум у просвітників не пасивне вмістилище вічних ідей спільних для людини і Бога, а є активним знаряддям перетворення життя. Це зумовлено загальним прагненням просвітників до змін, реформ суспільства і вірою в те, що, спираючись на науку, можна встановити нові розумні закони й перебудувати світ на краще.

Виходячи з цього положення просвітники таврували раціоналізм як метафізику, філософію, що не сприрається на відомості про реальний світ.. Просвітники погано бачили різницю між філософією й наукою, й ставили до філософії такі ж вимоги, як до науки. В цьому відношенні вони були передвісниками позитивізму.


2. Німецька класична філософія: представники та специфіка розробки основних філософських проблем.

Німецька класична філософія охоплює період кінця XVIII – першої половини XIX ст. Для неї характерні такі основні риси: відродження діалектичної традиції; перехід від суб’єктивного ідеалізму до об’єктивного на основі діалектичної методології; критика традиційної метафізики і прагнення подати філософію як систему наукового знання; звернення до історії як філософської науки і застосування Гегелем діалектичного методу в дослідженні історії. Головними представниками були І. Кант( основоположник), Й. Фіхте, Ф. Шеллінг,Г. Гегель,Л. Фейєрбах Н. к.ф. не мала єдиного напрямку. Кант був дуалістом, Фіхте – об’єктивним, а Шеллінг і Гегель - об’єктивними ідеалістами, Фейєрбах – матеріалістом.У зв’язку з аналізом апріорних форм мислення Кант ставив питання щодо необхідності створення нової трансцендентної логіки, яка відрізняється від звичайної, формальної логіки. Цим він поклав початок розвитку діалектичної логіки.

І. Кант визнавав поступальний розвиток суспільства. Ідея суспільного устрою відображала зміст буржуазно-демократичних перетворень, про які мріяла німецька буржуазія. Гармонія між людською дією і винагородою можлива лише в потойбічному житі людей, існування якого, за Кантом, не можна довести, але яке є необхідним постулатом моральної свідомості.

Г. Гегель – основоположник діалектики. Складовими його філософії є логіка, філософія природи і філософія духу. Він сформував 3 закони, у відповідності з якими відбувається розвиток: 1)закон єдності і боротьби протилежностей; 2) закон переходу кількісних змін в якісні; 3) закон заперечення заперечення.

Л. Фейєрбах - критик релігії, атеїст. Він зробив спробу абсолютизації людини.

Основними течіями цієї доби є:- неотомізм, - неокантіанство, - неогегеліанство, - позитивізм, - прагматизм, - структуралізм, - герменевтика, - екзистенціоналізм, - персоналізм, - філософська антропологія, - психоаналіз, - філософія життя, - тейярдизм, - марксизм.

Характеристика роботи

Контрольна

Кількість сторінок: 11

Безкоштовна робота

Закрити

Філософія 12

Замовити дану роботу можна двома способами:

  • Подзвонити: (067) 380–84–93, (097) 844–69–22 та (050) 297–73–76
  • Заповнити форму замовлення:
Не заповнені всі поля!
Обов'язкові поля до заповнення «ім'я» і одне з полів «телефон» або «email»

Щоб у Вас була можливість впевнитись в наявності обраної роботи, і частково ознайомитись з її змістом, ми можемо за бажанням відправити частини даної роботи безкоштовно. Всі роботи виконані в форматі Word згідно з усіма вимогами щодо оформлення даних робіт.