План

1. Естетичне почуття

2. Естетичний смак

3. Естетичний ідеал.

4. Основні естетичні категорії. Загальні поняття

5. Прекрасне як категорія естетики

6. Категорія трагічного та комічного.

7. Піднесене та низьке.

8. Природа і сутність мистецтва

9. Загальні закономірності розвитку мистецтва

10. Мистецтво як форма відображення дійсності

11. Мистецтво епохи античності

12. Мистецтво середньовіччя 

Комічне незвичайною мірою пов’язане з загальною культурою суспільства та людини. Низька культура завжди агресивна. Така людина неспроможна терпіти розбіжні погляди, думки, переваги інших. Навпаки, людина, що володіє високою культурою, здатна аналізувати поведінку, відносини не тільки інших людей, але й самої себе, що є свідченням присутності у неї почуття гумору, розвиненого, живого розуму, яскравої уяви, фантазії.

Суспільство, яке спроможне ставитися з гумором до своїх недоліків, почуває у собі силу до їх подолання та вдосконалення, тобто розширює межі власної свободи. Гегель писав про те, що загальна підстава комедії - це світ, де людина як суб’єкт зробила себе повним хазяїном того, що має значення для неї як істотний зміст її знань та звершень, світ, цілі якого руйнують через те самих себе своєю неістотністю.

Джерелом комічного може стати не тільки підміна сенсу та змісту, але й порушення міри, створення ілюзії.


7. Піднесене та низьке.

Піднесене - категорія естетики, що відбиває сукупність природних, соціальних та художніх явищ, які є винятковими за своїми кількісно-якісними характеристиками, завдяки чому виступають як джерело глибокого естетичного переживання.

Щоб з'ясувати специфіку піднесеного, доцільно порівняти цю естетичну категорію з прекрасним. Якщо прекрасне завжди несе людську міру, то піднесене - це перевищення міри, тобто піднесене - це те, що вражає людське уявлення силою або масштабом прояву. Прекрасне - це те, що, освоєно людиною, інакше кажучи, це сфера людської свободи. Піднесене - завжди щось незрозуміле, це сфера свободи у перспективі, сфера несвободи у сучасному розумінні. Піднесене - колосальне, могутнє, що перевищує можливості сучасного людства. Зустрічаючись з цими грізними силами, прагнучи протистояти їм, поступово підкорюючи їх собі, людина тим самим споріднюється з вічністю, набуває істинного, земного безсмертя, що спирається на діяння та творчість. З огляду на ці особливості піднесене пов'язане як із сильними позитивними емоціями (захоплення, захват), так і явищами здатними викликати почуття трепету, священного жаху тощо. Піднесене має специфічні прояви. У природі простір неба, пасмо гір, могутність водоспадів, природні стихії та явища (буря, північне сяйво тощо) сприймаються як величне. В індивідуальному та суспільному житті як піднесене оцінюються вчинки, дії, відносини, які вражають людей величчю душі, силою почуття, гідністю поведінки. Тому піднесене у суспільному бутті тісно сплітається з позитивними цінностями, зокрема, моральними. Усі ці художньо усвідомлені явища складають сферу піднесеного у мистецтві. Історія мистецтва знає специфічні жанри для створення схожого ефекту: епопея, гімн, ода тощо, а також художні системи, ідеал яких побудований на уявленні про піднесене, наприклад, класицизм.

Низьке - категорія естетики, що відтворює гранично негативні явища дійсності і особливості суспільного та індивідуального життя, які викликають у людини співвідносну естетичну реакцію (презирство й зневагу). Як низькі сприймаються явища, які приховують в собі або мають загрозу життю людини, її гідності, що заважають процесу самореалізації особистості. Через це низьке пов'язано з проявами бездуховності, аморальної поведінки. За своїми якостями низьке є протилежним піднесеному, має спільні риси, з одного боку, з потворним, а з іншого - з трагічним та комічним.


8. Природа і сутність мистецтва

Мисте́цтво - одна з форм суспільної свідомості; вид людської діяльності, що відбиває дійсність у конкретно-чуттєвих образах, відповідно до певних естетичних ідеалів. У широкому сенсі мистецтвом називають досконале вміння в якійсь справі, галузі; майстерність.Мистецтво зародилося в первісному суспільстві доби пізнього палеоліту і було представлене малюнками в печерах, різьбленням на кістці та камені, ритуальними танцями тощо. Завдяки особливостям свого впливу на людину (чуттєва безпосередність, емоційна насиченість, ідейна спрямованість) мистецтво стало однією з найважливіших складових частин духовної культури суспільства.

Художня обробка речей і знарядь праці, будівництво житла започаткували розвиток архітектури та декоративно-ужиткового мистецтва. Серед основних візуальних мистецтв Західної Європи протягом багатьох століть залишалися малярство, скульптура і графіка. У мистецтві ісламу основним був орнамент, оскільки було заборонено зображати живих істот. У деяких культурах маски, татуювання, кераміка і металеві вироби були основними формами образотворчого мистецтва.

Буття людини й навколишній світ знайшли відбиток у танцях, музиці, співах, театралізованих діях. Мистецтво слова, існуючи спочатку в усній формі оповідей, міфів, епосу, з виникненням письма розвинулося в художню літературу. Науково-технічний прогрес уможливив появу таких форм мистецтва, як фотографія і кіно, а з появою комп'ютерних технологій - так званих, медіамистецтв.


9. Загальні закономірності розвитку мистецтва

1) з’явилося як результат естетичних потреб та здібностей людини, що розвинулися безпосередньо у її практичній діяльності ( 40-50 тис. до н.е. епоха палеоліту)

2) поділ праці на розумову і фізичну. Поділ на професійне ( епоха відродження) та народне ( фольклор), яке мало виняткове значення для розвитку системи мистецтва, його форм і видів

3) Повязана з поділом суспільства на класи, зумовило відображеня в мистецтві естетичних поглядів та ідей кожного класу.

4) Звязок мистецтва з іншими формами суспільного життя ( політикою, наукою,...) опосередковано

5) залежно від конкретно історичних умов епохи актуалізується той чи інший вплив мистецтва на суспільство та людину


10. Мистецтво як форма відображення дійсності

Мистецтво - вища форма естетичного освоєння дійсності. І це не дивно. Справа в тому, що в мистецтві естетичне - самоціль. Митець не ставить перед собою інших цілей крім як створити естетичну цінність, у той час як в інших видах людської діяльності естетичне походить від цих видів діяльності. Діяльність робочого, ученого, суспільного діяча і т.д. є реалізація специфічних виробничих, наукових, суспільних, спортивних цілей, але кожна має естетичне значення в тій мірі, у який у них виявляється творча сутність людини, його здатність творити в порівнянності з загальним рівнем досягнень людського роду і придбань у кожному виді предметів і явищ дійсності. Будучи вищою формою прояву естетичного, мистецтво займає особливе місце в естетиці. Воно містить у собі величезний арсенал художніх творів різних видів і жанрів, історичних епох і напрямків. І завдання естетики в тому, щоб дати розуміння загальних законів мистецтва.

Характеристика роботи

Контрольна

Кількість сторінок: 17

Безкоштовна робота

Закрити

Етика і естетика 10

Замовити дану роботу можна двома способами:

  • Подзвонити: (097) 844–69–22
  • Заповнити форму замовлення:
Не заповнені всі поля!
Обов'язкові поля до заповнення «ім'я» і одне з полів «телефон» або «email»

Щоб у Вас була можливість впевнитись в наявності обраної роботи, і частково ознайомитись з її змістом, ми можемо за бажанням відправити частини даної роботи безкоштовно. Всі роботи виконані в форматі Word згідно з усіма вимогами щодо оформлення даних робіт.