План

1. Любов і кохання

2. Культура спілкування і етикет.

3. Естетика предмет і її роль у сучасному суспільстві

4. Естетика природи

5. Естетична діяльність. Основні види

6. Співвідношення естетичної і художньої діяльності.

7. Естетична свідомість та її специфіка     

5. Естетична діяльність. Основні види

«Естетична діяльність» - специфічний вид духовно-практичної діяльності, спрямованої на перетворення світу (природного і соціального) і самої людини згідно з уявленням про гармонію, міру, досконалість та красу. В естетичній діяльності можна виокремити такі її різновиди:

- діяльність, пов’язана зі споживанням вже існуючих естетичних цінностей;

- діяльність, спрямована на розподілення, розповсюдження, обмін, зберігання естетичних відносин і цінностей;

- діяльність, результатом якої є створення нових цінностей.

Естетична діяльність завжди була розчинена в людській діяльності, а в подальшому при виокремленні та формуванні розмаїття видів діяльності - безпосередньо впліталася в кожен із цих видів. Завдяки естетичній діяльності особистість розвиває в собі якості й здібності, які вільно реалізуються нею в усіх видах духовної і матеріальної діяльності, - чуттєве, образне мислення, емоційне ставлення до світу, переживання й співпереживання, естетичне споглядання, випереджене відображення дійсності, передбачення тощо.

Головними сферами естетичної діяльності є праця, суспільство, людина, природа і мистецтво.

Естетична діяльність неможлива поза суспільством, оскільки вона є соціальною формою буття людини.. Одним із результатів естетичної діяльності в соціальній сфері є етикет - усталена система норм поведінки і спілкування.

Естетична діяльність невід’ємна від сфери природи, яка виступає як її об’єкт, так і водночас - ідеал краси, джерело естетичної насолоди. Естетичну діяльність почали пов’язувати з процесами або підпорядкування природи людині, або з перетворенням її, з володарюванням над її силами.

В усіх сферах свого прояву естетична діяльність складається з таких різновидів:

- практична, яка втілюється в дизайні і спрямована на впровадження естетичних ідеалів у виробничий процес, в організацію побуту, у вдосконалення природного середовища тощо;

- художньо-практична, що виявляється в карнавалах, обрядах, ритуалах і т. д.;

- художня, спрямована на створення, споживання, збереження, розповсюдження, обмін творів мистецтва;

- виховна, метою якої є формування і розвиток естетичної культури особистості;

- теоретична, пов’язана з розробкою естетичних теорій, з розвитком естетичної думки.

Естетична діяльність цілісна, тому виокремлення її різновидів відносне та умовне, бо всі вони не можуть існувати один без одного, обумовлюють один одного, підпорядковані єдиній меті.


6. Співвідношення естетичної і художньої діяльності.

В історії культури сприйняття краси завжди викликало суперечливі, нерідко полярні судження. У світі естетичних цінностей неможливо назвати хоча б один художній твір, який би отримало одностайну позитивну оцінку. Навіть один і той же чоловік у різні періоди свого життя може мати протилежні аксіологічні пріоритети. Подібні метаморфози відбуваються з багатьма людьми. У цьому випадку те чи інше художнє явище спочатку може викликати захоплення, але з часом естетичний інтерес до нього втрачається. Або, навпаки, твір, що викликало негативну оцінку, в перспективі може зайняти центральне місце в структурі особистісних духовних пріоритетів.

Життя людини як індивідуального істоти підпорядковується не тільки соціальним, а й природним законам. У ході культурно-історичного розвитку унікально-біологічне в людині не скасовується, а лише модифікується, виступаючи в якості найважливішої передумови для формування естетичного світосприйняття завдяки включенню в соціокультурний контекст.

Прихильники однієї з них прагнули до конвергенції, зближували генетичне і соціальне, заперечуючи принципові відмінності між цими різноякісні іпостасями буття. Так, Ч. Дарвін стверджував, що почуття краси носить вроджений характер і не є виключною особливістю людини. Самці птахів навмисно розпускають свої пір'я і хизуються яскравими фарбами перед самками, яких здатна залучити яскравість партнерів. Ніжні пісні у пору любові у птахів містять в собі естетичний ефект. Таким чином, видатний вчений намагався інтерпретувати дивовижну аналогію між природною статевої забарвленням у тварин і штучними прикрасами людського тіла. Ідею про природжений характер естетичного почуття підтримували Д. Аддісон, Шефтсбері, Ф. Хатчесон. Про те, що здібності людини цілком залежать від «генного спорядження» писали Ф. Гальтон, В.П. Ефроімсон та інші.

Тут необхідно звернути увагу на той факт, що так звані «естетичні» прояви у тваринному світі відображають фізіологічний рівень спілкування, «гру» інстинктивних сил. Дистанція величезного розміру відокремлює фізіологічне задоволення від естетичного. І навіть людина далеко не просто стверджує себе в естетичному світосприйнятті, підпорядковуючи своє життя нерідко принципом тілесних задоволень. Ось чому вкрай важливо зрозуміти специфіку естетичних переживань, їх принципова відмінність від фізіологічних, утилітарних емоцій. Справа полягає в тому, що почуття прекрасного як складний феномен людської психіки є натхненне переживання абсолютність буття, яке пробуджує творчу енергію. Тому головна відмінність естетичних переживань від фізіологічних, утилітарних в тому, що при будь-яких неестетичний емоціях індивід, не кажучи вже про тварину, розчиняється в них, вони підпорядковують, змушуючи замикатися на собі самому. Про підпорядкування більшою чи меншою мірою людської психіки фізіологічним, утилітарним емоціям свідчать факти, наведені в роботах Н.М. Амосова, П.К. Анохіна, К. Изарда, Я. Рейковского.

Отже, сама природна дійсність і реально функціонуюча культура протистоять крайнього релятивізму, суб'єктивізму, який укладає в собі небезпеку деструктивних процесів і кидає виклик міцності гармонійних основ людського життя


7. Естетична свідомість та її специфіка

У процесі історичної практики відбувалося усвідомлення людством механізмів, які формують спроможність особистості естетично ставитися до дійсності, тобто здатність сприймати і переживати у почуттєвих формах власне буття, знаходити та оцінювати загальнолюдські цінності та перетворювати цю дійсність у співвідношенні зі своїми уявленнями. Розуміння специфіки цього механізму привело до уособлення двох основних понять, пов’язаних з відображенням процесу формування естетичного ставлення: естетичної свідомості та естетичної діяльності.

Специфіка естетичної свідомості, у порівнянні з іншими формами духовного життя людства, полягає у таких критеріях:

- естетична свідомість у бутті людини та суспільства являє собою комплекс почуттів, уявлень, поглядів, ідей;

- власне, поняття «естетична свідомість» - абстракція, яка означає особливого роду духовне утворення, що характеризує естетичне ставлення людини чи суспільства до дійсності. На рівні суспільства естетична свідомість існує у формі суспільної свідомості, яка відображає ступінь естетичного освоєння світу на рівні індивіда - у формі особистої характеристики окремої людини;

- естетична свідомість формується тільки на підставі практики. Чим багатша естетична практика людини або суспільства, тим багатша та складніша їхня естетична свідомість;

- процес формування естетичної свідомості особистості стисло повторює процес її формування в історії людства. Цим зумовлюється й структура естетичної свідомості;

- від інших форм духовного життя естетична свідомість відрізняється тим, що базується на особливого роду відношенні людини до світу, в якому переважає емоційне начало. В цьому родові особливості естетичної свідомості;

- видові особливості естетичної свідомості визначаються єдністю структури її форм. Теоретично розрізняють два рівні функціонування даного феномена: 1) повсякденний, побутовий рівень, що базується на узагальненні емпіричного досвіду. Повсякденні естетичні переживання особистості мінливі, часто суперечливі; 2) теоретичний рівень, що базується на загальних філософських уявленнях про світ, людину та її місце у світі. Історія естетики і мистецтва знає багато прикладів втілення даних уявлень у конкретно-чуттєву форму.

Насамкінець слід зазначити, що естетична свідомість - одна із форм духовного життя суспільства, яка відображає довкілля, різноманітну діяльність людини, а також продукти (результати) цієї діяльності, в тому числі художні твори, у почуттєвих образах, що усвідомлюються та оцінюються у судженнях естетичного смаку. Специфіка естетичної свідомості полягає у взаємодії людини та реальності, суб’єктивного та об’єктивного, яка переживається, оцінюється і розуміється суто індивідуально, але детермінована історично мінливими ідеалами втілення краси у житті та мистецтві

Характеристика роботи

Контрольна

Кількість сторінок: 15

Безкоштовна робота

Закрити

Етика і естетика 9

Замовити дану роботу можна двома способами:

  • Подзвонити: (097) 844–69–22
  • Заповнити форму замовлення:
Не заповнені всі поля!
Обов'язкові поля до заповнення «ім'я» і одне з полів «телефон» або «email»

Щоб у Вас була можливість впевнитись в наявності обраної роботи, і частково ознайомитись з її змістом, ми можемо за бажанням відправити частини даної роботи безкоштовно. Всі роботи виконані в форматі Word згідно з усіма вимогами щодо оформлення даних робіт.