План

1. Любов і кохання

2. Культура спілкування і етикет.

3. Естетика предмет і її роль у сучасному суспільстві

4. Естетика природи

5. Естетична діяльність. Основні види

6. Співвідношення естетичної і художньої діяльності.

7. Естетична свідомість та її специфіка     

1. Любов і кохання

Любов

Найунікальнішою в ряду розглянутих форм спілкування, яка дає найбільше міжособистісне єднання, є любов. Упродовж багатовікового існування людської культури вона вважалася однією з основних моральних цінностей. Любов фокусує етичний вимір людського існування й може, на думку В. Г. Бєлінського, "слугувати пробним каменем моральності".

Істинний розгляд любові можливий лише у світлі найвищого сенсу людського спілкування. Тільки в такому масштабі може бути поясненою та обґрунтованою всепроникна сила любові, котру вже в давнину ототожнювали із загальною космічною силою, що діє скрізь і всюди. Людське існування потребує одухотвореності любов'ю, бо без неї людина може не відбутися. Справжня творчість існує тільки там, де є любов. Давно підмічено: "немає істини, де немає любові", а отже й пізнає людина настільки, наскільки любить.

Відкидаючи всі більш чи менш туманні міркування про любов і розглядаючи її в світлі сенсу людського існування, можна стверджувати, що любов - це інтимне, глибоке почуття, котре характеризується високою емоційно-духовною напруженістю, це галузь реалізації цінності "переживання" іншого в усій його своєрідності й неповторності, це, на думку німецького філософа Л. Фейєрбаха, піднесення предмета "до сутності й, таким чином, предмет лише як сутність стає об'єктом любові".

У своєму устремлінні любов може бути спрямована на людську сутність, ідею, іншу людину і т. д. Однак її сутність найповніше проявляється у стосунках між людьми, відкритті та визнанні максимальної цінності іншої конкретної людини. Любов - одна з форм подолання відчуження людини від людини і завдяки цьому вона визнається вершиною морального ставлення до особистості. Як така вона, наприклад, є суттєвим елементом дружби як форми морального спілкування.

Однак у сутності любові є щось зовсім унікальне, що виводить її з ряду вище розглянутих форм міжлюдського спілкування і що з максимальною яскравістю, і з усією мірою притаманної їй загадковості й неповторності розкривається в індивідуальному статевому коханні. Саме тут з усією невідворотністю постає вільне й остільки "непередбачуване" вираження глибини особистості. Тут осягається сутність іншої статі, а коханий в усій його особистісній незамінності та своєрідності дарує люблячому ту завершеність цілого, котра долає окремість і самотність людського існування. Е. Фромм, німецько-американський психолог і соціолог, у своїй роботі "Мистецтво любові" підкреслив цю здатність любові: "Любов - це сила, котра руйнує стіни, що відділяють людину від її ближніх; котра єднає її з іншими".

Кохання

На перший погляд здається, що кохання, - як бажання задовольнити свої тілесні потяги за рахунок чогось (когось) немає нічого спільного з мораллю. Та це не так. Споконвіку разом з розвитком суспільства розвивалась мораль, розвивались людські відносини, змінювалось становище поняття «кохання» в людській взаємодії.

В наших організмах постійно бурлить безліч процесів. Кохання є одним з таких процесів – феноменів, що виникає коли йому забажається, спалахує там, де, здавалося б, не можна спалахнути, підносить кров і спалює душу. Стримати таку пристрасну упряжку покликана мораль.

Мораль, як система «витягів», які регулюють наше життя і наші стосунки майже з самого початку свого існування почала регулювати статеві відносини. Так, авжеж, первісні люди задовольняли свої статеві потреби не думаючи про наслідки. Відбувався, просто-таки хаос у стосунках між протилежними статями. Кожен задовольняв свої потреби де хотів, і з ким хотів. На ранніх етапах розвитку байдуже було людям й на кровні зв’язки. Предки ходили голими і нічого огидного в цьому не було. В стародавні часи існували жриці та богині, які уособлювали в собі ідолів краси та сексуальності. Проводилися жертвоприношення богиням кохання.

Згодом почали заборонятися статеві зносини з кровними родичами, ще пізніше почали обирати собі партнерів не лише чоловіки, а й жінки. Деякі вчені стверджують, що взагалі здавна існувало таке поняття як «шлюб». Я, авжеж, не можу встрявати в цю суперечку за відсутності знань, тому просто схилюся до думки,що шлюбні відносини дійсно існували, але вони, безперечно, були примітивними. З розвитком соціуму, розвивались люди, розвивались і моральні відносини. В деякі періоди кохання цінували як щось високе, в деякі, як щось огидне. Але воно ніколи не залишало нікого осторонь.

Безліч філософів, письменників, художників, музикантів - людей, на яких рівнялося споконвіку й рівняється досі суспільство створювали свої шедеври в поривах кохання. Це почуття настільки окриляє, що думати про щось інше, ніж як про об’єкт свого бажання просто неможливо. Саме це стає стимулом до написання багатьох геніальних творів. Особливо якщо об’єкт кохання є недосяжним. Всі ці шедеври не були б відомі для нас, якби не кохання. Наразі ми цінимо поезію і мистецтво, як щось високе, недосяжне, моральне, а воно насправді нижче, ніж здавалося. Витоки всі ж то з примітивних статевих зносин і потягів. Тобто, як би там не було - з інстинктів випливає все. А ми так тягнемося до високого, бо це нібито є ознакою культури і освіченості. Мораль і культура тісно переплітаються, тому можна сказати, що кохання відображається скрізь і присутнє всюди. Від нього просто не втекти.

Особливості взаємодії між статями певним чином також зачіпаються у релігійних книгах. А в релігії, на мою думку людина знаходить себе. Вона певним чином регламентує загальнолюдські норми, авжеж, впливає на мораль. Вони (релігія і мораль) перебувають у тісному взаємозв’язку. Ще з давніх-давен в «книгах віри» описувалися найпростіші ситуації взаємовідносин між людьми. Поряд з тим, викладалися певні закони існування у цих відносинах, правильні закони, норми. І як би люди не хотіли (що в давні часи, що зараз) та по-інакшому, як «релігія диктує нам правила поведінки» бути не може. З самого малечку нас обмежують певні релігійні догми, і уникнути цього не можна. Вони настільки закарбовуються в наш мозок, що ми впевнені «саме так і повинно бути».Релігія обмежує нас і в коханні, хоча, авжеж, це є необхідним аспектом. Аби між людьми не творився хаос, як в давні часи. Та ось, наприклад, Фрейд притримується протилежної думки. Він вважає, що культура та релігія, мораль, соціальні норми пригнічують, репресують людей, зокрема, їх природні інстинкти та потяги, а це є певним пригніченням свободи особистості. Людина позбавляється можливості досягти свободи та щастя. Всі ці аспекти – це вироблена форма приборкання людської агресивності, інстинктивності, деструктивності. Ну, кожна думка має право на існування. Абсолютною хибою ідеї Фрейда я назвати не можу. В принципі, так і є. Але й втілювати в життя будь – які інстинкти просто на вулиці в цивілізованому світі наразі ми не можемо, я, авжеж, цьому безмежно радію. Мораль контролює кохання. А в процесі розвитку суспільства, кохання стало просто-таки моральною цінністю.


2. Культура спілкування і етикет.

Саме слово "етикет" увійшло до вжитку за часів французького короля Людовіка XI. Прагнення поводитися пристойно є природним, це норма життя і суспільства. Неможливо налагодити стосунки між людьми, не дотримуючись певних правил та норм спілкування. Прагнення поводитись пристойно сягає далеко в глибину століть. Кожна епоха створювала своє уявлення про пристойність, про гарне й погане, свої погляди на ті чи інші сторони життя, на можливі чи неможливі для вживання тощо. Спілкування - це один із проявів соціальної взаємодії людей. Спілкуючись, людина висловлює свої думки, почуття, волевиявлення і або сприймає їх від іншої людини (людей). В актах спілкування також виявляється характер взаємин між комунікатами (особами, що спілкуються), їхнє ставлення один до одного. Спілкування має два види, які здебільшого реалізуються одночасно: вербальне, тобто словесне, мовне, і невербальне (несловесне) - поглядами, мімікою, жестами, штучними умовними знаками, предметами. Попри велике розмаїття невербальних засобів спілкування та збільшення їх кількості з поступом цивілізації, основним засобом спілкування між людьми залишається природна мова. 

Характеристика роботи

Контрольна

Кількість сторінок: 15

Безкоштовна робота

Закрити

Етика і естетика 9

Замовити дану роботу можна двома способами:

  • Подзвонити: (097) 844–69–22 та (050) 297–73–76
  • Заповнити форму замовлення:
Не заповнені всі поля!
Обов'язкові поля до заповнення «ім'я» і одне з полів «телефон» або «email»

Щоб у Вас була можливість впевнитись в наявності обраної роботи, і частково ознайомитись з її змістом, ми можемо за бажанням відправити частини даної роботи безкоштовно. Всі роботи виконані в форматі Word згідно з усіма вимогами щодо оформлення даних робіт.