Етика і естетика 5
План
1. Етика як філософська дисципліна
2. Предмет та завдання етики
3. Структура етичних знань
4. Основні морально-етичні доктрини в історії людства
5. Етика любові Ісуса Христа.
6. Передумови виникнення моралі
7. Сутність моралі її структура і функції
8. Поняття моральної свідомості. Види та рівні функціонування.
7. Сутність моралі її структура і функції
Мораль - це форма суспільної свідомості, що відображає відносини людей у ​​категоріях добра і зла, справедливості і несправедливості і закріплює у формі моральних ідеалів, принципів, норм і правил поведінки вимоги, пропоновані суспільством або класом до людини в його повсякденному житті.
Функції моралі. Специфічна сутність моралі конкретно розкривається у взаємодії її історично сформованих функцій:
а) регулятивна. Мораль регулює поведінку, як окремої особи, так і суспільства. Суть в тому, що не самі люди контролюють життя інших, а кожен сам будує свою позицію, орієнтуючись по моральним цінностям.
б) ціннісно-орієнтує. Мораль містить життєво важливі для людини орієнтири. І нехай вони не носять безпосередньо практичного значення, вони необхідні для того, щоб життя наше було людської, а не тільки біологічної. Це уявлення про сенс життя, про призначення людини, про цінності всього людського
в) пізнавальна. Ця функція моралі доставляє індивіду не просто знання об'єктів самих по собі, а орієнтують його в світі оточуючих культурних цінностей, зумовлює перевагу тих чи інших, які відповідають його потребам та інтересам;
г) виховна. Мораль ставить завдання прилучення індивіда до її поняттями, до вироблення стереотипу поведінки, перетворення основ етики у звичку Але моральність не так привчає до дотримання зводу правил, скільки виховує саму здатність керуватися ідеальними нормами і "вищими" міркуваннями
Мораль складається з моральна практика і моральна свідомість
Моральна практика, це, насамперед, моральна діяльність особистостей і моральні відносини. Моральні відносини визначають і діяльність, і свідомість, що безпосередньо відбивається у них - взаємодією людини з іншими людьми, суспільством, соціальними інститутами і спільностями. У моральній практиці реалізуються моральні почуття, уявлення, формується процес життєдіяльності суспільства і особи. Моральної діяльності у чистому вигляді не існує. Мораль пронизує усі сфери життя, усі види діяльності людини, варто точніше говорити про моральні аспекти будь-якої діяльності (професійно-трудової, суспільно-політичної, науково-пізнавальної, сімейно-побутової, художньої та ін.).
Моральна свідомість
Мораль не існує поза свідомістю, адже людські вчинки не отримали б морального виміру, якби людина не була здатна усвідомлювати їх суть, співвідносити їх з власними уявленнями про добро і зло, належне і справедливе, із власним сумлінням.Моральна свідомість – це свідомість, що керується певною системою моральних норм, оцінок і принципів у життєдайності, фіксує моральні відносини у суспільстві, що історично змінюються.
Моральна свідомість поділяється на суспільну (моральні погляди і оцінки певних груп людей) й індивідуальну (моральні погляди і оцінки індивідів).
Основними елементами суспільної моральної свідомості:
- моральні вимоги
- моральні цінності.
8. Поняття моральної свідомості.Види та рівні функціонування.
Моральна свідомість – це специфічний різновид суспільної та індивідуальної свідомості, спрямованих на освоєння ціннісних властивостей суспільних відносин і вчинків людей з точки зору їх відповідності прийнятим у суспільстві моральним нормам та принципам.
Моральна свідомість є відбиттям життєво-практичного та історичного досвіду людей. Вона орієнтує, оцінює і регулює поведінку особистості, є складовою частиною соціального механізму наступності. Це одна з форм індивідуальної суспільної свідомості і виконує своє призначення через вироблення духовних цінностей, що складають ідеальну модель належної поведінки і стосунків.
Моральна свідомість – складний, суперечливий феномен духовної культури, що має свої рівні, форми, структуру. Вона функціонує на двох рівнях – емоційно-почуттєвому та раціонально - теоретичному, які існують у взаємодії, єдності, доповнюючи один одного.
За походженням і змістом моральні почуття є соціальними, вони формуються і розвиваються тільки в суспільстві у процесі взаємодії соціальних індивідів за допомогою виховання і самовиховання. Культура моральних почуттів є вираженням міри моральної розвинутості особистості її здатності до морального резонансу (милосердя, співчуття, співпереживання) і виявляється у вчинках, культурі поведінки. Почуття, переживання є основою мотивів, ідеалів, оціночних уявлень, ціннісних орієнтацій. Цей рівень пов'язаний з реакціями особистості на стосунки між людьми. Реакції виявляються у почуттях симпатії, антипатії; любові, ненависті; довірі, недовір’я; обов’язку, відповідальності,; національної гордості, космополітизму; гідності, вимогливості; егоїзму, альтруїзму, тощо.
Рівні
Як і суспільна свідомість в цілому, моральна свідомість носить багаторівневий характер, включаючи такі рівні:
- буденна моральна свідомість система елементарних норм моральності, що ввібрала в себе сформований протягом віків і тисячоліть елементарні правила людського гуртожитку, соціальне призначення яких полягає у тому, щоб охороняти членів суспільства від різних ексцесів, що загрожують життю, здоров'ю, безпеці і благополуччю людей, таких, як не убий, не кради, не здійснюй насильства, шахрайства, наклепів, турбуйся про батьків, виховання дітей, поважай старших, будь чемним з іншими тощо;
- теоретична моральна свідомість, що включає теорії моралі, які обґрунтовують необхідність певної поведінки, розкривають сутність і зміст етичних категорій, формулюють моральні ідеали і цілі.
- на одному рівні з буденною моральною свідомістю знаходяться моральна психологія, яка ввібрала в себе прості норми моральності, існуючі в думках, почуттях, ціннісних орієнтаціях, що вкоренилися в народі;
- на вищому рівні моральної свідомості знаходиться моральна ідеологія - теоретично обґрунтована, практична моральна свідомість, теоретичні висновки етики, визнані правильними і необхідними, якими, взявши на озброєння, керуються люди.
Залежно від носія моральна свідомість поділяється на індивідуальну і суспільну. Головними компонентами індивідуальної моральної свідомості є моральні почуття обов’язку, совісті, гідності, справедливості тощо – що у сукупності складають емоційно-почуттєвий рівень. Раціонально-теоретичний пов’язується з системними знаннями, уявленнями про поняття, їх зміст, взаємозв’язок, наприклад, про добро, зло, щастя, сенс життя,рівність, свободу, справедливість, відповідальність, що дають уявлення про моральні цінності взагалі і вищі зокрема. Почуттєвий і раціональний рівні індивідуальної моральної свідомості є основою моральних переконань. Важливою її складовою є воля, що концентрує зусилля особистості, перетворює індивіда на активного суб’єкта і переводить переконання, бажання, цілі у конкретні дії, вчинки. Індивідуальна моральна свідомість у єдності почуттєвого, раціонального і вольового складників формується у взаємодії з суспільною моральною свідомістю у повсякденній моральній творчості.
Суспільна моральна свідомість, носієм якої є суспільство, акумулює не тільки і не стільки моральну практику сучасників, а значною мірою використовує досвід минулих поколінь та історичних епох, їх пошуки і досягнення. Суспільна моральна свідомість також структурується за двома рівнями.
Основою емоційно-почуттєвого її рівня є моральні почуття, невідрефлектовані моральні судження й відповідні оціночні уявлення, судження. Такий рівень свідомості та її компоненти відрізняються нечіткістю, суперечливістю і пов'язані з безпосередніми потребами людини, носять більш конкретний, поєднаний з інтересами соціальних групп, спільнот, прагматичний, утилітарний характер. Раціонально-теоретичний рівень суспільної моральної свідомості, спрямований на вирішення головних питань добра і зла, сенсу життя і щастя, свободи, рівності, справедливості, відповідальності, має чіткий, послідовний, раціональний і системний характер. У моральній діяльності (аспектах) і моральних відносинах реалізуються моральні почуття, знання, переконання, уявлення людей про моральні цінності.