Валютні операції своп
Розрахунок крос-курсів на основі прямих або доларових курсів. Уявіть, що ви дилер, котрий котирує валютну пару EUR/CHF. Клієнт хоче продати євро і купити швейцарські франки. У цьому випадку він, оскільки продає базову валюту, здійснює операцію за вашим курсом бід.
Як у цьому разі розраховується крос-курс?
За наявностіпрямих курсів крос-курси бід і аск для валютних пар можна розрахувати, використовуючи наведену нижче схему, де валютам 1 і 2 відповідають курси бід і аск В1 і А1, В2 і А2 відповідно.
Припустимо, що спот-курси є такі:
USD/EUR = 1,7000/10,
USD/CHF = 1,5100/10.
У нашій схемі валютою 1 буде долар США, а валютою 2 - швейцарський франк.
Курс бід для валютної пари EUR/CHF дорівнює:
Курс аск для валютної пари EUR/CHF дорівнює:
Отже, двостороннє котирування пари EUR/CHF дорівнює 0,8877/0,8888. На практиці курс котирується відносно 100 євро і становить 88,77/88,88.
Якщо ж потрібен крос-курс CHF/EUR, то розрахунок здійснюється в такий спосіб.
Курс бід для валютної пари CHF/EUR дорівнює:
Курс аск для валютної пари CHF/EUR дорівнює:
Таким чином, двостороннє котирування пари CHF/EUR становить 1,1251/1,1265. На практиці курс котирується відносно 100 швейцарських франків і становить 112,51/112,65.
Розглянуті сегменти валютного ринку мають своє функціональне призначення: поточний ринок задовольняє потреби у негайному обміні валют, терміновий ринок та ринок деривативів - у хеджуванні валютних ризиків у майбутніх періодах. Зв’язок між ринками такий: поточний ринок є визначальним для ціноутворення на всіх інших ринках.
Відколи міжнародне співтовариство впровадило систему «плаваючих» курсів, виникла потреба у спостереженні за мінливостями світової кон’юнктури та прогнозуванні її розвитку. Це завдання випливає з важливості валютного курсу для економіки кожної окремої країни, збалансованості розвитку всього світового співтовариства. Валютний курс є важливим як з макроекономічної, так і з мікроекономічної позиції. Будь-яка держава не зацікавлена у значних і різких коливаннях власної валюти, а тому моніторинг за її станом є головною базою формування валютної політики. На рівні суб’єкта економічних відносин, пов’язаного із зовнішніми операціями, валютний курс є орієнтиром поточної міжнародної вартості, критерієм ефективності реалізації зовнішньоекономічних угод. Реалії сьогодення такі, що валютний курс через ці флуктуації є інструментом спекуляцій. Тому підвищений ризик операцій з валютним курсом також є аргументом запровадження дослідження за закономірностями його розвитку.
Незважаючи на скептичні оцінки окремих дослідників про неможливість вивчення природи змін валютного курсу, наукова думка з меншими або більшими успіхами продовжує пошук виявлення законів його розвитку. З огляду на те, що рух курсу в кожному окремому випадку можна розглядати як створення статистичного масиву даних у динаміці, виникає можливість застосування всього потенціалу статистичної науки. Особливо прогресивними видається розроблення, адаптація та перевірка спроможності різних статистичних моделей: від моделей динаміки до моделей зв’язку. Статистичні методи мають перевагу над іншими методами дослідження валютного ринку, такими як імітаційне моделювання, метод експертних оцінок, методи структурних аналогій. Ця перевага полягає в тому, що зазначені методи дають змогу враховувати стохастичну природу моделей при прогнозуванні їх змін. Статистичні прогнози ґрунтуються на гіпотезах про стабільність значень величини, що прогнозується; закону її розподілу; взаємозв’язків з іншими величинами тощо.
Література
1. Алексис Стивен. Технический анализ от А до Я. - М.: Диаграмма, 1999. - 376 с.
2. Боди Зви, Мертон Роберт. Финансы: Пер. с англ. - Учеб. пособие. - М.: Издат. дом «Вильямс», 2000. - 596 с.
3. Валютный и денежный рынок. Курс для начинающих (Серия «Reuters для финансистов»): Пер. с англ. - М.: Альпина: Паблишер, 2002. - 340 с.
4. Валютный рынок и валютное регулирование / Под ред. И. Н. Платоновой. - М.: БЕК, 1996. - 456 с.
5. Вейтилингэм Ромеш. Руководство по использованию финансовой информации Financial Times: Пер. с англ. - М.: Финансы и статистика, 1999. - 400 с.
6. Гальчинський А. С. Сучасна валютна система. - К.: LIBRA, 1993.
7. Джон Дж. Мэрфи. Межрыночный технический анализ: Пер. с англ. - М.: Диаграмма, 1999. - 317 с.
8. Деривативы. Курс для начинающих (Серия «Reuters для финансистов»): Пер. с англ. - М.: Альпина, Паблишер, 2002. - 198 с.
9. Дениелс Дж., Радеба Ли. Х. Международный бизнес: внешняя среда и деловые операции: Пер. с англ. - 6-е изд. - М.: Дело ЛТД, 1994. - 784 с.
10. Мишкін Фредерік С. Економіка грошей, банківської справи і фінансових ринків: Пер. з англ. - К.: Основи, 1998. - 963 с.
11. Пискулов Д. Ю. Теория и практика валютного дилинга. - М.: Инфра, 1995.
12. Пебро М. Международные экономические, валютные и финансовые отношения: Пер. с франц. - М.: Прогресс: Универс, 1994. - 496 с.