Математично форвардний курс визначається як спот-курс з додаванням або відніманням так званих свопових пунктів. Свопові пункти (мають також назву форвардних пунктів) розраховуються за такою формулою:

,(1)

де E.R.D. (exchange rate differential) - різниця обмінних курсів;

Spot - спот-курс;

I.R.D. - (interest rate differential) - різниця між ставками за валютами;

Days - кількість днів до дати виконання форвардного контракту;

I.R.B. (interest rate base) - база для обчислення процентів береться на рівні 360 або 365/6 днів.

Ця формула дає можливість розрахувати наближене значення свопових пунктів.

Існує таке правило: якщо процентна ставка базової валюти менша за процентну ставку котируваної валюти, кажуть, що базова валюта перебуває у премії на форвардному ринку. За одиницю такої валюти можна купити більше одиниць котируваної валюти на форварді, ніж це можна зробити на споті. Якщо ж базова валюта має вищу процентну ставку за котирувану валюту, кажуть, що базова валюта перебуває у дисконті на форвардному ринку і за одиницю такої валюти можна купити менше одиниць котируваної валюти на форварді, ніж це можна зробити на споті. У першому випадку свопові пункти додаються до курсу спот, у другому - свопові пункти віднімаються від курсу спот. Отже, додаванням або відніманням пунктів компенсується різниця процентних ставок валют, що обмінюються. Існує формула (1.2) для точного розрахунку, яка дає змогу отримувати не просто свопові пункти, а зразу розраховувати строковий курс [14, с. 202]:

,(2)

де Swap - своповий курс (терміновий, або форвардний, курс);

Spot - спот-курс;

S.C.I.R. (second currency interest rate) та F.C.I.R. (first currency interest rate) - процентна ставка другої (котируваної) та першої (базової) валюти відповідно;

S.C.I.B. (second currency interest base) та F.S.R.B. (first currency interest base) для обчислення відсотків за другою та першою валютою відповідно;

Days - кількість днів до виконання термінової угоди.

Ця формула може бути використана для обчислення термінового курсу як для прямого, так і для зворотного (reciprocal rate) котирування. При обчисленні зворотного котирування перша і друга валюти міняються місцями.

Форвардна угода дає змогу зафіксувати валютний курс під час ведення переговорів, хоча сам процес обміну може відбутисяза домовленістю сторін у будь-який момент у майбутньому.

Приклад: Англійський експортер очікує через чотири місяці отримати виручку за контрактом у доларах США. При цьому існує тенденція до зменшення вартості долара відносно фунта стер­лінгів. Через такі події в англійського експортера виникає ризик недоотримання планової виручки, вираженої у фунтах стерлінгах. Таким чином, для хеджування своїх майбутніх надходжень у доларах він звертається до банку з пропозицією купити в нього долари проти фунтів на чотиримісячному форварді, тим самим попереджаючи можливе знецінення валютної виручки. Банк погоджується провести операцію за відповідним форвардним курсом. Підрахунок курсу (за спрощеними умовами без урахування спреду) покажемо на прикладі.

Приклад. Чотиримісячна процентна ставка за доларами становить 5 %,

чотиримісячна процентна ставка за фунтами - 7 %.

Спот-курс фунт/долар - 1,7000.

Формула (4.2) дає змогу відразу отримати строковий курс. Свопові пункти одержимо як різницю між курсом спот і форвард: 1,7000 – 1,6895 = 0,0105, або 105 свопових пунктів. Отже, фунт стерлінгів, виступаючи базовою валютою, має вищу процентну ставку, ніж долар. Тобто фунт перебуває у дисконті на форвардному ринку, і тому свопові пункти віднімаються від спот-курсу.

Поряд з форвардним ринком дуже поширеним є ринок «свопів», або свопових угод, що являють собою комбінацію спотової та форвардної операцій. Типова свопова угода може бути, наприклад, продажем 1 млн дол. США проти 1,67 млн євро за курсом спот 1,67 з одночасною купівлею через три місяці 1 млн дол. США проти 1 661 700,00 євро за курсом форвард (тримісячна процентна ставка USD = 5 %, EUR = 3 %). Для отримання форвард­ного курсувикористовується вже відома формула (4.2). У даному прикладі володіння доларовими активами протягом трьох місяців вигідніше через більшу процентну ставку, а тому долар на форварді перебуває у дисконті, тобто за зворотного викупу за 1 млн дол. буде отримано лише 1 661 700,00 євро.

У більшості свопових угод два обміни відбуваються з однією і тією самою стороною. Проте цілком можливе укладення спот-угоди з однією стороною, а форвард-угоди - з іншою. Такий своп має назву «спроектованого» свопу на відміну від звичайного «чистого» свопу. Для чистого свопу спот-курс не є суттєвим. У даному разі головним є своп-курс: премія або дисконт, отримані внаслідок форвардного продажу тієї чи іншої валюти.

Свопові угоди є об’єктом арбітражних операцій через мінливість спотових курсів та процентних ставок. Такий арбітраж вважається прикладом найбільш витонченого дилерського мистецтва. Свопи також активно застосовуються для хеджування валютних ризиків. Напрями застосування своп-угод упрактиці світового валютного ринку покажемо на прикладах.

Приклад 1Французький банк має позичити кредит у бельгійських франках. Припустимо, що позичковий ринок євро-франка дуже «тонкий». Тоді і для забезпечення потреби у франках банк позичить євродолари, конвертує їх у франки на спот-ринку й одночасно продасть їх на форварді, повернувши собі долари для погашення кредиту. Отже, з використанням свопу банк «генерував» франки з доларів та захеджував повернення доларового кредиту.

Приклад 2. Клієнт банку звертається до останнього з пропозицією продати 1 млн євро проти долара на шестимісячному фор­варді. Банк погодиться на таку операцію, але при цьому захеждує цей контракт, продавши 1 млн євро на споті. Отримавши долари, банк укладе угоду своп: продаж доларів проти євро зі зворотним їх викупом через шість місяців.

Маючи захеджовані долари, через шість місяців банк продасть їх клієнтові, викупивши за євро.

Приклад 3. Швейцарський експортер-імпортер має стабільний потік виручкиза експортними контрактами у швейцарських франках. Разом з тим він періодично імпортує і розраховується в доларах США. Отримавши чергову експортну виручку, він хоче її конвертувати в долари, проте курс виявляється не на користь франка. Доцільно деякий час утриматися від конвертації в очікуванні підвищення ціни франка відносно долара. Так, він свопує суму своїх франків, скажімо, у долари на триабо шість місяців. Залишаючись у довгій позиції щодо франка, він замість невигідного продажу ефективно розмістив і отримав у користування долари. По закінченні терміну угоди, за сприятливої для франка кон’­юнктури з’явиться нагода їх вдало конвертувати в долари. Такою схемою вдалося захеджувати експозицію до ризику та перенести її в часі, очікуючи сприятливіші умови обміну.

Валютний своп - угода, що припускає одночасну купівлю і продаж або продаж і купівлю певної кількості однієї валюти за іншу з двома датами валютування.

Характеристика роботи

Реферат

Кількість сторінок: 12

Безкоштовна робота

Закрити

Валютні операції своп

Замовити дану роботу можна двома способами:

  • Подзвонити: (097) 844–69–22 та (050) 297–73–76
  • Заповнити форму замовлення:
Не заповнені всі поля!
Обов'язкові поля до заповнення «ім'я» і одне з полів «телефон» або «email»

Щоб у Вас була можливість впевнитись в наявності обраної роботи, і частково ознайомитись з її змістом, ми можемо за бажанням відправити частини даної роботи безкоштовно. Всі роботи виконані в форматі Word згідно з усіма вимогами щодо оформлення даних робіт.