загрузка...
загрузка...
Характеристика роботи

Курсова

Кількість сторінок: 28

Безкоштовна робота

Зміст

Вступ

Розділ І. Теоретичні основи організації вексельного обігу

1.1. Світовий досвід формування вексельного обігу

1.2. Становлення вексельного обігу в Україні

Розділ ІІ. Використання вексельної форми розрахунків в міжнародному бізнесі

2.1. Вексельна форма розрахунків у сфері міжнародного платіжного обороту

2.2. Проблеми використання вексельного фінансування в Україні

Висновок і пропозиції

Використана література

Вступ

Вексель, як один із фінансових інструментів, за своєю юридичною природою є особливим видом цінних паперів, який опосередковує цілу низку різноманітних відносин у сфері господарювання.

В сучасних умовах фінансової кризи, коли має місцезменшення обігових коштів, використання векселів на підприємствах стає актуальним. В умовах фінансової нестабільності в період скорочення інвестицій та кредитування вексель може використовуватись як засіб відстрочки платежу, забезпечуючи збереження договірних зв’язків між суб’єктами господарювання. Використання вексельних форм розрахунків у зовнішньоекономічній діяльності слугує утриманню валюти в Україні.

Для подолання економічної нестабільності суб’єкти господарювання повинні використовувати всі можливості для розширення діяльності і вчасного проведення розрахунків, в тому числі і з допомогою векселів.

Вексель як унікальний фінансовий інструмент здатний подолати не лише організаційні труднощі, а й забезпечити вирішення складних господарських та фінансових питань, зокрема подолання неплатоспроможності, підвищення оборотності обігових коштів, стримування темпів інфляції тощо.

Векселі активно використовувалися і використовуються в міжнародних розрахунках і внутрішніх угодах країн. Промисловцям і комерсантам векселя дають можливість оплачувати свої покупки з відстрочкою платежу - бути засобом оформлення і забезпечення кредитів як комерційних, так і банківських.

Комерційні банки сьогодні - найбільш відкриті та надійні учасники вексельних операцій, виступають одночасно як векселедавців і активних операторів вексельного ринку. Банки налагоджують не тільки вексельний кредит, але й організовують взаємооблік векселів. За допомогою вексельного обігу робляться спроби рішення неплатежів підприємств.

Вексель для банків - це засіб залучення ресурсів, успішно заміняє зважаючи на свою гнучкості, універсальності і надійності, забезпечується індосаментами більш незручні через необхідність державної реєстрації облігації і депозитні (ощадні) сертифікати. Прагнення комерційних банків розширити операції з цінними паперами стимулюються, з одного боку, високою дохідністю цих операцій, з іншого - відносним скороченням сфери ефективного використання прямих банківських кредитів.


Розділ І. Теоретичні основи організації вексельного обігу

1.1. Світовий досвід формування вексельного обігу

Вексель як знаряддя комерційного кредиту і різновид цінного паперу закономірно виник на певному історичному етапі розвитку товарного виробництва і суспільного ринку. Нерівномірність надходжень і видатків так ускладнила укладання торговельних угод, що вони ставали можливими лише за умов продажу товару виробником за певну ціну, але з отриманням платежу з відстрочкою, тобто у встановлений взаємною угодою між покупцем і продавцем період. Тут покупець і продавець мали спільний інтерес, однаково прагнули укласти угоду, а її реалізацію здійснювали шляхом виписування боргового зобов'язання, що згодом стало зватися векселем. При цьому погашення зобов'язання передбачало зустрічні дії: з одного боку — повернення боргу кредиторові, а з іншого — повернення боргової розписки боржникові. Така сукупність відносин обміну згодом, коли вексель став обслуговувати чимало операцій купівлі-продажу, стала називатися вексельним обігом.

Початки появи вексельних зобов'язань сягають у таке далеке минуле, що сучасним дослідникам важко вказати історичний період виникнення векселів та визначити народ, який першим винайшов і запровадив вексельні відносини. Щодо цього існує кілька версій.

По-перше, ідея використання векселя нібито одночасно виникла повсюдно, тому належить усім народам і всім вікам існування людства. Зрозуміло, що таке тлумачення не є науковим, але воно зайвий раз підтверджує надзвичайну важливість векселів для суспільного прогресу.

По-друге, вексель — це витвір давніх римлян. Така думка правомірна, бо спирається на реальні факти застосування переказів грошей, які оформлялися належним документом, ще за часів Римської імперії. Прихильники цієї версії такі перекази намагаються видати за прообраз сучасного векселя. Але сучасні векселі мають набагато складніші властивості, у тому числі, безперечно, виконуючи функцію переказу грошей.

По-третє, вексель винайшли євреї середньовічної Франції. Історія Західної Європи знає період цькування євреїв, що призвело до їхньої втечі з територій осілості. Щоб отримати своє майно і гроші, які вони передали на зберігання своїм прихильникам, євреї Франції, нібито, придумали векселі і стали переказувати їх своїм співвітчизникам, що проживали в інших країнах Заходу.