План

Вітроенергетичний потенціал України

Біоенергетичні ресурси в Україні

Проблеми та перспективи розвитку малих ГЕС

Проблеми та перспективи розвитку малих ГЕС

У багатьох країнах значною підмогою в розв’язанні енергопроблем є мала енергетика — порівняно невеликі гідроелектростанції (ГЕС), здатні забезпечити енергією сусідні райони. Приміром, у Німеччині таких малих ГЕС налічується до 30 тисяч, у Китаї — 8 тисяч, у Франції — понад 4 тисячі, в Японії — 1,3 тисячі. Україна ж, маючи найпотужніший гідропотенціал малих і середніх річок, сьогодні може заявити лише про півсотню діючих малих ГЕС.

Хоча не можна сказати, що ніхто в країні не усвідомлює: будівництво нових і відбудова зруйнованих малих ГЕС зможе значно підвищити рівень і надійність енергозабезпеченості економіки, сприятиме зменшенню дорогого імпорту вуглеводневої сировини, а також істотно вплине на поліпшення екологічної ситуації в різних регіонах. Приклад цього — ініційована Черкаською облдержадміністрацією програма відбудови малих ГЕС. Під час реалізації згаданої програми у 2002—2003 роках було відновлено чотири малі гідроелектростанції, відремонтовано й реконструйовано три працюючі ГЕС. Усі вищезазначені роботи виконано зовнішньоекономічною асоціацією «Новосвіт» і ТОВ «Енергоінвест». Днями в промислову експлуатацію ці підприємства здали відновлену Лисянську ГЕС.

Лисянську ГЕС свого часу спроектував київський інститут «Укрдіпросільелектро», введено її в експлуатацію на початку 1953 року. Встановлена потужність двох агрегатів тоді становила 200 кВт. Станція пропрацювала до початку 70-х років, після чого її устаткування демонтували й вивезли, а будівлю згодом майже повністю зруйнували. Отож «Новосвіт» і її черкаська філія торік у березні розпочали відбудову Лисянської ГЕС що називається з нуля. За рік повністю відновлено споруду станції і всю необхідну інфраструктуру. Закуплено і встановлено дві гідротурбіни й інше обладнання. Отож після комплексу відбудовних робіт потужність цієї ГЕС, як і раніше, становить 200 кВт.

Лисянська ГЕС щомісяця генеруватиме 100 тис. кВ.год. порівняно дешевої електроенергії, яка забезпечить потреби приблизно п’яти селищ Черкаської області (або гарантовано забезпечить подачу електроенергії на промислове підприємство середнього масштабу). Отож відбудова малих ГЕС — цілком прибуткове завдання, що заслуговує на увагу як регіональної, так і загальнодержавної влади

Малі ГЕС на Закарпатті: реальність чи міраж?

Нещодавно до Закону України “Про електроенергетику” було внесено ряд позитивних змін. Зокрема, вся енергія, яка виробляється на малих гідроелектростанціях, з відновлювальних джерел буде поставлятися на ринок, і держава гарантує її прийом у мережу. Відтак зявилася нормативна база для роботи з альтернативними традиційними джерелами електроенергії.

На сьогодні в Україні існують потужні ресурси гідроенергії малих рік. Так, загальний гідроенергетичний потенціал малих річок складає близько 28% від усіх рік України. А якщо взяти по всіх 25 разом взятих областей доцільно-економічний річний гідроенергетичний потенціал малих рік, то майже половина з нього припадає на Закарпаття. На жаль, із близько 1000 малих електростанцій по всій Україні ніні залишилися лише 49, з яких половина потребує реконструкції.

У нашій країні є завод, готовий виготовляти великі і малі турбіни для міні ГЕС, причому втричі дешевше, аніж у Німеччині. Отже, вкладати гроші в цей напрям енергетики вигідно як для вітчизняних, так і для іноземних інвесторів.

Чи потрібні Закарпаттю малі гідроелектростанції? Чим вони вигідні, а чим небезпечні? Відомо, що первинним джерелом енергії для малої гідроенергетики є гідропотенціал малих річок. Лише по території нашої області протікають понад 9 тисяч малих річок довжиною до 10 км. Тож перспектива розвитку будівництва міні ГЕС у нас є.

Як розповів начальника управління транспорту та звязку ОДА Юрій Попович, головною перевагою малої гідроенергетики є дешевизна електроенергії. А відсутність паливної складової при отриманні електроенергії дає позитивний економічний та екологічний ефект. Малі ГЕС могли б стати джерелом повного самоенергозабезпечення для віддалених гірських районів Закарпаття.

“При значних капітальних вкладеннях на спорудження міні ГЕС їх експлуатація не вимагає великих витрат, менше 2% від капвкладень. Тому вони окупають себе на протязі 4-5 років. На спорудження малих ГЕС достатньо кількох місяців, що практично виключає заморожування коштів і вони швидко дають віддачу. Крім того, використання водоймищ для ведення рибного господарства, потреб водозабезпечення і рекреації істотно підвищує ефективність капвкладень і дозволяє скоротити термін окупності витрат до 2-3 років”, каже Юрій Попович.

Для розвитку малої гідроенергетики у нас є достатній науково-технічний потенціал і значний досвід у галузі проектування та розробки конструкцій гідротурбінного обладнання. Також досліджено гідроенергетичний потенціал малих річок. Взято до уваги водогосподарські та екологічні проблеми при будівництві гідроелектростанцій. Ряд вітчизняних підприємств мають необхідний виробничий потенціал для створення обладнання для малих ГЕС.

З метою підвищення надійності і здешевлення енергозабезпечення та збільшення власного виробництва електроенергії на території області ще торік голова ОДА Іван Різак підписав розпорядження “Про спорудження дослідно-демонстраційних об”єктів малої гідроенергетики”. В цьому документі, зокрема, йдеться не тільки про залучення для спорудження енергетичних об”єктів коштів вітчизняних забудовників, а й вкладання іноземних інвестицій.

Почули ми й іншу думку щодо доречності існування міні ГЕС на Закарпатті. Чи передбачається будівництво малих ГЕС в складі протипаводкового комплексу в басейні р.Тиса, ми запитали у начальника обласного управління по меліорації та водного господарства Василя Сайка. “За останні 20 років суттєво змінилася інфраструктура області, її забудова та розміщення продуктивних сил на прилеглих до водних об”єктів територіях, які в разі будівництва міні ГЕС будуть затоплені водами водосховищ. Саме тому будівництво водосховищ комплексного призначення з міні ГЕС сьогодні не вбачається можливим. Більше того, воно не може вирішити повністю питання протипаводкового захисту територій та населених пунктів області”, – розповідає Василь Михайлович.

Регулювання паводкового стоку 1% забезпеченості р.Тиси здійснює позитивний вплив як на водозахісні споруди України, так і напротипаводкові системи прилеглих держав (Угорщини, Словаччини, Румунії), знижуючи гідравлічне навантаження на них. І навіть у цьому варіанті використання цих ємностей для потреб гідроенергетики неможливо. Тому що в умовах швидкого формування паводків на гірських річках (а вони майже не прогнозуються) передбачити їх миттєве спрацювання не буде часу. Вони спорожнюються поступово, одразу після пропуску паводку протягом 6-12 днів. Крім того, утримання цих ємностей з водою призведе до роботи їх гребель у підпертому режимі. А це в свою чергу може призвести до активізації зсувних і селевих процесів у зоні впливу протипаводкової ємності. За геологічних умов Карпатського регіону це цілком вірогідно.

“Поряд з цим, враховуючи дуже потужний гідроенергетичний потенціал річок Закарпаття і не заперечуючи доцільність будівництва на них міні ГЕС, слід відзначити, що вирішення одним і тим же засобом обох проблем – забезпечення надійного протипаводкового захисту і розвитку гідроенергетики області – майже неможливо. Ці питання між собою не пов”язані і несумісні, а за напрямками їх вирішення – різні. Якщо в першому випадку потрібно, щоб ємність в режимі протипаводкового очікування була порожня (суха), то в режимі роботи міні ГЕС вона повинна бути хоча б частково заповнена. Досягти такого ефекту можна тільки за рахунок втрат значних об”ємів протипаводкової ємності. А також влаштувати на пригребельних водоскидних спорудах затворів, створити досконалу службу довгострокового моніторингу за технічним станом всієї споруди та інших запобіжних заходів.

При цьому негативним наслідком перших двох умов буде зменшення ефективності споруд, різке збільшення його будівельної вартості та зменшення надійності безпеки для нижче розташованих населених пунктів. Отож, на наш погляд, – каже Василь Сайко, – розвиток гідроенергетики Закарпаття є важливою проблемою, яка потребує свого окремого розв”язання”.

На сьогодні власне виробництво електроенергії трьома гідроелектростанціями задовольняє потреби області в електроенергії на 6-10 відсотків. Основне обладнання Оноківської та Ужгородської ГЕС, виготовлене ще в минулому столітті (1941 році) чеської фірмою “Каплан”, вже морально та фізично зношене і застаріле. Тільки завдяки багаторазовим ремонтам вони підтримуються у робочому стані. На Теребле-Ріцькій ГЕС працюють три агрегати, гідросилове обладнання якої в такому ж жахливому стані як і у вищезгаданих двох ГЕС. У зв”язку з їх невеликою сумарною ємкістю та відсутністю в об”ємах протипаводкової складової практичного впливу на зрізку піків повеней вони не мають.

Однак, у Закарпатті вкрай необхідно зберегти та реконструювати виробництва із впровадження на них енергоефективних технологій. Адже вони спроможні із значною економією паливних ресурсів виробляти енергію для місцевих потреб. Впровадження може бути забезпечено при взаємовигідних відносинах (лізингу) між виробниками та впроваджуючими організаціями, коли паливно-енергетичні ресурси стають товаром для подальших взаєморозрахунків. До речі, для умов самоенергозабезпечення ліцензування на виробництво електроенергії не потрібне.

Отож, при використанні гідропотенціалу малих річок та забезпечення нашого регіону електроенергією, зніметься ряд проблем, як в енергопостачанні віддалених і важкодоступних районів сільської місцевості, так і в керуванні гігантськими енергетичними системами. Відтак, вирішуватиметься цілий комплекс проблем в економічній, екологічній та соціальній сферах життєдіяльності та господарювання не лише в селах, а й в районних центрах. Дискусії навколо впровадження малої гідроенергетики в Закарпатті знаходяться зараз на етапі, коли відчувається нагальна потреба для прийняття конкретних рішень. Сподіваємося, що на державному рівні буде вирішено питання спорудження на Закарпатті малих ГЕС, що дасть підтримку розвитку не тільки туристичного бізнесу, а й значно покращить рівень життя краян.

Малі ГЕС на Сумщині, історія, значення, сучасні проблеми.

Будівництво малих ГЕС, утомучислі і на Сумщині, почало розвиватисяв 50-ті роки минулого століття задля електрозабезпечення агропромислових підприємстві невеликих селищ розміщених поза зоною охоплення основних електромереж. Їх будівництво провадилось на малих річках, без великих водосховищ, що дуже добре вписувалось у навколишнє середовище.

Втім, у 60 —80-х рр. розпочалось великомасштабне будівництво великих гідро- теплових і атомних електростанцій, а в подальшому було створено і централізовану енергосистему великої енергетики, тому виробництво електроенергії на малих ГЕС втратило своє значення. Роботу більшості малих ГЕС, побудованих на малих річках України, було припинено. Деякі з них законсервовані і в даний час знаходяться в занедбаному стані або зовсім зруйновані. Устаткування невеликої кількості гідроелектростанцій, які залишились у експлуатації, особливо гідротехнічних споруд, у даний час значно або повністю спрацювалось.

У Сумській області на річці Псел до цього часу в робочому стані збереглись три малі гідроелектростанції: Низівська, Мало-Ворожбянська і Михайлівська.

Вони виробляють невелику кількість електричної енергії, але незважаючи на це, їх значення в екологічному і гідрологічному аспекті важко переоцінити. За багато років експлуатації цих ГЕС зі стабільного підтримання заданих рівнів води в річці Псел уже давно склались специфічні гідрологічні обставини для прибережних територій. За даних обставин розвивалась і промислова інфраструктура в прибережних населених пунктах, особливо в м Суми. Рівень води в річці Псел у районі міста підтримується греблею Низівської ГЕС, яка знаходиться за 20 км нижче за течією До цього рівня води мешканці міста звикли настільки, що вже ніхто не уявляє собі, що рівень річки Псел може бути інший, особливо в бік зменшення Це у великій мірі стосується і промислових підприємств, які мають водозабірні пристрої технічної води для своїх технологій які розраховані на даний рівень води.

Низівську ГЕС було збудовано і введено в експлуатацію в 1953 р, її греблю конструктивно виконано з металевих двотаврових стояків, заповнених дерев`яними щитами, завдяки чому і підтримується заданий рівень води.

Для регулювання водотоку необхідна кількість дерев`яних щитів виймається, або ж навпаки добавляється в конструкцію греблі. Все це виконується вручну, що викликає незручності при її експлуатації Ще більші незручності виникають під час весняної повені і льодоходу. На цей час повністю виймаються всі дерев`яні щити, а металеві конструкції греблі за допомогою шарнірних з`єднань укладаються на дно водостоку. Після повені конструктивні елементи греблі знову підіймаються і вставляються всі зняті дерев`яні щити. Це забирає багато часу і потребує великих трудових затрат. Та й сама робота для персоналу є небезпечною. Щороку під час льодоходу елементи греблі пошкоджуються, що за багато років експлуатації практично призвело до аварійного стану. Подібна ситуація на Маловорожбянській і Михайлівській ГЕС, оскільки вони однакові за конструкцією.

Обладнання, установлене на ГЕС, за багато років експлуатації повністю спрацювалось Тим більше, що під час будівництва ГЕС поставлялось обладнання різних фірм і різних типів. Використовувалось, як вітчизняне, так і зарубіжне обладнання. До цього часу на ГЕС використовують обладнання австрійської фірми «Фойт» і німецької «Сіменс». Це призводить до значних труднощів під час експлуатації, тому що запасні частини відсутні повністю.

У 50-х рр.. при проектуванні малих ГЕС передбачалось їх постійне обслуговування передбаченою кількістю персоналу. Як це не дивно сьогодні, але в штатному розкладі за 1959 р на Низівської ГЕС нараховувалось 32 чоловіки обслуговуючого персоналу Сьогодні там працюють лише четверо чергових. І побудовані за таких умов у 50-х рр.. гідроелектростанції на Сумщині ще працюють Питання їх реконструкції із заміною обладнання і будівництва нових гребель ставилось неодноразово, але спроби їх вирішення не дали практичних результатів.

Розроблена в 1997 р. державна «Програма розвитку нетрадиційних та відновлюваних джерел енергії, малої гідро- та теплоенергетики», поки що не підкріплена нормативно-правовою базою, системою пільг і головне реальними джерелами фінансування, внаслідок чого не реалізується. А в той же час за кордоном ситуація прямо протилежна Наприклад, лідер будівництва малої гідроенергетики Китай за останні 40 років збільшив загальну встановлену потужність малих ГЕС у 3000 разів В Індії встановлена потужність малих ГЕС становить 173 МВт, і ще будуються ГЕС потужністю 188 МВт Високорозвинута Франція має 1700 малих ГЕС загальною потужністю близько 1000 МВт. Аналогічна картина і в інших європейських країнах, таких як Австрія, Німеччина, Швейцарія та ін.

Мала гідроенергетика є економічним і екологічно безпечним джерелом одержання електроенергії, дає змогу зберегти природний ландшафт і поліпшує довколишнє середовище.

Настав час, з урахуванням світового досвіду проектування та будівництва малих ГЕС, прийняти рішення з відновлення ще діючих і зупинених малих ГЕС. При цьому необхідно вирішувати питання їх повної автоматизації, абсолютної надійності гідротехнічних споруд, оснащення ГЕС однотипним обладнанням, особливо під час спорядження або реконструкції каскаду ГЕС. Це забезпечить можливість експлуатації обладнання і гідротехнічних споруд за допомогою мінімального числа персоналу з мінімальними витратами, не порушуючи вимог правової і нормативної документації.

Залучення в господарське користування екологічно нешкідливих поновлюваних ресурсів - зрегульованих водотоків малих річок, принесе істотний результат не лише як додатковий виробіток електричної енергії, а головним чином як комплексне використання водних ресурсів Сьогодні це дуже актуальне питання із вирішенням якого більше не можна зволікати.

Характеристика роботи

Контрольна

Кількість сторінок: 22

Безкоштовна робота

Закрити

Екологічні ресурси екосистем

Замовити дану роботу можна двома способами:

  • Подзвонити: (097) 844–69–22
  • Заповнити форму замовлення:
Не заповнені всі поля!
Обов'язкові поля до заповнення «ім'я» і одне з полів «телефон» або «email»

Щоб у Вас була можливість впевнитись в наявності обраної роботи, і частково ознайомитись з її змістом, ми можемо за бажанням відправити частини даної роботи безкоштовно. Всі роботи виконані в форматі Word згідно з усіма вимогами щодо оформлення даних робіт.