загрузка...
загрузка...
Характеристика роботи

Контрольна

Кількість сторінок: 20

Безкоштовна робота

План

Екологічний аудит територій.

Відбір проб біологічних об'єктів

Екологічний аудит і світова економіка     

Екологічний аудит територій.

В основних напрямках державної екологічної політики України як ба­зовий стратегічний напрям формування національної політики розвитку на засадах екологічної, економічної та соціальної збалансованості визначено не­обхідність досягнення істотного покращення стану навколишнього середови­ща, створення еколого-економічних передумов для збалансованого розвитку держави і регіонів та ефективних механізмів реалізації визначених стратегіч­них напрямків розвитку з врахуванням досвіду інших країн.

На 5-й Всеєвропейській конференції міністрів навколишнього середо­вища "Довкілля для Європи" основними пріоритетами національної стратегії, зокрема, визначено необхідність формування екологічно збалансованої сис­теми природокористування.

Потужний стимул для розвитку місцевих ініціатив було надано з ухва­ленням Порядку денного на XXI ст. (1992 р.) - плану практичних заходів що­до забезпечення сталого розвитку. Зокрема, необхідно нагромаджувати ін­формацію для розроблення оптимальних шляхів реалізації планів і програм з встановленням пріоритетів, а саме: збереження і зміцнення місцевої економі­ки, розумне використання місцевих ресурсів, формування збалансованої системи природокористування, збереження біологічного та ландшафтного різно­маніття тощо.

Розроблення регіональної еколого-економічної політики, програм, про­ектів, їх коригування і вдосконалення необхідно здійснювати на постійно онов­люваній комплексній базі даних. Таку базу даних може забезпечити комплек­сний аудит: місцевості, виробничих комплексів, урбанізованих територій і міст.

Головна мета місцевих програм комплексного аудиту: забезпечення гармонізації і ефективності функціонування місцевих систем екологічного управління та органів місцевого самоврядування; нагромадження незалежної, достовірної інформації про господарські об'єкти та територію в цілому (еко-діагностика ландшафтів); оцінка стану і розроблення рекомендацій щодо вдосконалення екоменеджменту підприємств - забруднювачів; оцінка стану і розроблення рекомендацій щодо екологічного оздоровлення об'єктів довкіл­ля, еколого-соціальної збалансованості населених пунктів, міст, районів.

У сучасних умовах антропогенного навантаження практично всі ком­поненти довкілля зазнають змін і перетворень. Кількісні та якісні зміни ланд­шафтів вивчали: О.М. Адаменко, М.Д. Гродзинський, П.Г. Тищенко, Й.В. Гриб, В.А. Алексеєнко, Б.І. Кочуров та ін.

Концептуальні засади сучасних досліджень територій включають:

  • принципи і етапи трансформації;
  • оцінку ризиків за ситуаціями;
  • комплексні ліміти для локальних об'єктів і регіонів;
  • картування за різними показниками;
  • типізацію, ранжування еколого-економічних і соціальних проблем і ситуацій;
  • прогнозування розвитку негативних процесів і явищ;
  • теоретико-методологічні положення оцінки екологічних збитків;
  • аудит і сертифікацію.
  • На основі цих засад можна виділити такі етапи оцінки якості навко­лишнього природного середовища:

  • постановка проблеми, визначення стратегічної мети та потреби в оцінці і фі­нансуванні;
  • екологічний аудит регіонів, територій (комплексно з екологічною експерти­зою або окремо);
  • складання прогнозу розвитку екологічних, економічних, соціальних ситуацій залежно від сценаріїв розвитку територій;
  • екологічне управління на основі сучасних завдань і потреб у контексті зба­лансованого розвитку.
  • По суті зміст концептуальних засад щодо досліджень територій є голов­ними складовими частинами еколого-економічного аудиту на основі системно-екологічного підходу. Як відомо, екологічний аудит є інструментом управління згідно зі стандартами ДСТУ ISO 14010, 14012, ISO 14031, ДСТУ ISO 19011. Звідси перспектива окремих складових територій (підприємства, об'єкти довкіл­ля), ландшафтів, басейнів річок, адміністративних районів проходження проце­дур (за замовленням) комплексного аудиту та подальша сертифікація. Підпри­ємствам, місцевим громадам, державним органам самоврядування процедури комплексного аудиту та подальшої сертифікації необхідні для:

  • виконання вимог щодо вступу до Світової Організації Торгівлі, Європейсь­кого Союзу з гармонізації та впровадження світових стандартів та євронорм;
  • створення позитивного іміджу регіонів, окремих її складових для залучення як зовнішніх, так і внутрішніх інвестицій;
  • створення прозорої бази даних про екологічну, соціальну, економічну, інвес­тиційну ситуацію на сайтах регіональних структур (досвід країн ЄС з отри­манням інформації від 10 хв. до одного дня залежно від її складності);
  • попередження (екологічний аудит і експертиза), що має на меті не допустити реалізації проектів і програм, які можуть призвести до негативного впливу на навколишнє природне середовище;
  • ліцензування (надання дозволів на природокористування, використання те­риторій з певною метою);
  • проведення обов'язкової та добровільної сертифікації, що визначає ступінь відповідності реалізованих видів діяльності вимогам природоохоронного та іншого законодавства.
  • Останні зі дослідження показують, що за існуючих умов забруднення (сумація речовин, накладання забруднень як у просторі, так і в часі, утворен­ня нових невідомих науці речовин та сполук із встановленими ГДК та влас­тивостями) тощо недостатньо традиційного набору робіт для з'ясування ре­альної екологічної ситуації.

    Для цього потрібні:

  • планування вимірів (систематизація на рівні регіонів);
  • організація вимірювань (забезпечення досліджень комплексними акредитова­ними лабораторіями як державних, так і громадських екологічних формувань);
  • системний підхід від планування вимірів до відбору зразків (економія коштів та використання інформації багатьма користувачами);
  • розроблення ГДК., ТДР, ТДН, значень економічних ризиків, методик оцінки збитків компенсації);
  • дослідження комплексного впливу на людину та довкілля багатьох загроз (геохімічних аномалій, зміни клімату, транспорту в містах, значних відсотків сільськогосподарського використання земель, міграції радіоактивних елемен­тів у просторі і в часі) тощо.
  • Поряд з істотними (якісними) показниками потрібно використовувати інтегральні показники, "шкали значущості" [1], методику оцінки загроз біоріз-номаніття [2], врахування ризиків для кожного з показників та видів робіт. Мета і завдання таких робіт можуть бути найрізноманітніші - від екологічних карт і баз даних до оцінки територій для оренди, купівлі, відведення під обов'язкові державі земельні угіддя, розроблення корисних копалин тощо.

    Для аудиту використовують дані моніторингу за 30-50 років для адмі­ністративних районів, басейнів річок, агроландшафтів і за 5-10 років для ок­ремих земельних ділянок. Для деяких робіт стан таких проблем, територій (5-50 років тому) може бути вихідним, тобто взірцевими.

    Для цього використовують такі блоки інформації: 1. Картографічна інформація:

  • карти адміністративних районів для з'ясування місця знаходження об'єкта, ситу­аційні плани - схеми;
  • території з об'єктами аудиту, сільськогосподарськими угіддями тощо (карта по­винна охоплювати саме об'єкти і можливу зону впливу (взаємодії) на сусідні об'єкти - для невеликих об'єктів до 5 км, для середніх і великих до 15 км);
  • окремих землекористувачів, територій, ландшафтів;
  • геологія, геоморфологія, гідрологія, геоботаніка, ґрунти (картографічний матері­ал повинен бути виконаний за різні проміжки часу - 10 та більше років;
  • рухи земної кори у просторі і в часі, інженерно-геологічні умови;
  • спеціальні карти: з геофізичними характеристиками територій, геохімічних та ін­ших аномалій, аудит - карти медико-демографічних проблем тощо;
  • абсолютні та відносні висоти окремих ділянок ландшафту;
  • функціональні зв'язки між елементами басейну, ландшафту, їх взаємозв'язок та вплив одне на одного;
  • картографічний аналіз за геоінформаційними технологіями;
  • здатність елементів ландшафту до акумуляції продуктів техногенезу;
  • тенденції негативних та позитивних процесів тощо.
  • 2. Кліматичні умови, що є специфічними для території:

  • належність до кліматичної зони;
  • аналіз інтенсивності, кількості опадів, їх розподіл протягом p., атмосферні опади на територію;
  • випаровування з поверхні;
  • роза вітрів;
  • температурні характеристики територій та ін.
  • 3. Категорії ступеня перетвореності ландшафтів:

  • характеристика всіх елементів ландшафту: лісів, водойм, боліт, лук, пасовищ, ріллі, сільської забудови, меліораційних каналів, земель промислового користу­вання та ін.;
  • значення регіональних індексів антропогенного перетворення, коефіцієнтів стійкості ландшафтів, коефіцієнтів абсолютної та відносної напруженості визна­чається за стандартними методиками. Порівнюють з оптимальними та аналізу­ють внесок (частку) негативного впливу від кожного чинника, наприклад: рілля, забудова, порушені території тощо.
  • 4. Ґрунти:

  • детальна карта ґрунтового покриву з табличною інтерпретацією;
  • водно-фізичні та агрохімічні властивості ґрунтів;
  • родючість (в історичному розрізі);
  • зовнішній та внутрішній дисбаланс;
  • врожайність сільськогосподарських культур;
  • екологічний стан ґрунтів (еродовані, підтоплені, засолені, заболочені, ущільнені ґрунти);
  • небезпечні об'єкти (склади мінеральних добрив, сміттєзвалищ, автомагістралі);
  • зелені насадження різноманітного призначення;
  • структура рослинного покриву (природна, сільськогосподарська);
  • 5. Водні ресурси:

  • водний баланс окремих приток та регіону (басейну) в цілому в історичному розрізі;
  • рівні ґрунтових вод, ризики щодо невідповідності природним;
  • регулювання скидання (акумуляції) дренажного стоку із меліорованих систем;
  • екологічна класифікація поверхневих вод за всіма показниками;
  • якісні показники поверхневих і підземних вод;
  • запаси і захищеність поверхневих та підземних вод;
  • достатність забезпечення сільськогосподарського виробництва, промисловості;
  • категорії водокористувачів;
  • просторова прив'язка скидів стічних вод;
  • 6. Атмосферне повітря:

  • врахування специфіки атмосферних явищ щодо території;
  • клімат і атмосфера;
  • наявність (відсутність) спеціальних заходів (лісосмуги, санітарно-захисні зони,
  • розсіювання через високі труби;
  • підприємства та їх вплив на якість приземного шару повітря;
  • фонові концентрації.
  • 7. Особливо охоронні території та рекреація:

  • істотний стан, оцінка статусу території, оптимальні параметри, перспективні напрямки функціонування, та комплексне використання.
  • 8. Біоресурси:

  • представники рослинного і тваринного світу, що підлягають особливій охороні;
  • дані лісистості території і віковий, породний склад, ступінь забруднення, захво­рювання, деградація, оптимальні відсотки лісистості;
  • умови, які забезпечують раціональне збереження і відтворення ресурсів.
  • Розглядаємо всі види тварин, рослин і комах, як представники біоре-сурсів екосистеми, території, обґрунтовуємо трофічні зв'язки до та після ан­тропогенного впливу, процеси синантропізації, біоіндикації. Проблему роз­глядаємо з позиції системного-екологічного підходу.

    9. Методико-демографічна інформація:

  • захворюваність дорослого і дитячого населення за статистичними даними;
  • результати наукових досліджень про вплив забруднень довкілля на здоров'я на­селення (онкологічні, алергічні, інфекційні, хвороби крові, патології, органів ди­хання тощо);
  • геохімічні та фізичні аномалії та можливий їх вплив (зв'язок) з медико-демогра-фічними показниками;
  • зв'язок інформації карт, що показують різні ступені забруднення і захворюванос­ті населення.
  • Підсумовуючи результат, проводимо інтегровану інгридієнтну оцінку стану довкілля на основі математичного моделювання та ГІС-технологій для створення дієвої системи управління з метою оптимізації відносин людина -довкілля у контексті збалансованого розвитку.

    На основі зібраної інформації виділяємо обмежувальні (лімітуючі) ха­рактеристики. За змогою оцінюємо повну складову території з позицій потен­ціалу та стійкості до техногенного (сільськогосподарського) навантаження. Враховуємо, що всі види господарської діяльності впливають на компоненти природного середовища безпосередньо або опосередковано (найчастіше - за двома варіантами).

    Оцінюємо питомий вплив кожного компонента, виділяємо чинники, які мають значний (вирішальний) вплив на більшість складових території.

    Оцінюємо збалансованість природного потенціалу території (умови екологічної рівноваги).

    Результатами аудиту повинні бути чіткі висновки (рекомендації) щодо гармонічного функціонування територій як складової частини вищої за ієрар­хією регіону. Наприклад, заліснення, залуження, створення біокоридорів, аг­рохімічні заходи, додаткове обстеження населення, регулювання поверхнево­го стоку тощо.

    Процеси сертифікації території завершуються встановленням відпо­відності території за якісними і кількісними показниками всіх видів ресурсів (за діючими СНІП, ДСТУ, СН, ДСТУ ISO, галузевими методиками тощо).

    Наприклад, наскільки якість ґрунту придатна для вирощування проек­тних сільськогосподарських культур, якими будуть якісні показники продукції, який час меліоративна система забезпечує оптимальні рівні ґрунтових вод та вологість орного шару ґрунту, яку кількість забруднень робить підпри­ємство, в який спосіб забруднюючі речовини мігрують, нагромаджуються, перетворюються у компонентах екосистем тощо.