Екологічна експертиза
План
1. Об’єкт, предмет, завдання екологічної експертизи
2. Форми екологічної експертизи,
3. Закон України про екологічну експертизу
4. Процедура проведення екологічної експертизи.
5. Експертний висновок
6. Заява про наміри
7. Заява про наслідки
8. Види впливу діяльності підприємств на навколишнє середовище.
9. Природоохоронні заходи
10. ОВНС (оцінка дії на навколишнє середовище)
3. Закон України про екологічну експертизу
Екологічна експертиза в Україні — вид науково-практичної діяльності спеціально уповноважених державних органів, еколого-експертних формувань та об'єднань громадян, що грунтується на міжгалузевому екологічному дослідженні, аналізі та оцінці передпроектних, проектних та інших матеріалів чи об'єктів, реалізація і дія яких може негативно впливати або впливає на стан навколишнього природного середовища, і спрямована на підготовку висновків про відповідність запланованої чи здійснюваної діяльності нормам і вимогам законодавства про охорону навколишнього природного середовища, раціональне використання і відтворення природних ресурсів, забезпечення екологічної безпеки.
(стаття 1 із змінами, внесеними згідно із Законом України від 06.04.2000 р. № 1642-Ш)
Стаття 5. Основні завдання екологічної експертизи
Основними завданнями екологічної експертизи є:
1) визначення ступеня екологічного ризику і безпеки запланованої чи здійснюваної діяльності;
2) організація комплексної, науково обгрунтованої оцінки об'єктів екологічної експертизи;
3) встановлення відповідності об'єктів експертизи вимогам екологічного законодавства, будівельних норм і правил;
4) (пункт 3 статті 5 із змінами, внесеними згідно із Законом України від 06.04.2000 р. № 1642-ІН) оцінка впливу діяльності об'єктів екологічної експертизи на стан навколишнього природного середовища і якість природних ресурсів;
5) (пункт 4 статті 5 із змінами, внесеними згідно із Законом України від 06.04.2000 р. № 1642-Ш) оцінка ефективності, повноти, обгрунтованості та достатності заходів щодо охорони навколишнього природного середовища;
6) (пункт 5 статті 5 із змінами, внесеними згідно із Законом України від 06.04.2000 р. № 1642-Ш) підготовка об'єктивних, всебічно обгрунтованих висновків екологічної експертизи.
Стаття 6. Основні принципи екологічної експертизи
Основними принципами екологічної експертизи є:
1) гарантування безпечного для життя та здоров'я людей навколишнього природного середовища;
2) збалансованість екологічних, економічних, медико-біологічних і соціальних інтересів та врахування громадської думки;
3) наукова обгрунтованість, незалежність, об'єктивність, комплексність, варіантність, превентивність, гласність;
4) екологічна безпека, територіально-галузева і економічна доцільність реалізації об'єктів екологічної експертизи, запланованої чи здійснюваної діяльності;
5) державне регулювання;
6) законність.
Стаття 7. Об'єкти екологічної експертизи
Об'єктами екологічної експертизи є проекти законодавчих та інших нормативно-правових актів, передпроектні, проектні матеріали, документація по впровадженню нової техніки, технологій, матеріалів, речовин, продукції, реалізація яких може призвести до порушення екологічних нормативів, негативного впливу на стан навколишнього природного середовища. (частина перша статті 7 із змінами, внесеними згідно із Законом України від 06.04.2000 р. № 1642-Ш)
Екологічній експертизі можуть підлягати екологічні ситуації, що склалися в окремих населених пунктах і регіонах, а також діючі об'єкти та комплекси, що мають значний негативний вплив на стан навколишнього природного середовища.
(частина друга статті 7 із змінами, внесеними згідно із Законом України від 06.04.2000 р. № 1642-Ш)
Військові, оборонні та інші об'єкти, інформація про які становить державну таємницю, підлягають екологічній експертизі відповідно до цього Закону та інших спеціальних законодавчих актів України.
Стаття 8. Загальні вимоги щодо проведення екологічної експертизи
До документації на об'єкти екологічної експертизи додаються обгрунтування щодо забезпечення екологічної безпеки запланованої чи здійснюваної діяльності з комплексною еко-лого-економічною оцінкою існуючого чи передбачуваного впливу на стан навколишнього природного середовища, оцінкою екологічного ризику та з альтернативними прогнозними варіантами зменшення цього впливу. (частина перша статті 8 із змінами, внесеними згідно із Законом України від 06.04.2000 р. № 1642-Ш)
Особи, які передають документацію на об'єкти екологічної експертизи, в разі необхідності організують і фінансують проведення додаткових досліджень, пошукових і експертних робіт забезпечують гласність і враховують громадську думку щодо запланованої чи здійснюваної діяльності, гарантують достовірність попередньої оцінки впливу на навколишнє природне середовище, що відображається в Заяві про екологічні наслідки діяльності.
(частина друга статті 8 із змінами, внесеними згідно із Законом України від 06.04.2000 р. № 1642-Ш)
Стаття 9. Суб'єкти екологічної експертизи
Суб'єктами екологічної експертизи є:
1) Спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади з питань екології та природних ресурсів, його органи на місцях, створювані ними спеціалізовані установи, організації та еколого-експертні підрозділи чи комісії;
2) пункт 2 статті 9 виключено (згідно із Законом України від 06.04.2000 р. № 1642-Ш) інші державні органи, місцеві Ради і органи виконавчої влади на місцях відповідно до законодавства;
3) громадські організації екологічного спрямування чи створювані ними спеціалізовані формування;
4) інші установи, організації та підприємства, в тому числі іноземні юридичні і фізичні особи, які залучаються до проведення екологічної експертизи;
5) окремі громадяни в порядку, передбаченому цим Законом та іншими актами законодавства.
Стаття 10. Гласність екологічної експертизи
Замовники екологічної експертизи об'єктів, що в процесі реалізації (будівництва, експлуатації тощо) можуть негативно впливати на стан навколишнього природного середовища, зобов'язані оголосити через засоби масової інформації про проведення екологічної експертизи у спеціальній Заяві про екологічні наслідки діяльності.
(частина перша статті 10 із змінами, внесеними згідно із Законом України
від 06.04.2000 р. № 1642-ІИ)
Еколого-експертні органи чи формування після завершення екологічної експертизи повідомляють про її висновки через засоби масової інформації.
Стаття 11. Участь громадськості в процесі екологічної експертизи
З метою врахування громадської думки суб'єкти екологічної експертизи проводять публічні слухання або відкриті засідання.
Участь громадськості в процесі екологічної експертизи може здійснюватись шляхом виступів у засобах масової інформації, подання письмових зауважень, пропозицій і рекомендацій, включення представників громадськості до складу експертних комісій, груп по проведенню громадської екологічної експертизи.
Підготовка висновків екологічної експертизи і прийняття рішень щодо подальшої реалізації (використання, застосування, експлуатації тощо) об'єкта екологічної експертизи здійснюються з урахуванням громадської думки.
Стаття 12. Форми екологічної експертизи
В Україні здійснюються державна, громадська та інші екологічні експертизи.
Висновки державної екологічної експертизи є обов'язковими для виконання. Приймаючи рішення щодо подальшої реалізації об'єктів екологічної експертизи, висновки державної екологічної експертизи враховуються нарівні з іншими видами державних експертиз.
Висновки громадської та іншої екологічної експертизи мають рекомендаційний характер і можуть бути враховані при проведенні державної екологічної експертизи, а також при прийнятті рішень щодо подальшої реалізації об'єкта екологічної експертизи.
Стаття 16. Громадська екологічна експертиза
Громадська екологічна експертиза може здійснюватися в будь-якій сфері діяльності, що потребує екологічного обгрунтування, за ініціативою громадських організацій чи інших громадських формувань.
Громадська екологічна експертиза може здійснюватися одночасно з державною екологічною експертизою шляхом створення на добровільних засадах тимчасових або постійних еколого-експертних колективів громадських організацій чи інших громадських формувань.
Стаття 27. Експерт екологічної експертизи
Експертом екологічної експертизи може бути спеціаліст, який має вищу освіту, відповідну спеціальність, кваліфікацію і професійні знання, володіє навичками аналізу експертної інформації і методикою еколого-експертної оцінки, а також має практичний досвід у відповідній галузі не менше трьох років.
Стаття 2 8. Права експерта державної екологічної експертизи
Експерт державної екологічної експертизи має право:
1) одержувати на свою вимогу відомості та матеріали, необхідні для проведення екологічної експертизи;
2) ставити питання про відхилення поданих на екологічну експертизу матеріалів, які не відповідають вимогам природоохоронного законодавства, екологічним стандартам і нормативам та врахування яких потребує додаткових досліджень, пошукових робіт чи виділення
3) додаткових капіталовкладень;
4) вносити пропозиції про залучення до проведення екологічної експертизи високок валіфікованих спеціалістів, науковців, створення належної матеріально-технічної та інформаційної бази;
5) на викладення особистої думки щодо висновків проведеної екологічної експертизи.
Стаття 29. Обов'язки експерта екологічної експертизи
Експерт екологічної експертизи зобов'язаний:
1) дотримувати встановлених строків та порядку здійснення екологічної експертизи, нормі вимог законодавства про охорону навколишнього природного середовища, раціональне використання і відтворення природних ресурсів, забезпечення екологічної безпеки;
2) забезпечувати всебічне, комплексне, об'єктивне, якісне і ефективне проведення екологічної експертизи;
3) своєчасно готувати обгрунтовані та об'єктивні висновки;
4) обґрунтовувати пропозиції про повернення документації на об'єкти екологічної експертизи на доопрацювання;
5) вносити відповідні пропозиції щодо вдосконалення форм і методів проведення екологічної експертизи;
11) заявляти самовідвід за наявності особистої заінтересованості щодо конкретного об'єкта екологічної експертизи.
Стаття 30. Гарантії незалежності експерта екологічної експертизи
Незалежність експерта екологічної експертизи забезпечується:
1)проведенням екологічної експертизи у встановленому законодавством порядку;
2)виконанням еколого-експертних функцій відповідно до вимог законодавства незалежно від розпоряджень посадових осіб державних органів, об'єднань громадян та інших формувань;
3)свободою вибору форм і методів еколого-експертного аналізу і оцінки та викладення особистої думки з питань проведеного аналізу;
4)забороною втручатися будь-кому в проведення екологічної експертизи, за винятком випадків порушення експертом вимог законодавства;
5)захистом порушених прав експерта у встановленому законодавством порядку.
Стаття 33. Процедура проведення екологічної експертизи
Процедура проведення екологічної експертизи передбачає вирішення еколого-експертними органами чи формуваннями завдань експертного дослідження і оцінку об'єктів екологічної експертизи, підготовку обгрунтованого об'єктивного еколого-експертного висновку.
Процедура проведення екологічної експертизи передбачає:
1)перевірку наявності та повноти необхідних матеріалів і реквізитів на об'єкти екологічної експертизи та створення еколого-експертних комісій (груп) відповідно до вимог законодавства (підготовча стадія);
2)аналітичне опрацювання матеріалів екологічної експертизи, в разі необхідності натурні обстеження і проведення на їх основі порівняльного аналізу і часткових оцінок ступеня екологічної безпеки, достатності та ефективності екологічних обгрунтувань діяльності об'єктів екологічної експертизи (основна стадія);
3)узагальнення окремих експертних досліджень одержаної інформації та наслідків діяльності об'єктів експертизи, підготовку висновку екологічної експертизи та подання його заінтересованим органам і особам (заключна стадія).
Стаття 4 1. Оголошення Заяви про проведення громадської екологічної експертизи
З метою інформування населення та погодження дій з іншими об'єднаннями громадян суб'єкти громадської екологічної експертизи оголошують через засоби масової інформації Заяву про проведення громадської екологічної експертизи, в якій зазначаються відомості про склад громадського еколого-експертного формування, перелік спеціалістів, залучених до участі в експертизі, об'єкт екологічної експертизи, строки її проведення.
Заява про проведення громадської екологічної експертизи подається до відповідних місцевих Рад, органів державної виконавчої влади та державної екологічної експертизи.
Стаття 42. Висновки громадської екологічної експертизи
Висновки громадської екологічної експертизи можуть бути висвітлені у засобах масової інформації і надіслані відповідним Радам, органам виконавчої влади на місцях, органам державної екологічної експертизи, іншим заінтересованим органам і особам та замовникам об'єктів екологічної експертизи, стосовно яких вона проводилася.
Висновки громадської екологічної експертизи можуть враховуватися при проведенні державної екологічної експертизи, а також органами, що приймають рішення про реалізацію об'єкта експертизи.
Стаття 4 3. Зміст висновків екологічної експертизи
Висновки екологічної експертизи складаються з вступної (протокольної), констатуючої (описової) та заключної (оціночно-узагальнюючої) частин.
У вступній частині містяться дані про орган, що проводив екологічну експертизу, склад експертів, час проведення, найменування об'єкта екологічної експертизи, його кількісні та якісні показники, відомості про виконавців і замовників екологічної експертизи та про орган, який приймає рішення щодо реалізації об'єкта екологічної експертизи.
У констатуючій частині подається коротка характеристика видів запланованої чи здійснюваної діяльності, її впливу на стан навколишнього природного середовища, ступеня екологічного ризику відповідних заходів, спрямованих на нейтралізацію і запобігання цьому впливові, забезпечення вимог екологічної безпеки, охорону навколишнього природного середовища, раціональне використання і відтворення природних ресурсів.
(частина третя статті 43 із змінами, внесеними згідно із Законом України
від 06.04.2000 р. № 1642-Ш)
У заключній частині містяться узагальнена оцінка об'єкта екологічної експертизи, зауваження і пропозиції щодо вдосконалення обгрунтування його екологічного впливу, висновки щодо схвалення, повернення на доопрацювання чи відхилення його від подальшого еколого-експертного розгляду з посиланням на відповідні нормативні документи та щодо можливості прийняття рішення про подальшу реалізацію об'єкта екологічної експертизи.
Стаття 4 5. Визнання висновків державної екологічної експертизи недійсними
Висновки державної екологічної експертизи можуть бути визнані недійсними в судовому порядку в разі:
1)порушення вимог законодавства про проведення державної екологічної експертизи;
2)недотримання державних санітарних норм, правил, гігієнічних нормативів, будівельних норм і правил, вимог щодо охорони навколишнього природного середовища, використання природних ресурсів та забезпечення екологічної безпеки;
3)неврахування важливих достовірних відомостей про стан екологічної ситуації, що склалася в районі (місці) реалізації об'єкта екологічної експертизи, який може негативно впливати на стан навколишнього природного середовища, природних ресурсів, здоров'я людей;
4)порушення прав учасників еколого-експертного процесу, якщо це призвело до неправ дивого висновку екологічної експертизи.
Стаття 48. Фінансування інших екологічних експертиз
Замовники інших екологічних експертиз, особи, заінтересовані в проведенні додаткових експертиз, а також підприємства, установи та організації, що експлуатують екологічно небезпечні об'єкти, які негативно впливають на стан навколишнього природного середовища і здоров'я людей, проводять екологічні експертизи за свій рахунок згідно з договорами.
Стаття 4 9. Фінансування громадської екологічної експертизи
Фінансування громадської екологічної експертизи здійснюється за рахунок коштів об'єднань громадян, громадських природоохоронних та інших фондів, а також цільових добровільних грошових внесків громадян, підприємств, установ і організацій.
Президент України Л. КУЧМА м. Київ, 9 лютого 1995 року № 45/95-ВР