План

1. Поняття, умови визнання та класифікація витрат

2. Фінансовий та податковий облік касових операцій

3. Імпорт товарів. Експорт товарів

4. Призначення та види інвентаризації. Організація інвентаризації

5. Податкова звітність на підприємствах торгівлі

Використана література

1. Поняття, умови визнання та класифікація витрат

Витрати — це зменшення економічної вигоди у вигляді вибуття активів чи збільшення зобов’язань, які призводять до змен­шення власного капіталу (крім зменшення капіталу за рахунок його вилучення або розподілу між власниками).

Витратами комерційної діяльності є витрати, пов’язані із просуванням товарів від виробництва до споживача. Ці витрати, аналогічно до витрат виробничої діяльності, поділяють на три самостійні етапи: витрати на придбання товарів, витрати на управ­ління підприємством та витрати на продаж і реалізацію товарів.

У торгівлі витрати операційної діяльності групують за такими ознаками:

Собівартість придбання товарів (витрати на придбання товарів)

Витрати на продаж (збут) товарів

Витрати на управління — адміністративні витрати

Інші операційні витрати

Витрати поділяють за галузями діяльності (в оптовій, посеред­ницькій, роздрібній торгівлі, громадському харчуванні тощо) та за видами. Рівень витрат визначають як абсолютною сумою, так і рівнем їх у відсотках до товарообігу.

Собівартість реалізованих товарів включає вартість реалізованих товарних запасів і транспортно-заготівельних витрат, які припадають на реалізовані товари.

До складу поточних витрат підприємства торгівлі належать витрати обігу — представлені в грошовій формі витрати підприємства на здійснення процесу реалізації товарів, які за своєю сутністю становлять собівартість послуг із доведення товарів від виробника до споживача та пов’язаних зі зміною форм вартості.

До складу витрат обігу належать операційні витрати, транспорт­но-заготівельні витрати, що припадають на реалізовані товари (продукцію власного виробництва підприємств громадського хар­чування; далі — продукція), та відсотки за кредит, які відносять до витрат фінансової діяльності.

У плануванні й обліку поточні витрати торговельної діяльності класифікують за видами діяльності, економічними елементами та підгалузями торгівлі (оптова торгівля, роздрібна торгівля, громадське харчування).

В управлінні поточними витратами торговельної діяльності, крім зазначених класифікаційних ознак, можна застосовувати додаткові ознаки класифікації — за мірою реагування на зміну обсягів діяльнос­ті, за періодами, за центрами відповідальності чи місцем виникнення, за мірою однорідності, за можливістю контролю в конкретному структурному підрозділі, за принципами організації управління.

Поточні витрати підприємств торгівлі за видами діяльності класифікують за такими групами: витрати операційної діяльності; витрати фінансової діяльності; витрати інвестиційної діяльнос­ті; інші витрати звичайної діяльності; надзвичайні витрати.

Витрати операційної діяльності поділяють на: витрати, які включають до собівартості реалізованих товарів (продукції); адміністративні витрати; витрати на збут; інші операційні витрати.

Витрати операційної діяльності за їхнім економічним змістом групують за економічними елементами й статтями витрат.

Під економічними елементами витрат розуміють сукупність економічно однорідних витрат у грошовому вираженні за їхніми видами (це групування дає змогу відповісти на запитання, що витрачено за конкретний звітний період).

За мірою реагування на зміну обсягів діяльності витрати поділяють на умовно-постійні та змінні.

До умовно-постійних відносять такі витрати, розмір яких не змінюється внаслідок зміни обсягів товарообігу. До постійних належать витрати, пов’язані із управлінням діяльністю підприємства, а також витрати на забезпечення господарських потреб виробництва, підприємства громадського харчування тощо.

Змінні витрати охоплюють ті види витрат, величина яких змінюється зі зміною обсягів товарообігу. До змінних витрат належать витрати підприємств торгівлі на сировину, придбані напівфабрикати, технологічне паливо та енергію, на оплату праці торговельно-операційного персоналу й відповідні суми відрахувань на соціальні заходи, інші витрати.

За періодами витрати торговельної діяльності поділяють на витрати поточного періоду й витрати майбутніх періодів.

Витрати поточного періоду — це витрати на управління, збут продукції та інші операційні витрати, що належать до того періоду, в якому вони були здійснені.

Витрати майбутніх періодів — це витрати, що мали місце впродовж поточного або попередніх звітних періодів, але належать до наступних звітних періодів.

Віднесення витрат майбутніх періодів до витрат певного періоду здійснюють в повному обсязі або на підставі розподілу їх між кількома звітними періодами.

За центрами відповідальності чи місцем виникнення витрати поділяють на витрати відділу, дільниці, служби, іншого структур­ного підрозділу підприємства.

За мірою однорідності витрати поділяють на прості (одноелементні) та комплексні.

Прості витрати мають однорідний зміст, тобто складаються з одного елементу витрат, наприклад заробітна плата або амортизаційні відрахування.

До складу комплексних витрат включають елементи з різною економічною природою, наприклад витрати на зберігання, підсор­тування товарів.

За можливістю контролю в конкретному структурному підроз­ділі розрізняють контрольовані й неконтрольовані витрати в конкретному центрі відповідальності.

За принципами організації (управління) розрізняють заплановані витрати та позапланові витрати.

З прийняттям ПБО 9 “Запаси”, ПБО 16 “Витрати”, нового Плану рахунків, Інструкції №291 в обліку витрат підприємств торгівлі сталися зміни. Згідно з ПБО 16 ці витрати називаються не витратами обігу, а витратами, пов’язаними з операційною діяльністю.

Витрати, пов’язані з операційною діяльністю:

1.Поділяються на адміністративні, витрати на збут, інші операційні витрати і групуються за 5 економічними елементами. Їх склад регламентується ПБО 16 “Витрати”.

2.Витрати за видами (адміністративні, витрати на збут, інші операційні витрати) обліковуються на однойменних рахунках класу 9 “Витрати діяльності”. Витрати за економічними елементами обліковуються на рахунках класу 8 “Витрати за елементами”.

3.Не розподіляються між реалізованими і нереалізованими товарами, а повністю списуються на витрати періоду. Крім того, витрати, пов’язані з придбанням товарів, не відображуються у складі витрат операційної діяльності, а включаються в первісну вартість товарів.

4.У балансі не відображаються. Інформація про витрати операційної діяльності наводиться в розділах 1 і 2 Звіту про фінансові результати.

5. Спрощена методика обліку (без застосування рахунків класу 9).

Згідно з Інструкцією №291 підприємства торгівлі для обліку витрат можуть використати такі рахунки класу 8 “Витрати за елементами”: 80 “Матеріальні витрати”, 81 “Витрати на оплату праці”, 82 “Відрахування на соціальні заходи”, 83 “Амортизація”, 84 “Інші операційні витрати” зі щомісячним списанням сальдо цих рахунків у кореспонденції з такими рахунками класу 9 “Витрати діяльності”: 92”Адміністративні витрати”, 93 “Витрати на збут”, 94 “Інші витрати операційної діяльності”.

Далі суми витрат, облічені на рахунках 92, 93, 94, списуються на рахунок 79 “Фінансові результати”: Дт 791 – Кт 92, 93, 94.

Суб’єктам малого підприємництва дозволено для обліку витрат використовувати рахунки тільки класу 8, минаючи рахунки класу 9, зі щомісячним списанням у дебет рахунка 79 сум у частині адміністративних витрат, витрат на збут, інших операційних витрат.

Характеристика роботи

Контрольна

Кількість сторінок: 28

Безкоштовна робота

Закрити

Бухгалтерський облік в торгівлі 1

Замовити дану роботу можна двома способами:

  • Подзвонити: (067) 380–84–93, (097) 844–69–22 та (050) 297–73–76
  • Заповнити форму замовлення:
Не заповнені всі поля!
Обов'язкові поля до заповнення «ім'я» і одне з полів «телефон» або «email»

Щоб у Вас була можливість впевнитись в наявності обраної роботи, і частково ознайомитись з її змістом, ми можемо за бажанням відправити частини даної роботи безкоштовно. Всі роботи виконані в форматі Word згідно з усіма вимогами щодо оформлення даних робіт.