Біологія мурашок і їх вплив на стан лісу
ЗМІСТ
1. ВСТУП
2. КОМАХИ РОКИТНІВСЬКОГО ЛІСНИЦТВА
2.1. Представники
3. КОМАХИ - ШКІДНИКИ ЛІСУ
3.1. Шкідники хвої
3.2. Шкідники листя
3.3.Шкідники молодих лісових культур
а) Шкідники пагонів і бруньок
б) Шкідники коріння
3.4. Заходи боротьби з хрущами
4. ЛІСОВІ МУРАШКИ ТА ЇХ ЗНАЧЕННЯ У ЖИТТІ ЛІСУ ТА ЗНИЩЕННІ ШКІДЛИВИХ КОМАХ
4.1. Роль лісових мурашок у житті лісу та знищенні шкідливих комах
4.2. Біологія лісових мурашок
4.3. Охорона і збереження мурашок
4.4. Методика обстеження лісових насаджень на виявлення в них мурашок та їх облік
4.5.Штучне розселення лісових мурашок
5. РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛІДЖЕНЬ
ЛІТЕРАТУРА
4. ЛІСОВІ МУРАШКИ ТА ЇХ ЗНАЧЕННЯ У ЖИТТІ ЛІСУ ТА ЗНИЩЕННІ ШКІДЛИВИХ КОМАХ
4.1. Роль лісових мурашок у житті лісу та знищенні шкідливих комах
Корисний вплив мурашок на стан лісу люди помітили вже близько 300 років тому. Лісник помічали, що в лісі, який гинув від комах шкідників, окремі дерева, що були розташовані біля мурашиних гнізд найдовше залишались живими і життєздатними. Зазначали це і радянські дослідники. Так, наприклад Д. Ф. Руднєв в 1927 році повідомив про те, що у вогнищі соснового шовкопряда в Чернігово-Любецькому лісгоспі Тернопільської області хвоя сосен була цілком об’їдена гусеницями цього шкідника, в той час дерева, які були розташовані ближче до мурашників, пошкоджувались тільки на 10-20%.
В 1961-1962 роках під час масового розмноження зимового п’ядуна і дубової листовійки в Бучацькому, Тернопільському і Чортківському лісгоспах Тернопільської області було встановлено, що в насадженнях, де нараховувалося 3-4 мурашиних гнізда на 1 гектар, ступінь пошкодження дерев становив 15-20%. Насадження, де мурашок зовсім не було або ж їх було небагато, сильно пошкоджувалися гусеницями зимового п’ядуна і дубової листовійки. В цих насадженнях довелося застосовувати авіахімічну боротьбу.
В 1965 році в урочищі „Лядо” Рокитнівського лісгоспзагу в дубово-сосновому насадженні на площі 50 гектарів виникло вогнище дубової зеленої листовійки. На окремих ділянках в середині вогнища, де на гектар лісу було по 5-8 діючих мурашників (на площі 15 гектарів), дерева майже не пошкоджувались гусеницями листовійки: Мурашки видів Форміка руфа (Formica rufa) і Форміка поліктена (Formica polictena) з великою енергією знищували гусениць цього шкідника. Деяка кількість гусениць, яких не встигли знищити мурахи, залялькувались. Однак із скручених листочків мурашки витягли їх і перенесли в свої гнізда. Мурашок з лялечками листовійки можна було бачити на деревах, доріжках і на поверхні мурашиних гнізд. Аналогічне відбулось у вогнищі листовійки в урочищі “Звіринець” Бережанського лісгоспзагу.
Спостереженнями за розвитком звичайного соснового пильщика в 1959 році в урочищі “Лядо” Рокитнівськогокого лісгоспзагу було встановлено, що в кварталі № 11 (де не було мурашиних гнізд) в лісокультурах виникло вогнище соснового пильщика. В суміжних кварталах (№ 16 і 18) в однакових за віком і складом насадженнях пильщика майже не було, але було багато мурашників. Очевидно, мурашки та інші хижі комахи стримували наростання чисельності пильщика і не допускали його масового розмноження.
Аналогічний випадок спостерігав В. І. Гримальський (1959 року) Фастівському лісгоспі підчас масового розмноження звичайного соснового пильщика, а також в осередку пильщика-ткача (Lyda stellata). Таке ж явище спостерігали В. Ф. Добрачов та С. Г. Мантурова в лісгоспах Челябінської області.
За кордоном, зокрема в Німеччині, відомо багато випадків, коли мурашки рятували дерева від цілковитого об’їдання хвої, листя, а часто і від їх повної загибелі. Так, під час масового розмноження ялинового пильщика (Pristriphora abeitina Christ), який дуже пошкодив насадження в Шлезвіг-Гольштінії, майже не пошкоджувались ялинники в місцевому лісництві Мельну, куди раніше були переселені мурашині гнізда. В той же час у сусідніх лісництвах, де мурашок не було, ялинові насадження пошкоджувались личинками пильщика, дерева суховершинили і гинули. В тому ж лісництві на ділянці площею 20 гектарів протягом 18 років гинули лісокультури від личинок травневого хруща і тільки після штучного переселення на ту площу 124 діючих мурашиних гнізд вдавалося створити соснове насадження.
Хижі лісові мурашки збирають їжу, починаючи з ранньої весни і до пізньої осені. В цей період вони знищують шкідливих комах не тільки на поверхні ґрунту, але й на стовбурах і гілках дерев, досягаючи навіть вершини крон. Встановлено, що одна мурашина сім’я знищує з квітня по жовтень від 3 до 5 мільйонів різних комах. За даними А. Вериньша, мурашки одного гнізда знищують за день 18000 шкідливих комах.
У дубовому лісі біля міста Сочі протягом однієї години вчені на двох мурашиних доріжках відібрали у рудих лісових мурашок 4739 гусениць лунки сріблястої і совки-лишайниці, яких вони несли в свої гнізда.
Мурашки з роду Форміка, особливо руді лісові мурашки виду Форміка поліктена (Formica polictena Först), є чудовими санітарами лісу.
Крім знищення шкідливих комах та інших дрібних тварин, мурашки з роду Formica розносять насіння рослин, сприяють природному поновлення лісу і кращому росту сходів, активно впливають на зміну рослинних формацій. Мурашки також поліпшують і збагачують органічними речовинами ґрунт, підвищують його родючість, збільшують проникнення в нього повітря, регулюють поверхневе водопостачання.
Ще Чарльз Дарвін зазначав, що мурашки беруть велику участь у ґрунтоутворенні. Вони точать і руйнують деревину пнів і коренів відмерлих дерев, подрібнюють ґрунт і поліпшують аерацію, прокладають ходи і удобрюють його органічними рештками.
Встановлено, що місць поселень мурашок уникають миші та інші шкідники. Мурашки очищають ділянки лісу від кліщів, які є перенощиками збудників небезпечних хвороб тварин та людини. Проведені численні дослідження мірмікологів довели, що при великій кількості діючих мурашників у лісових насадженнях і полезахисних смугах можна цілком відмовитися від хімічної боротьби з шкідниками.