3. Голова – передній відділ тіла комахи, представлена капсулою зі склеротизованою верхньою частиною (містить мозок) і мембранозною нижньою стінкою, в якій розташований оральний отвір або рот.

Походження. Голова за своїм походженням члениста, але внаслідок злиття сегментів її втратила. Сліди членистості збереглися далеко не повністю, тільки наявністю трьох пар ротових кінцівок. Трьом парам ротових кінцівок відповідає три сегменти голови, які разом складають щелепний відділ голови, або гнатоцефалон (gnathocephalon). Останній є передньою частиною тулуба предків комах; кінцівки цієї частини ходильну функцію замінили на нову, пов’язану спочатку із захопленням, а потім з подрібненням їжі. Так, на основі зміни функцій ходильні ноги перетворилися в ротові органи.

Будова голови. Типово голова комахи складається з сильно ущільненої черепної коробки або головної капсули (epicranium), і несе придатки – вусики і ротові органи. На цій капсулі розташовуються пара складних очей, три очка і пара вусиків. Поверхня голови поділена на окремі ділянки, які іноді відокремлені між собою швами або борознами (suturae), що ділять її на декілька тісно сполучених між собою частин (склеритів).

На голові розрізняють передню її поверхню – лоб (frons), який зверху переходить в тім’я (vertex), далі назад – в потилицю (occiput); донизу від лоба розташовується наличник або кліпеус (clypeus), далі вниз – верхня губа (labrum) у вигляді рухомої пластинки, яка прикриває зверху ротові органи; по боках голови – під і за очима – знаходяться щоки (genae), а позаду них – защоки (postgenae).

Складні очі – великі багато фасеточні структури, розташовані по одному з кожного боку голови. Кожне око знаходиться на очному склериті або оточений ним у вигляді кільця. У комах з повним перетворенням (голометаболічні комахи), личинкові очі (якщо вони є), редуковані до 1-6 фасеточних лінз-очок, які називаються стемами. Група стем на кожному боці голови називаються окуларіумом. У дорослих комах кількість фасеток різна – кімнатна муха в одному оці має 4000, деякі жуки – 25 000.

Очки (оцели) – три однофасеточні органи розташовані на лицевій частині, зазвичай між складними очима. Два верхніх, які знаходяться по обох боках від середньої лінії голови, називається латеральними оцелами. Нижній, розташований посередині, називається медіальним очком. У багатьох комах оцели відсутні або малопомітні.

Вусики або антени (antennae), або сяжки – пара видовжених членистих придатків, які відходять від лицевої поверхні, зазвичай, між очима. В ембріогенезі вусики розвиваються з придатків 2-го головного сегмента. Лише у безсяжкових (Protura) вони відсутні, але залишаються сліди втрати. Функція – орган чуття – дотику і нюху.

Знаходяться по боках лоба між очима або попереду них, зазвичай в добре вираженій вусиковій впадині або ямці.


4. Гризучі ротові органи властиві тарганам, сарановим, коникам і іншим представникам надряду прямокрилих, тому їх називають ортоптероїдними.

Гризучі ротові органи пристосовані до прийому твердої їжі – різні органічні залишки, частини живих рослин та тваринної їжі. Три пари їх кінцівок представлені: парою нерозчленованих верхніх щелеп, парою нижніх, вже розчленованих щелеп і зовні непарною, членистою нижньою губою, яка має парну природу.

Верхні щелепи (або жвали, або мандибули – mandibulae), мають вигляд твердих, нерозчленованих утворень. Нижні щелепи (або максили – maxillae) – у всіх гризучих комах побудовані складно і складаються з основного членика або кардо (cardo), стволика або стипеса (stipes), пари жувальних лопатей – зовнішньої або галеї (galea), та внутрішньої або лацінії (lacinia); крім того, стволик несе членистий щелепний щупик (palpus maxillaris), який складається не більше ніж з 7 члеників.

Гризучий тип ротових органів є первинним, тобто вихідним для інших модифікацій.

Сисний ротовий апарат. Різноманітність ротових органів сисного типу можна об’єднати в дві групи: сисні і колюче-сисні; в першому випадку рідка їжа споживається без проколу субстрату, в другому - з проколом харчового субстрату.

Так, ротовий апарат бджолиних пристосований до всмоктування з квіток нектару4 іноді його називають лижучим.

Гризуче - лижучий ротовий апарат - це видозмінений гризучий, в порівнянні з яким він змінився незначно і пристосований для всмоктування. Верхня губа (labrum) знаходиться в нижній передній частині голови і дуже склеротизована, має форму витягнутої в ширину пластинки, що вільно звисає під наличником. Задній край її прямо обрублений, а передній заокруглений на кутах і має багаточисленні волоски.

Ріжуче-сисний ротовий апарат має верхню губу (labrum), яка має вигляд довгої, випуклої зверху і загостреної на кінці голки. Вздовж нижньої поверхні губи (посередині) проходить жолобок, крім того, по краям і знизу голки є два більш мілких жолобка. Під верхньою губою розташовані подібні лезо ножа верхні щелепи (mandibulae), які здатні складуватись і розсуваються подібно ножиць. Коли верхні щелепи складуються, то вони прикривають знизу жолобок верхньої губи і утворюють разом з верхньою губою смоктальний канал. Під верхніми щелепами розташований підглоточник (hypopharynx) у вигляді п’ятигранної і загостреної голки, всередині якої проходить слинний канал.

Колюче-сисний ротовий апарат характерний для комах, які живляться клітинним соком рослин або кров’ю тварин. Він представлений різноманітними модифікаціями і властивий клопам (Hemiptera), цикадовим, попелицям і іншим рівнокрилим (Homoptera), трипсам (Thysanoptera), вошам (Anoplura), блохам (Aphaniptera) і кровосисним двокрилим (Diptera). 

Характеристика роботи

Контрольна

Кількість сторінок: 9

Безкоштовна робота

Закрити

Ентомологія

Замовити дану роботу можна двома способами:

  • Подзвонити: (097) 844–69–22
  • Заповнити форму замовлення:
Не заповнені всі поля!
Обов'язкові поля до заповнення «ім'я» і одне з полів «телефон» або «email»

Щоб у Вас була можливість впевнитись в наявності обраної роботи, і частково ознайомитись з її змістом, ми можемо за бажанням відправити частини даної роботи безкоштовно. Всі роботи виконані в форматі Word згідно з усіма вимогами щодо оформлення даних робіт.