загрузка...
загрузка...
Характеристика роботи

Контрольна

Кількість сторінок: 10

Безкоштовна робота

План

1. Геніталії, їх значення для діагностики комах.

2. Покрив, його будова і похідні, значення як зовнішнього скелету.

3. Кутикула, скульптурні і структурні її придатки.

4. Гіподерма і базальна перетинка, їх значення.

5. Шкірні залози. Линяння комах і його значення для росту личинок. Вік личинок і його визначення.

6. Колір тіла комах. Значення кольору для їх розмноження і виживання. Мімікрія. Критичне забарвлення.

7. М’язи комах. Особливості будови і розташування.

1. Геніталії, їх значення для діагностики комах.

Геніталії самця представлені різноманітним структурами, але недостньо вивчені і складність в будові важко пояснити. На кінці черевця самця розташовується копулятивний орган для введення при спарюванні в статеві шляхи самки сперматозоїдів, а також нерідко і для утримання самки; частини, що входять в цей апарат дуже склеротизовані і нерідко утворюють складні структури. Майже завжди виражений копулятивний орган, або фалус (phallus), що називається також едеагусом (aedeagus); його серединна, зазвичай непарна склеротизована частина називається пенісом (penis), хоча цим терміном іноді позначається едеагус вцілому. У одноденок і в частини вуховерток пеніс парний. На основі едеагуса розташована пара бічних лопастоподібних утворень – парамери (parameres).

Природа цих утворень незрозуміла і спірна; одні вчені вважають їх вторинними, що не мають відношення до кінцівок генітальних сегментів, інші розглядають їх як прохідні розгалужених парних виростів ІХ стерніта, що входять в склад яйцекладу.


2. Покрив, його будова і похідні, значення як зовнішнього скелету.

Важливою особливістю членистоногих, яка відрізняє їх від кільчастих червів і обумовлює основні риси їх організації, є наявність твердої кутикули, що виконує не тільки захисну функцію, а є також зовнішнім скелетом (екзоскелетом), до якого прикріплюються м'язи.

Шкіра комах Складається з трьох шарів: кутикули, гіподерми і базальної мембрани.

До складу кутикули входять білки, амінокислоти, ліпіди, глікопротеїди, феноли, пігменти, вода (до 40%). Проте найхарактернішим компонентом кутикули членистоногих є хітин. У членистоногих хітин представлений не в чистому вигляді, а як сполука з білком артроподином (насправді це кілька білків), який з хітином утворює нерозчинний комплекс.

У кутикулі членистоногих є ділянки, вкриті товстою, твердою кутикулою, нездатною до розтягнення (склерити), і м'якою, еластичною, розтяжною (мембрани). Чергування цих ділянок і зумовлює рухливість тіла та його придатків. Найчастіше в кожному сегменті (крім головних) є чотири склерити: спинний (тергіт), черевний (стерніт) та пара бічних (плеврити), з'єднані рухомо еластичними мембранами. У кінцівках членики вкриті твердою кутикулою, а зчленування — мембраною, що дозволяє їм рухатися один відносно іншого. Існує ще й внутрішній скелет — вирости склеритів усередину тіла. До них кріпляться м'язи. Кутикула не тільки вкриває все тіло членистоногого, а й вистилає передню та задню кишки, а також трахеї у трахейнодишних.

Похідні шкіри – різні придатки, ендоскелетні утворення і залози; забарвлення.

Зовнішній шар кутикули складається з жироподібної речовини, що перешкоджає випаровуванню води. У середньому шарі кутикули містяться пігменти, які надають певного забарвлення тілу. А металічно-блискуче або переливчасте забарвлення комах зумовлене заломленням світла у напівпрозорих верхніх шарах кутикули або її виростах (волосках, лусочках тощо).

У багатьох комах у покривному епітелії є залози, що виділяють отруйні чи пахучі речовини, віск тощо через канальці кутикули назовні.


3. Кутикула, скульптурні і структурні її придатки.

Кутикула – зовнішня частина шкіри, неклітинної будови і є, в основному, продуктом виділення гіподерми. Функції: механічна (є опорою для прикріплення м’язів), захисна (від різних дій навколишнього середовища, захист і опора тіла комахи), роль фізіологічного бар’єру, джерело їжі під час голодування і линьки. Крім того, бере участь в утворенні органів чуття і ротового апарату, вистилає трахеї.

Кутикула еластична і гнучка, часто піддається ущільненню, або склеротизації. По своїм механічним якостям кутикула подібна до міцності металу ( при порівнянні на одиницю ваги).

Кутикула має складну гістологічну будову, поділяється на два основних шари – зовнішний ( епікутикула) і внутрішний (ламінарна кутикула).

Зовнішній шар, або епікутикула, дуже тонка, товщиною 1-4 мкм, в ній розрізняють до 2-5 шарів.

В більшості комах епікутикула складається з 4 шарів, які утворені речовинами, що секретуються епітеліальними клітинами і шкірними залозами:

зовнішній цементний шар – секретується шкірним залозами.

восковий шар – побудований з довгих вуглеводневих ланцюгів; руйнування шару призводить до втрати води комахою, іноді до загибелі.

Кутикуліна, або кутикуліновий шар – щільний тонкий шар – покриває все тіло, за виключенням деяких сенсорних утворень; складається з двох ліпідних шарів.

гомогенний шар – товстий, прилягає безпосередньо до екзокутикули.

Внутрішній шар, або ламінарна кутикула, або прокутикула – товстіша за епікутикулу, досягає товщини в декілька сот мкм. Може бути м’якою і прозорою (при цьому не диференціюється на два шари). Часто прокутикула поділяється на два шари: екзокутикулу (дуже склеротизована, тверда і темна, янтарного кольору) та ендокутикулу (властивості незмінні).

Біохімічну основу про кутикули складають хітин (25-60 %) і білки. Склеротизація зовнішнього шару про кутикули сприяє диференціації її на два шари: темну екзокутикулу і світлу ендокутикулу.

Чим твердіша кутикула, тим темніша.

Скульптурні придатки – кутикулярні утворення, без участі гіподерми. До них відносять шипики, або хетоїди: горбики тіла комахи: борозни.

Структурні утворення – похідні шкіри, тобто її кутикули і гіподерми. Найбільш звичайні волоски і щетинки (тонкі по всій довжині), які об’єднані назвою хети (до основи дещо потовщені). Побудовані з двох клітин гіподерми. Іноді волоски утворюють на тілі густий покрив (нічних метеликів, джмелів) що сприяє регуляції температури тіла; іноді волоски і щетинки розкидані по всьому тілу поодиноко і виконують роль чутливих придатків. На тілі, особливо на ногах, розташовані шпори і шипи - виступи, вислані зсередини гіподермою; це багатоклітинні утворення, один з яких фіксований на тілі нерухомо, інші сполучені рухомо. Розташування волосків, щетинок і шипів на тілі є спадково постійним і використовується