3Варіанти жилкування крил комах мають важливе значення для класифікації рядів, родин, родів. Всі ці типи жилкування виникли від спільного предкового типу. Кожна головна повздовжня жилка має свою назву; вони перераховані нижче в тому порядку, в якому вони розташовані в напрямку від переднього до заднього краю крила. Для деяких жилок характерне певне типове галуження. Для жилок вказані їх загальноприйняті скорочені позначення.

Костальна жилка (С) – потовщений передній край крила, не галузиться і відходить від плечової пластинки.

Субкостальна жилка (Sc) – йде за костальною, завжди лежить на дні жолоба між костальною і радіальною жилками. Вона, зазвичай, не галузиться і відходить від плечової пластинки.

Радіальна жилка (R) – наступна головна жилка; типово товста та пов’язана у основи з медіальною пластинкою. Як правило, не ділиться на гілки.

Секторіальна жилка (S) відходить від медіальної пластинки і, типово, дихотомічно розділяється на чотири гілки. Перше галуження дає жилки, які називаються відповідно передньою і задньою гілками сектора (SA та SP).

Медіальна жилка (М) також відходить від медіальної пластинки та дихотомічно розділяється на передню і задню гілки (МА та МР), кожна з яких в свою чергу ділиться, зазвичай, ще на дві гілки.

Кубітальна жилка (Cu) – відходить від кубітальної пластинки, зазвичай, двогілчаста – передня (CuА) і задня (CuР). Майже у всіх випадках – це дуже виступаюча жилка, що проходить вздовж гребня складки.

Плікальна жилка (Р) - відходить від кубітальної пластинки і не галузиться; це занурена жилка, тобто жилка, яка проходить по дну жолоба між кубітальною і емпузальною жилками.

Емпузальна жилка (Е) відходить від кубітальної і не галузиться, іноді виступає, так як йде по гребню складки.

Анальні жилки (1А, 2А і т.д.) або аналіс – пучок жилок, що мають єдину основу, яка безпосередньо пов’язана з третім аксилярним склеритом.

Югальна жилка (Ju) – входить в склад задньої частини крил, що складаються – віяла. Протягом тривалого часу гомологія жилок крила визивала протиріччя та дискусії, які припинив Гамільтон (1971-1972). Номенклатура жилок в деяких випадках відрізняється і полягає в наступному:

1.сектором названа система жилок, для яких попередньо використовували, у більшості випадків, термін радіальний сектор. Однак це самостійна система жилок, а не галуження радіальної жилки.

2.Плікальна і емпузальна жилки в різних випадках розглядались як гілки кубітальної жилки або як анальні жилки.

3.Пару дуже коротких жилкоподібних структур на самій основі заднього краю крила часто називали югальними жилками. Нові дані свідчать про те, що це несправжні жилки, а новоутворення, пов’язані зі складанням крил. Тому пропонують називати їх югальними ребрами.


4. Рух крил і політ. Політ – економний спосіб руху, що виробився у комах в процесі еволюції.

Крило прикріплене до мембрани між спинкою і плейритом; при цьому спинка може зміщуватися вверх і вниз по відношенню до плевритів. Завдяки цьому місце прикріплення крил до мембрани є рухомим. Крило лежить на вирості плейриту - стовпчику, що є точкою опори і є двоплячним ричагом з неоднаковою довжиною плечей.

Довге плече – це гребна частина крила; лежить назовні від стовчика.

Коротке плече – невелика частина крила у його основи: від місця прикріплення до мембрани сегменту до стовпчика. При опусканні спинки вниз її край тягне вниз і основу крила, тобто його коротке основне плече. Це зміщення спинки незначне, але його достатньо для підняття крил; причина – плечовий ричав має коротке основне плече. Біля основи крила розташовується серія мілких склеритів – сполучених пластинок: декілька аксилярних і проміжна. Ці пластинки відіграють роль в роботі крил, укріплюючи основу крила між спинкою грудей і основою жилок, забезпечують гнучкість цього поєднання і можливість складування і розправлення крила.

Рух крила складний, крила виконують дві задачі: утримання тіла в повітрі і рух вперед. Тому кожне крило розглядається як своєрідний пропелер. Тобто політ є пропелюючим. Наприклад, крило нерухомо закріпленої бджоли або мухи описує своїм кінцем складну траєкторію у вигляді вісімки, нахиленої верхнім кінцем назад; при вільному русі вперед ця вісімка розтягується і перетворюється у хвилеподібну криву – синусоїду. Досягнувши найвищої точки підйому, крило опускається вниз у вигляді горизонтальної площини, тому створюється підйомна сила, ефект роботи крила стає елеваторним. При опусканні крило одночасно відводиться косо вперед і близько нижнього положення починає повертатися вздовж своєї повздовжньої осі; в самій нижній точці воно стає на ребро, тобто його площина стає вертикальною. В такому стані воно відводиться вверх і назад, чим створює рух вперед; ефект роботи крила стає пропелюючим. Велика частота помахів сприяє злиттю елеваторного і пропелюючого ефектів в єдиний аеродинамічний ефект, що дозволяє комасі летіти вперед, стійко триматися у повітрі. Одна з досконалих форм польоту – стоячий політ (мухи) – досягається тим, що знімається пропелюючий ефект шляхом опускання крил відвісно вниз, тобто без відведення їх косо вперед. Досконалий політ потребує злиття елеваторного і пропелюючого ефектів що забезпечується підвищенням частоти помахів крил. Крило мухи здійснює 300 коливань в секунду, у справжніх комарів – 500-600, комарів-мокреців – до 1000, денні метелики 5-10 помахів в секунду.

Шванвіч, розрізняє три групи комах за участю в польоті крил та їх крилових м’язів:

-передньомоторні – використовують переважно передню пару крил

-задньомоторні – використовують в польоті задню пару крил

-бімоторні – обидві пари крил

Характеристика роботи

Контрольна

Кількість сторінок: 9

Безкоштовна робота

Закрити

Ентомологія 1

Замовити дану роботу можна двома способами:

  • Подзвонити: (097) 844–69–22
  • Заповнити форму замовлення:
Не заповнені всі поля!
Обов'язкові поля до заповнення «ім'я» і одне з полів «телефон» або «email»

Щоб у Вас була можливість впевнитись в наявності обраної роботи, і частково ознайомитись з її змістом, ми можемо за бажанням відправити частини даної роботи безкоштовно. Всі роботи виконані в форматі Word згідно з усіма вимогами щодо оформлення даних робіт.