загрузка...
загрузка...
Характеристика роботи

Контрольна

Кількість сторінок: 8

Безкоштовна робота

План

1. Формування і будова насіння

2. Формування і класифікація плодів

3. Фотосинтез. Космічна роль зелених рослин

4. Хвощеподібні. Цикл розвитку. Значення в в природі і в житті людини

5. Центри походження культурних рослин

6. Цикл розвитку Голонасінних

1. Формування і будова насіння

Формування зародка починається з ділення зиготи впоперек до поздовжньої осі зародкового мішка. Верхня клітина, що лежить ближче до пилко входу, утворює підвісок, який відсовує нижню клітину всередину ендосперму. Підвісок у одних видів рослин залишається одноклітинни, у інших – ділиться впоперек і стає багатоклітинним. Нижня клітина розростається у перед зародок насіння, що має кулясту форму. Перед зародок ділиться на 4 клітини двома перпендикулярними перегородками, потім кожна з цих клітин ділиться ще на 2. Спочатку клітини більш-менш однорідні. У міру подальшого ділення відбувається диференціювання клітин на зародковий корінець, зародкове стебло, зародкові листки і зародкову брунечку. На цей час насінний зародок перетворюється на насінину, його покриви і залишки ендосперму утворюють шкурку насінини.

Таким чином, із заплідненої диплоїдної яйцеклітини формується зародок насінини, а із триплоїдної клітини – поживна тканина, покриви насіного зачатка перетворюються в покриви насінини, а стінка зав’язі утворення оплодень.

Насінина - це генеративний орган покритонасінних рослин, який утворюється з насінного зачатка і містить зародок. Насінина зовні вкрита насіннєвою шкіркою, яка утворюється з інтигументів насінного зачатка. Залежно від того де відкладаються запасні продукти розрізняють 5 типів насіння:

1.З розвинутим ендоспермом і периспермом (чорний перець, мускатний горіх)

2.З розвинутим ендоспермом ( злакові, пасльонові, зонтичні)

3.З розвинутим периспермом ( лободові, пластичні)

4.Без ендосперму і перисперму (метеликові, складноцвіті)

5.Запасні поживні речовини містяться в самому зародку

Усі рослини які мають у рослині 2 сім’ядолі об’єднані у клас дводольних рослин. Рослини у яких у насінині є одна сім’ядоля відносяться до класу однодольних. Місце прикріплення насінини до насінної ніжки, називається рубчиком. Поряд з рубчиком знаходиться мікропіле, через яке до насінини надходить зародок у вигляді двох добре розвинутих сім’ядолей, зародкового корінця, зародкового стебельця і брунечки.

Ендосперму у насінині дводольної рослини немає, всі поживні речовини містяться в сім’ядолях, які являють собою першу пару видозмінених витків зародка. Насінина однодольної рослини(пшениці) вкрита оплоднем, що зрісся під шкірочкою насінини, а під нею знаходиться зародок та ендосперм. Зародок має сформовані вегетативні органи майбутньої рослини, а саме зародковий корінець з кореневим чохликом, зародкове стебельце і брунечку.


2. Формування і класифікація плодів

Плід — це орган, призначений для захисту насіння, а часто і для його поширення. Плід утворюється з квітки в результаті змін, які відбуваються в ній після запліднення.

Плід утворюється, здебільшого, із зав'язі, але в його утворенні можуть приймати участь різні частини квітки (чашечка, оцвітина і тичинки). Насіння плоду формується з насіннєвих бруньок. Стінка плоду (так званий оплодень) формується із стінки зав'язі. Оплодень складається з трьох шарів: зовнішнього - екзокарпія або епікарпія, середнього - мезокарпія і внутрішнього - ендокарпія, всі вони добре помітні. Наприклад, розглянемо плід вишні. У нього зовнішній шар (екзокарпій) - тонкий шкірястий, середній (мезокарпій) - їстівна соковита м'якоть плоду, внутрішній (ендокарпій) - насіння, оточене твердою кісточкою зі скам'янілої тканини. Існують плоди, у яких шари оплодня важко розрізнити, навіть при анатомічному дослідженні. Пояснюється це стисненням і деформацією клітин при дозріванні плоду.

Плоди за класифікацією ділять на справжні, що сформувалися з зав'язі, що розрослася, і несправжні, в утворенні яких беруть участь й інші частини квітки.

Серед справжніх плодів розрізняють прості, сформовані виключно із маточки, та збірні, складні, що утворилися з багаточленного апокарпного гінецея (шипшина, полуниця, суниця, малина, ін.).

Прості плоди підрозділяють по консистенції оплодня на соковиті (з соковитим оплоднем) і сухі (з сухим оплоднем).

До сухих відносяться:

- коробочкоподібні або багатонасінні (мак, тюльпан, дурман, боб),

- горіхоподібні або однонасіннєві (горіх, ліщина, фундук), зернівка (злаки), крилатки (клен), жолуді (дуб), сім'янки (соняшник).

До соковитих відносяться:

- ягодоподібні або багатонасінні: ягода (плоди чорниці, томата, смородини); яблуко (плоди яблуні, горобини, груші); гарбузина (плоди кавуна, кабачка, гарбуза); гранатина (плід граната); помаранча (плід цитрусових).

- костянкоподібні: соковита кістянка (вишня, абрикос, слива); суха кістянка (волоський горіх).