Ботаніка 8
План
1. Класифікація голонасінних
2. Класифікація грибів
3. Класифікація мохоподібних. Значення мохоподібних
4. Корінь, його функції та класифікація коренів. Типи кореневих систем
5. Лишайники. Будова тіла. Значення в природі та в житті людини.
6. Меристематичні або твірні тканини
7. Механічні тканини
8. Морфологічна будова листка, його функції
7. Механічні тканини
Механічні тканини відносяться до постійних і упродовж життя рослини не змінюються. Вона надає рослині міцності, завдяки чому вона витримує значену масу, протистоїть вітру, дощу, снігу. Механічні тканини склад з товстостінних, в основному прозенхім них клітин, з надзвичайно міцною і пружною оболонкою. За характером будови, формою і функцією розрізняють три типи механічних тканин: коленхіму, склеренхіму і склероїди.
Склеренхіма складається з прозенхім них клітин з рівномірно потовщеними стінками. Живі лише молоді клітини. За хім. складом стінок клітин розрізняють два види склеренхіми: волокна лубу- стінка целюлозна або дещо здерев’яніла, волокна деревини – стінка завжди здерев’яніла.
Коленхіма — первинна механічна тканина, що входить до складу первинної кори стебла і представлена живими клітинами, тому що оболонки її мають нерівномірне потовщення. Залежно від характеру потовщення розрізняють пластинчасту (потовщені тангентальні стінки), кутову (потовщені стінки по кутах) та пухку (потовщення на тих частинах стінки, що звернуті в міжклітинники). Крім опорної, коленхіма виконує ще й асиміляційну функцію, тому що в клітинах знаходяться хлоропласти.
Склереїди- це мертві паренхімні клітини з рівномірно потовщеними здерев’янілими стінками, просякнути лігніном та сполуками кальцію і кремнію. Вони виконують опорну функцію (у плодах груші, айви), або захисну (кам’янисті клітини у плодах вишні, сливи) тощо.
8. Морфологічна будова листка, його функції
За зовнішньою будовою розрізняють прості листки – з однією пластинкою на черешку і складні – з кількома пластинками.
Прості листки залежно від форми листкової пластинки можна поділити на дві великі групи:
1) з нерозчленованою пластинкою: голчастий (хвойні), лінійний (злаки), ланцетний, округлий яйцеподібний оберненояйцеподібний щитоподібний серцеподібний ниркоподібний стрілоподібний списоподібний тощо; 2) з розчленованою пластинкою: *лопатевий (розчленування досягають 1/3-1/4 листкової пластинки), (трійчастолопатевий, пальчастолопатевий, перистолопатевий) *роздільний — глибина вирізів понад половину ширини листкової пластинки (трійчастороздільний, пальчастороздільний, перистороздільний ) *розсічений — розчленування доходять до центральної жилки чи основи листка (трійчасторозсічений, пальчасторозсічений, перисторозсічений) Розрізняють прості листки за формою краю листкової пластинки: пилчастий (яблуня), зубчастий (кропива),город частий (пеларгонія), цілокрая (бузок) та ін..
Складні листки бувають перисто-, пальчастоскладними та трійчастими( суниця, конюшина, малина). За лежно від того, з парної чи непарної кількості листочків вони утв їх називають парноперисто- чи непарноперистоскладними.
Функції листка:
1.Фотосинтез – процес утворення органічних речовин з неорганічних – вуглекислого газу і води, що відбувається в зелених рослинах на світлі.
2.Газообмін
3.Транспірація – виділення рослиною водяної пари в атмосферу, в основному листками.
4.Вмістилище запасних поживних речовин
5.Інколи слугує органом вегетативного розмноження