План

1. Класифікація голонасінних

2. Класифікація грибів

3. Класифікація мохоподібних. Значення мохоподібних

4. Корінь, його функції та класифікація коренів. Типи кореневих систем

5. Лишайники. Будова тіла. Значення в природі та в житті людини.

6. Меристематичні або твірні тканини

7. Механічні тканини

8. Морфологічна будова листка, його функції

3. Класифікація мохоподібних. Значення мохоподібних

Перші спроби класифікації мохів базувались на відмінах у будові талому. Так виділились групи антоцерових мохів, печіночників та листкостеблових мохів.

Клас Печіночники. Мають сланцювате тіло та одноклітинні ризоїди. У спорогона, крім спор розвиваються вегетативні клітини флатери (пружинки). Представник – маршанція поліморфна або печіночник звичайний. Гамето фіт її дводомний, дихотомічно розгалужений, у вигляді слані, містить на поверхні виводкові кошики, що служать для вегетативного розмноження. На одних екземплярах виростають чоловічі підставки, що складаються з ніжки і розширеної дископодібної верхньої частини. У тканині диска занурені антеридії, в яких утворення багато джгутикових сперматозоонів; на інших – жіночі підставки, які мають вигляд багатопроменевої зірки, що сидить на ніжці. Архегонії містяться на нижньому боці підставки між променями. Під час достигання архегонії і антеридії розкриваються і сперматозооно зливається з яйцеклітиною. З зиготи розвивається спорогон, який є початком спорофіта. В коробочці спорогона дозрівають спори.

Клас Листостеблові. тіло розчленоване на стебла і листки. Ризоїди розгалужені і багатоклітинні. Представник – зозулин льон. Стебло до 40 см заввишки густо вкрите листочками, розміщеними на ньому в три ряди або по спіралі; дводомна рослина. На верхівках стебел рано на весні розвиваються антеридії, архегонії і безплідні багатоклітинні нитки – парафізи. На чоловічих екземплярах помітні червонуваті або жовтуваті листки, що утв розетку навколо антеридіїв. Антеридій – видовжений мішечок на короткій ніжці, в якому розвиваються дводжгутикові сперматозоони. Архегонії утворення групами на жіночих екземплярах рослин і чергуються з нитками – парафізами. Архегонії – колбоподібні утвори здовгою вузькою шийкою і здутим черевцем. У них розвивається яйцеклітина. Протонеми стебла і листка, архегонії, антеридії, яйцеклітина і сперматозоони є статевим поколінням – гаметофітом, і мають у клітинах гаплоїдне (n) число хромосом. Запліднена яйцеклітинаі спорогон, що розвивається з неї, є безстатевим поколінням – спорофітом, і має в клітинах диплоїдне (2n) число хромосом.

Клас Антоцерові. Це сланеві рослини, які мають дихотомічно розгалужений і просто побудований пластинчастий талом у вигляді розетки. Клітини талома майже всі однакові, тобто не диференційовані на окремі тканини та органи. Вони містять здебільшого по одному пластинчатому хлоропласту з піреноїдом. Гамето фіт двостатевий, з антеридіями і архегоніями, зануреними в тіло талома. Ризоїди гладкостінні. Спорофіт представлений споро гоном, що склад з довгої стрічкоподібної коробочки, яка розкривається згори донизу двома поздовжніми щілинами, і бульбоподібного присоска.


4. Корінь, його функції та класифікація коренів. Типи кореневих систем

Корінь — осьовий полісиметричний підземний орган, який невизначено довго наростає в довжину верхівкою і ніколи не утворює листків; галуження і закладання бруньок відбувається ендогенно.

Основні функції: Закріплення рослини в субстраті; Поглинають і транспортують воду і розчинені в ній поживні речовини.; Запасання поживних речовин; Взаємодія з коренями інших рослин (симбіоз), грибами, мікроорганізмами; Вегетативне розмноження; Первинний синтез деяких органічних речовин.

Залежно від походження розрізняють: головний корінь, додаткові і бічні корені.

Головний корінь утворюється лише з зародкового корінця. Додаткові корені ростуть від стебла і листка або їх видозмін. Від головного і додаткового коренів відходять бічні корені – осі вторинного і наступного порядків галуження.

За формою корені дуже різноманітні: нитко-, шнуро-, конусо-, веретено-, ріпо-, бульбоподібні тощо.

Сукупність всіх коренів рослини називають кореневою системою.

За формою розрізняють три типи кореневих систем:

1.Стрижнева – має добре виражений головний корінь, що займає в грунті вертикальне положенні, від нього відходять бічні корені, які розташовуються в грунті радіально. (дводольні рослини)

2.Мичкувата – всі корені майже однакові за розміром, за походженням це додаткові корені, які пучком ростуть від основи стбла; формується під час кущіння. (більшість однодольних).

3.Мішана – поряд з головним коренем та системою бічних коренів, що належать до нього, в зоні кореневої шийки та на основних коренях розміщені додаткові корені.

Характеристика роботи

Контрольна

Кількість сторінок: 10

Безкоштовна робота

Закрити

Ботаніка 8

Замовити дану роботу можна двома способами:

  • Подзвонити: (097) 844–69–22
  • Заповнити форму замовлення:
Не заповнені всі поля!
Обов'язкові поля до заповнення «ім'я» і одне з полів «телефон» або «email»

Щоб у Вас була можливість впевнитись в наявності обраної роботи, і частково ознайомитись з її змістом, ми можемо за бажанням відправити частини даної роботи безкоштовно. Всі роботи виконані в форматі Word згідно з усіма вимогами щодо оформлення даних робіт.