Ботаніка 8
План
1. Класифікація голонасінних
2. Класифікація грибів
3. Класифікація мохоподібних. Значення мохоподібних
4. Корінь, його функції та класифікація коренів. Типи кореневих систем
5. Лишайники. Будова тіла. Значення в природі та в житті людини.
6. Меристематичні або твірні тканини
7. Механічні тканини
8. Морфологічна будова листка, його функції
1. Класифікація голонасінних
У відділі покритонасінниї рослин виділяють шість класів: насінні папороті, саговникові, бенетитові, гнетові, гінкгові, хвойні. З них класи насінних папоротей і бенетитових повністю вимерли.
Клас Гінкгові: до наших днів зберігся лише єдиний вид – гінкго дволопатеве. Дерева із своєрідними, що нагадують віяло, листками. Листки черешкові з дихотомічно розгалуженими жилками, щороку опадають. Рослина дводомна. На жіночих деревах після запилення і запліднення сперматозоонами утворення насіння з соковитим і м’яким їстівним покривом.
Клас хвойні: характерною особливістю є те, що їх гілки розміщуються неначе кільцями, при чому щороку утворення одне кільце. Деревина хвойних склад з трахеїд і ситовидних трубок, справжніх судин немає. Це вічнозелені рослини. Їх листки голчасті або лускоподібні. Розмножуються насінням. (сосна звичайна, тис ягідний, ялина звичайна).
Клас Саговникові: ростуть переважно в тропічниї країнах, утворюючи зарості низькорослих вічнозелених кущів. Виділяють 3 родини:
1.насіння папороті – це сполучна ланка між папоротеподібними і голонасінними рослинами, примітивні. Древні представники голонасінних були схожі на деревовидні папороті. Дали початок Саговникам і Беннетитам.
2.Саговники – більшість вимерли. Сагова пальма: на вершині стебла пучок листя до 2 метрів, роздільностатевих, декоративних.
3.Беннетити – були схожі на папороті з величезним листям, мали двостатеві шишки, дуже швидко вимерли.
Клас Гнетові: ділиться на 3 родини:
1.Ефедрові – єдиний рід – ефедра. Листя дрібне, ниткоподібне, у більшості кущі, деякі чагарники.
2.Араукарієві – дводомні рослини. Насіння дозріває у великих кулястих шишках.
3.Вельвичиєві – один вид – вильвичия дивовижна. Дводомна, шишки розташовуються під листям.
2. Класифікація грибів
Царство грибів ділиться на два відділи:
1.Оомікота.
2.Еумікота (справжні гриби).
Класи розмежовуються на підставі типу органів і ряду ознак будови вегетативного тіла. До відділу оомікота належать тільки два класи (ооміцети і гіфохитріоміцети). Вони відрізняються кількістю джгутиків і складом клітинних стінок. Ооміцети характеризуються добре розвинутим неклітинним міцелієм з великою кількістю гаплоїдних ядер. Стінка гіф склад з целюлози, хітину немає. Безстатеве розмноження здійснюється за допомогою зооспор з двома джгутиками.
Переважна більшість грибів (95%) відносяться до відділу еумікота, в якому розрізняють 5 класів: хітридіоміцети, зигоміцети, аскоміцети, базидіоміцети, дейтероміцети).
Хітридіоміцети – вегетативне тіло представлене грудочкою цитоплазми. Безстатеве розмноження здійснюється зооспорами з одним джгутиком. Статеве – ізогамія, гетерогамія, оогамія. (синхітриум, ольпідіум капустяний). Паразити водоростей, водних грибів та рослин.
Зигоміцети - одноклітинні, міцелій не членистий, добре розвинутий. Безстатеве розмноження за допомогою спорангіоспор або конідій, статеве – зигогамія. (мукор). Наземні, що розкладають органіку, зустрічаються паразити.
Аскоміцети – вищі гриби з багатоклітинним гаплоїдним олно- або багатоядерним міцелієм. Розмножуються вегетативно (частинами міцелію, брунькуванням, склероціями), безстатеве – конідіями. Статевий процес – гаметангіогамія. Спори містяться у спеціальних сумках. Розкладають органіку, зустрічаються паразити (дріжджі, ріжки, сморчки).
Базидіоміцети – міцелій склад з багатоядерних клітин. Безстатеве розмноження за допомогою конідій. Статевий процес за допомогою базидіоспор. Статеві органи відсутні. Розкладають органіку, є паразити (пеніцил).