загрузка...
загрузка...
Характеристика роботи

Контрольна

Кількість сторінок: 10

Безкоштовна робота

План

1. Геологічні карти та розрізи

2. Морські четвертинні відклади

Список літератури

1. Геологічні карти та розрізи

Графічним матеріалом, що відображає результати інженерно-геологічних досліджень, є карти та розрізи.

Геологічна карта - проекція на горизонтальну площину виходів різних за віком гірських порід.

На літологічних картах таким же чином показуються площі розповсюдження порід різного складу. Часто зустрічаються геолого-літологічні карти, які відображають і вік, і склад.

При побудові геолого-літологічних карт використовуються топографічні карти відповідних масштабів.

На картах зустрічаються умовні знаки трьох видів: кольорові, штрихові, буквені та цифрові. Кольором зображують вік метаморфічних та осадових гірських порід, а для магматичних порід колір показує і вік, і склад. Штриховими умовними знаками показують склад гірських порід. Буквені та цифрові знаки (геологічні індекси) указують на вік та походження порід.

Найпростіший випадок побудови геологічної карти відповідає непорушеному (горизонтальному) заляганню осадових порід в умовах горизонтального рельєфу. У цих умовах на карті можна показати тільки один, самий верхній пласт або одну саму верхню товщу порід. Карта буде одноманітно забарвлена або заштрихована.

У випадку горизонтального залягання пластів і розчленованого рельєфу (рис. 1) границі розповсюдження пластів на карті будуть паралельними або збігатися з горизонталями місцевості. Ширина смуг, зображених на геологічній карті розповсюдження тих чи інших горизонтально залягаючих порід, залежить не тільки від потужності, порід а й від крутизни земної поверхні.

Чим більш пологий рельєф, тим більш широку площу при інших рівних умовах буде займати вихід тієї чи іншої породи.

Виявити послідовність (за віком) залягання порід, розповсюдження яких показано на геологічній карті, не важко за допомогою геологічного розрізу.

Геологічний розріз – графічне зображення вертикальної будови місцевості вздовж певного напрямку. Для його побудови на топографічному профілі, що перетинає ділянку в тому чи іншому напрямку, точками показують границі розповсюдження порід по вертикалі. Для закінчення побудови треба провести від цих точок горизонтальні лінії (рис. 10.4).

При похилому заляганні пластів в умовах горизонтальної земної поверхні площини напластування порід будуть зображені на карті паралельними прямими лініями.

При похилому заляганні пластів в умовах розчленованого рельєфу границі розповсюдження пластів можуть пересікатися з горизонталями.


Рисунок 1 - Побудова геологічної карти в умовах горизонтально залягаючих пластів, розкритих на сильно пересіченій місцевості:

1 - нижній пласт; 2 - середній пласт; 3 - верхній пласт; 4 - границі пластів; 1-1-1 і 2-2-2- горизонтальні перерізи місцевості; 1’– 1’і 2’– 2’горизонталі.

Геологічні карти в зв'язку з їхнім призначенням мають різні масштаби. Виділяють такі типи карт.

Оглядові геологічні карти, які ілюструють геологічну будову окремих областей, країв, республік. Масштаб карт від 1:500000 до 1:200000.

Детальні геологічні карти, котрі зображують геологічну будову окремих районів, які ціняться з точки зору пошуків та розвідки родовищ корисних копалин. Масштаб карт від 1:100000 до 1:50000.

Крупномасштабні геологічні карти зображують геологічну будову крупних ділянок будівництва. Виконуються на власній топографічній основі (нівелювання, топографічна зйомка) в масштабах крупніше 1:10000.