Внутрішня основа, зміст, сенс і суть бібліотекознавства, тобто його сутність, - фундаментальний і дискусійне питання, що характеризується досить суперечливо спектром поглядів вчених.

Методологічно правильне розуміння сутності бібліотекознавства має надзвичайно важливе значення як для самої бібліотечної теорії, так і для її практики. Без нього неможливі самоосмислення, самоусвідомлення, самоідентифікація бібліотекознавства як науки. Його невірне тлумачення може спричинити за собою помилкове розуміння корінних цілей бібліотекознавства, його завдань, області наукового пошуку та її кордонів, розпорошення сил вчених на рішення не властивих бібліотекознавства завдань, від чого багато в чому залежать раціональність, результативність та ефективність бібліотекознавства як науки.

Сутність - це сукупність всіх необхідних сторін і зв’язків (законів), властивих речі, узятих в їх природному взаємозалежності, в їхньому житті, на відміну від явища - виявлення суті через властивості і відносини, доступні почуттям і сприймані ними. Сутність завжди знаходиться в єдності з явищем, бо вона не тільки виявляється в явищах, але через них існує, діє. Однак ця єдність суперечливо, тому що сутність прихована поверхнею явищ, а явища виявляються безпосередньо. Завдання пізнання і полягає в тому, щоб від явища, що лежить на поверхні предмета, йти до сутності, від сутності першого порядку до сутності другого порядку. Завдання пізнання сутності і полягає в тому, щоб за видимістю виявити сутність.

Звідси в найбільш загальному плані сутність бібліотекознавства - це генерована логіко-абстрактним мисленням категорія, яка розкриває квінтесенцію основного істинного та об’єктивного його змісту, яка об’єднує за допомогою різних теоретичних форм мислення всі необхідні, значимі властивості, сторони, зв’язки, властиві йому як науці, в деяку органічно нероздільну цілісність і єдність. При цьому мається на увазі така цілісність, яка явно і якісно відмінна від будь-яких інших, що утворюють сутність всіх інших наукових дисциплін. В іншому випадку було б неможливо ідентифікувати бібліотекознавство і виділити його з числа інших наук.

У відповідності зі сказаним сама загальна постановка задачі визначення сутності бібліотекознавства зводиться до того, щоб за видимістю (явищем) бібліотекознавства розпізнати його сутність, виразити цю сутність у відповідних формах теоретичного відтворення дійсності, тобто треба перейти від явища до сутності бібліотекознавства.

Цю задачу можна редукувати ще більше. Ми виходимо з того, що найбільш точно сутність цієї науки виражає її предмет, який вказує, який саме аспект (частина, зріз) об’єкта вивчається даною наукою. У такому випадку редукована формулювання завдання виявлення сутності бібліотекознавства спрощується до того, щоб точно визначити його предмет, який і обумовлює самостійне місце бібліотекознавства в системі наук. Однак це одна з найскладніших наукових завдань бібліотекознавства. Не випадково багато поколінь учених не змогли її вирішити остаточно. Щоб вийти на рішення цієї конкретизованої завдання, необхідно виконати ряд розумових операцій.

Визначимо зміст понять «об’єкт» і «предмет» бібліотекознавства.

Об’єкт бібліотекознавства - це те, що протистоїть суб’єкту (бібліотекознавців) в його пізнавальної діяльності. Він не просто тотожний об’єктивної реальності, він виступає як така її частина, яка взаємодіє з суб’єктом пізнання, причому виділення об’єкта пізнання здійснюється за допомогою форм пізнавальної діяльності, вироблених суспільством і відображають властивості об’єктивної реальності, а взаємодія носить науково-пізнавальний характер.

Особливість об’єкта бібліотекознавства, як, втім, і інших наук, полягає в тому, що він даний пізнає суб’єкту вже в його відчуттях. Він виступає в як би ще прихованою, непроаналізовані формі. Завдання ж наукового аналізу вирішується бібліотекознавства в процесі вивчення об’єкта.

З приводу того, що вважати об’єктом бібліотекознавства, у світі немає єдиної позиції. У більшості випадків об’єктом бібліотекознавства називають бібліотечна справа.

Завдання полягає в тому, щоб, висловлюючи об’єкт бібліотекознавства через зміст поняття «бібліотечна справа», точно і строго визначити глибинну сутність самого бібліотечної справи. Необхідно, отже, з’ясувати сутність бібліотечної справи як об’єкта бібліотекознавства.

Аналізуючи існуючі в світі думки з цього питання, можна виділити, щонайменше, шість концепцій бібліотечної справи. Перша поширена в країні і за кордоном - епістемологічна («знаннєва»), яка бачить суть бібліотечної справи в оперуванні знаннями. Друга - функціонально-технологічна, згідно з якою бібліотечна справа являє собою лише сукупність процедур комплектування фондів, їх організації та обслуговування читачів. Третя - соціально-функціональна, відповідно якої бібліотечна справа трактуєте)! як галузь інформаційної, культурно-просвітительскої та освітньої діяльності. Четверта - інституціональна, яка зводить бібліотечну справу до сукупності бібліотек, наявних на деякій території. П’ята - це інформаційна, по якій бібліотечна справа є одна з областей інформаційної діяльності. Шоста вважає бібліотечна справа підсистемою документних комунікацій.

Характеристика роботи

Реферат

Кількість сторінок: 14

Безкоштовна робота

Закрити

Бібліотекознавство як наука

Замовити дану роботу можна двома способами:

  • Подзвонити: (067) 380–84–93, (097) 844–69–22 та (050) 297–73–76
  • Заповнити форму замовлення:
Не заповнені всі поля!
Обов'язкові поля до заповнення «ім'я» і одне з полів «телефон» або «email»

Щоб у Вас була можливість впевнитись в наявності обраної роботи, і частково ознайомитись з її змістом, ми можемо за бажанням відправити частини даної роботи безкоштовно. Всі роботи виконані в форматі Word згідно з усіма вимогами щодо оформлення даних робіт.