План

1. Літературна мова

2. Наголос

3. Відгук

4. Культура мовлення

5. Комунікативними ознаками культури мовлення.

6. Усне мовлення

7. Заява

8. Ділові папери за способом викладу матеріалу

9. Орфоепічні норми

1. Літературна мова

Літературна мова – це унормована, загальноприйнята форма національної мови.

Історично в Україні існувало два типи літературної мови: слов’яно-руська як результат взаємодії старослов’янської (церковнослов’янської) і давньоруської книжної мови та староукраїнська, що розвинулася на основі книжної давньоруської мови і живого українського народного мовлення. Першу використовували переважно в конфесійній літературі, а другу, яку називали ще мова проста, руська, діалект руський – у ділових та юридичних документах, літописах, полемічній і навіть релігійній літературі

Староукраїнська мова довго перебувала під впливом давньоруської писемної традиції, яка затримувала відтворення фонетичних змін, появу нових українських слів.

Способи наближення писемного мовлення до усного:

Замініть довгі речення короткими.

Обов’язково використовуйте звертання до слухачів.

Вживайте вставні слова, які допомагають впорядкувати послідовність викладу думок.

Ставте прямі та непрямі запитання.

час від часу предмет думки.

Обов’язково робіть паузи між частинами тексту, щоб дати слухачам можливість осмислити почуте.

Не вживайте надміру слів іншомовного походження та вузькоспеціальних слів-термінів або коротко пояснити зміст використаних слів.

Виділіть у тексті місця, які обов’язково треба переказувати.

Намагайтеся замінити віддієслівні іменники дієсловами, які роблять усне мовлення динамічним.

Дієприкметникові та дієприслівникові звороти краще замініть окремими реченнями.

Зайвий раз не ускладнюйте речення.

Якомога менше вживайте цифрових даних.


2. Наголос

Наголос– це основний елемент інтонації, який пов’язаний з виділенням складу у слові або слова у реченні, фразі.

Правила наголошування загальновживаної лексики

1. Іменники середнього роду, утворені від дієслів за допомогою суфіксів -н-, -нн-, -енн-, -єни-, -анн-, -янн-, зберігають наголоси тих дієслів, від яких вони утворилися: всмо´ктувати — всмо´ктування; зловжива´ти — зловжива´ння; блага´ти — блага´ння; ди´хати — ди´хання; ви´нищити — ви´нищення (незначна кількість іменників не зберігає наголос інфінітивів, від яких утворилися: цвісти´ — цвіті´ння, звести´ — зве´дення; у двоскладових словах такого типу наголошується останній склад: платня´, звання´, знання´).

2. Іменники чоловічого роду, утворені від дієслів за допомогою суфікса -ч-, зберігають наголос твірних дієслів: позива´ти — позива´ч; викрада´ти — викрада´ч; огляда´ти — огляда´ч.

3. Префікс ви- в іменниках здебільшого наголошується: ви´нахід, ви´раз, ви´яв, але вимика´ч, вимо´га, вимо´ва.

4. Префікс недо- в словах недо´биток, недо´гризок, недо´їдок, недо´літок має наголос на другому складі.

5. Префікс пере- практично в усіх випадках має наголошеним другий склад: пере´гляд, пере´пис, пере´тин, пере´лік.

6. В іменниках чоловічого роду на -ок з префіксом наголос переважно падає на префікс: ви´сівки, ви´селок, ви´падок, ро´зпад, але відби´ток, завда´ток, загри´вок.

7. Двоскладові іменники жіночого роду на -ка в усіх відмінках множинної форми, крім орудного, мають наголос на останньому складі: го´лка — голки´, голо´к, голка´м, голка´ми, на голка´х.

8. Прикметники із суфіксом -ов-, перед яким стоїть один склад, мають наголошеним закінчення: польови´й, вольови´й, але зразко´вий, чудо´вий.

9. Значна частина прикметників уживається з наголосом на закінченні: черстви´й, липки´й, стари´й, різки´й.

10. Прикметники у формі вищого ступеня порівняння із суфіксом -іш- мають наголошеним суфіксальний і: темні´ший, білі´ший, холодні´ший, теплі´ший.

11. Дієприкметники пасивного стану доконаного виду завжди мають наголос на корені: порі´заний, нани´заний, покри´шений.

12. У числівниках на позначення другого десятка наголошується склад -на-: одина´дцять, п’ятна´дцять, чотирна´дцять.

13. У дієсловах доконаного виду з префіксом, крім префікса ви-, наголос падає переважно на корінь: пропа´в, прода´в, перейня´в.

14. У двоскладових займенниках із прийменником наголошується перший склад: у те´бе, у не´ї, про се´бе.

В іменниках іншомовного походження наголос переважно сталий. У словах на –метр наголошується останній склад: кіломе'тр, міліме'тр, алебаро'метр, термо'метр, спідо'метр.

У деяких запозичених словах наголошування здійснюється за аналогією:аноні'м – псевдоні'м, але анто'нім, паро'нім; кварта'л – порта'л, універса'л; цеме'нт – постаме'нт, докуме'нт, але фунда'мент; диспансе'р – парте'р, шофе'р, револьве'р; гастроно'мія – куліна'рія, агроно'мія, інду'стрія, але хірургі'я, поліграфі'я; моноло'г – діало'г, некроло'г, але психо'лог, філо'лог, дермато'лог.


3. Відгук

Відгук– це висновки уповноваженої особи (кількох осіб) про наукові роботи, вистави, фільми, подані на розгляд чи до захисту.

Реквізити документа:

Назва документа.

Заголовок, що містить вказівку на:

а) характер роботи;

б) прізвище, ім’я та по батькові автора роботи;

в) назву роботи;

г) місце і рік написання;

д) кількість сторінок.

Текст, що містить:

а) вступ;

б) стислий виклад змісту роботи;

в) критичні зауваження;

г) висновки.

Підпис особи, що склала відгук.

У разі потреби підпис засвідчують печаткою.

Відгук

про дипломну роботу студентки V курсу економічного факультету Львівського національного університету імені Івана Франка Демчука Василя Івановича на тему: „Моделі багатофакторного статистичного аналізу”. – Львів, 2004. – 79 с.

Дипломну роботу присвячено вивченню параметрів багатофакторної моделі з довільною кількістю вихідних факторів. Такі дослідження дуже актуальні, особливо на сучасному етапі, коли українська економіка стає на шлях інтенсивного розвитку.

Автор роботи створив цілісну систему моделей статистичного аналізу. Для побудови та аналізу багатофакторних регресійних моделей розроблено спеціальну програму. Застосування її пов’язане із потребою використання обчислювальної техніки. Це дало можливість здійснити розрахунки та узагальнення тієї інформації, яку неможливо обрахувати вручну.

У результаті використання моделей багатофакторного статистичного аналізу Демчук Василь побудував багатофакторну регресійну модель, яка визначила вплив на валовий внутрішній продукт чотирьох основних факторів – експорт товарів та послуг, оборот роздрібної торгівлі, номінальна середньомісячна заробітна плата одного працівника та чисельність зареєстрованих безробітних.

Побудувавши і проаналізувавши модель, автор зміг зробити вагомі висновки щодо впливу чисельності безробітних на рівень ВВП, зв’язок факторних змінних із залежним параметром, а також запропонувати детальні розрахунки, пов’язані з експортом товарів та послуг, оборотом роздрібної торгівлі, заробітною платою та кількістю безробітних.

Висновки до роботи логічні, ґрунтовні, відповідають змісту та обсягу дослідження.

Вважаю, що дипломна робота „Моделі багатофакторного статистичного аналізу” Демчука Василя відповідає вимогам, які ставлять до робіт такого типу, і може бути рекомендована до захисту.

20.06.05

Науковий керівник

доцент кафедри економічної кібернетики (Підпис) О. В. Костів

Характеристика роботи

Контрольна

Кількість сторінок: 14

Безкоштовна робота

Закрити

Діловодство та документознавство 1

Замовити дану роботу можна двома способами:

  • Подзвонити: (067) 380–84–93, (097) 844–69–22 та (050) 297–73–76
  • Заповнити форму замовлення:
Не заповнені всі поля!
Обов'язкові поля до заповнення «ім'я» і одне з полів «телефон» або «email»

Щоб у Вас була можливість впевнитись в наявності обраної роботи, і частково ознайомитись з її змістом, ми можемо за бажанням відправити частини даної роботи безкоштовно. Всі роботи виконані в форматі Word згідно з усіма вимогами щодо оформлення даних робіт.