План

1. Поняття про авторський та видавничий оригінали.

2. Етапи видавничого процесу (загальна характеристика).

3. Особливості логычного аналізу художнього тексту.

4. Інформація, (мас-медіа) та способи поширення у світі (групи ЗМІ). Типи реципієнтів та авторів. Види видань. Загальна характеристика інформаційних норм редагування.

5. Різновиди порушень закону суперечності

6. Типологія наукових видань: підготовчий та редакційні етапи роботи над ними

7. Поняття про алогізм. Різновиди алогізмів. Причини виникнення алогізмів у тексті.

8. Типи навчальних видань: специфіка підготовчого та редакційного етапів роботи над ними.

1. Поняття про авторський та видавничий оригінали.

Авторський оригінал – це оригінал, що підготований одним автором чи колективом авторів за певним стандартом. Призначення авторського оригіналу – редакційно-видавниче опрацювання у видавництві. Єдиного стандарту оформлення авторського оригіналу перед його поданням у видавництво не існує. Кожне видавництво укладає власний список вимог, які, зазвичай, можна знайти на сайті видавництва або уточнити, зателефонувавши туди. Для художніх творів перелік вимог менший, аніж для наукових, науково-популярних, навчальних видань. Можна виділити ряд базових вимог, дотримання яких вимагається переважною більшістю видавництв: 1) нумерація сторінок рукопису; 2) зазначення ПІБ автора або авторів рукопису; 3) назва рукопису; 4) зміст зі списком та вказаними назвами розділів, структурних частин рукопису тощо (за потреби); 5) анотація до видання; 6) синопсис. Коли автор передає видавцю плоди своєї інтелектуальної праці, цей текст буде видозмінений.

Видавничий оригінал – це сукупність оригіналів усіх частин видання (текст, ілюстрації, елементи зовнішнього оформлення), вичитаний, розмічений для подальшого макетування та художнього оформлення. Видавничий оригінал як правило надходить до редакції в електронному цифровому форматі. редакція ж готує матеріал за допомогою спеціального програмного видавничого забезпечення, що дозволяє опрацьовувати видавничі оригінали в уніфікованому вигляді, що сприяє злагодженості редакторського процесу.


2. Етапи видавничого процесу (загальна характеристика).

Підготовчий етап.

1. Пошук потрібного автора та оригіналу.Авторським оригіналом є створена автором і подана для редакційно-видавничої обробки творча чи наукова праця з усіма необхідними компонентами (рисунки, таблиці, ілюстрації).Видавничим оригіналом називається той самий авторський оригінал після його опрацювання у видавництві аж до готовності виведення оригінал-макета на плівках із доданими оригіналами зовнішнього оформлення. Шляхи потрапляння авторських оригіналів до видавництва:

«самопливом»;за посередництва літературних агентів;через виставково-ярмаркові та інші книговидавничі тусовки;через індивідуальні замовлення авторами.

На цьому етапі редактор оцінює авторський оригінал не лише з точки зору структури, змісту, міри втілення авторського задуму, функціонального призначення, а й можливостей просування майбутнього видання на ринку, його економічної доцільності.

2. Приймання авторського оригіналу. Серед вимог, які має поставити редактор перед автором під час прийняття оригіналу, обов’язковими залишаються дві: 1) оригінал має бути підписаний автором із зазначенням дати подання його до видавництва; 2) оригінал має бути комплектним (тобто наявність у ньому усіх його складових: змісту, анотації, бібліографічних посилань, передмови, покажчиків, додатків) і повністю підготовленими автором до видавничого втілення.

3. Підготовка первинних документів для заведення «Облікової картки видання». Такими є:

творча заявка від автора, написана на ім’я керівника видавництва;

розгорнута анотація або план-проспект видання;

інформація про самого автора, що містить точні паспортні дані.

Редакційний етап.Порядок проходження оригіналу в редакції:

перше читання (чи детальний перегляд) оригіналу редактору та його аналіз;

редагування тексту редактором;

робота з відредагованим текстом технічного і художнього редакторів перед верстанням;

верстання відредагованого тексту в обумовленому форматі і у відповідності із вказівками технічного та художнього редакторів;

читання першої верстки, звіряння редакторських виправлень;

виведення підписаної редактором і головним редактором верстки на папір. Остання звірка попередніх виправлень;

виведення оригінал-макета на плівки;

виготовлення, редагування, звіряння і виведення на плівки художнього оформлення зовнішньої і внутрішньої частин видання.

Виробничий етап.На цьому етапі є кілька важливих процесів, які не можуть завершитися без участі редактора, а саме:

1.Звіряння і підписання до друку відбитків художнього оформлення, зроблених після кольороподілу.

2.Звіряння і підписання до друку чистих аркушів внутрішньої частини видання перед формування книжкового блока.

3.Звіряння і підписання до друку сигнального примірника.

Маркетинговий етап.Завданням редактора на цьому етапі є написання такого рекламного тексту, який би відразу «запрацював» на створення високого іміджу майбутнього видання.


3. Особливості логычного аналізу художнього тексту.

Аналіз літературного твору опосередковується розумінням специфіки художнього твору, його структури і безпосереднім естетичним сприйманням. Мета, дидактична спрямованість, педагогічні методи й аспекти (емоційний – специфіка сприймання матеріалу учнями; пізнавальний – міра науковості; пізнавальний – виховне значення) визначають види літературознавчого аналізу. Вміти аналізувати твір означає:- сприймати його не пасивно, а осмислено, активізуючи всі якості культурного читача; - глибоко проникати в тканину художнього твору; - розуміти його не на побутовому рівні, а в контексті світової літератури;

- отримувати естетичну насолоду від твору як мистецтва слова.

В основу аналізу покладені наступні чинники:

- структура й елементи змістової організації твору;

- структура й організація внутрішньої форми твору;

- зовнішня форма твору;

- тема, проблематика, фабула, характер, пафос, ідея,

- система образів, сюжет;

- художньо-мовленнєва організація твору, композиція.

Аналіз художнього твору передбачає розгляд його з різних позицій і аспектів: філософського, історичного, культурологічного, морального, етичного.


4. Інформація, (мас-медіа) та способи поширення у світі (групи ЗМІ). Типи реципієнтів та авторів. Види видань. Загальна характеристика інформаційних норм редагування.

Мас-медіа — преса (газети, журнали, книги), радіо, телебачення, інтернет, кінематограф, звукозаписи та відеозаписи, відеотекст, телетекст, рекламні щити та панелі, домашні відеоцентри, що поєднують телевізійні, телефонні, комп'ютерні та інші лінії зв'язку. Всім цим засобам притаманні якості, що їх об'єднують — звернення до масової аудиторії, доступність багатьом людям, корпоративний зміст виробництва і розповсюдження інформації.

Інформація – це нові знання, які отримує споживач (суб’єкт) у результаті сприймання і переробки певних відомостей. Найважливішими, з практичної точки зору, властивостямиінформації є цінність, достовірність та актуальність.

Реципієнт – фізична особа, яка сприймає повідомлення. Типи реципієнтів: читачі, слухачі та глядачі.Автор – фізична особа, яка власною творчою працею підготувала повідомлення й зафіксувала його на носії інформації. Групи авторів:

1.За типом повідомлень:

автори образних повідомлень (літератори, письменники-митці); автори понятійних повідомлень (письменники-науковці); автори образно-понятійних повідомлень.

2.За ступенем самостійності підготовки повідомлень:

автори, які не вміють готувати повідомлення (некваліфіковані); автори, які вміють, але з певних причин не можуть готувати повідомлення (автори-громадські діячі); автори, які вміють і готують повідомлення (самостійні автори).

3.За досвідом підготовки повідомлень:

автори-початківці; автори-ветерани.

4.За майстерністю подання інформації:

автори-професіонали; автори-майстри; автори-ремісники.

5.За обсягом тезаурусів (обсяг тезауруса в основному залежить від освітнього рівня автора; чим більший тезаурус, тим більшу кількість тем він може розкрити).

Видання – окреме самостійне повідомлення чи їх множина, які ЗМІ: відредагували, сконструювали й зафіксували методами друкування, тиснення на папері чи копіювання на електронні чи цифрові носії інформації; доповнили передбаченими юридичними нормами вихідними відомостями; призначили для розповсюдження або вже опублікували / оприлюднили.

Основні види видань:За носієм інформації та матеріалом, на якому її відтворюють:

паперові; електронні.за формою інформації:знакові (текстові, нотні); графічні (ілюстрацій ні, картографічні); відео; аудіальні; комбіновані (комбінації знакових, графічних, аудіальним, відео).За повторюваністю:

одноразові( книжкові видання); багаторазові (періодичні й неперіодичні);За періодичністю:періодичні: журнальні та газетні видання; неперіодичні: книги.За конструкційними особливостями матеріальної будови (паперові видання):

аркушеві (не сфальцьовані аркуші); газетні (сфальцьовані аркуші); книжно-журнальні (зшити чи склеєні зошити).За обсягом (паперові видання):

листівки (2 або 4 с.); брошури (від 5 до 48 с.); книги (від 48 с.).За місцем розташування інформації:на компакт-дисках (знакові, графічні, аудіальні, аудіовізуальні, комбіновані); на сайтах інтернету (інтернет-видання: книжкові видання, періодичні видання).

Характеристика роботи

Контрольна

Кількість сторінок: 14

Безкоштовна робота

Закрити

Видавнича справа, книговидання та друкарство 5

Замовити дану роботу можна двома способами:

  • Подзвонити: (067) 380–84–93, (097) 844–69–22 та (050) 297–73–76
  • Заповнити форму замовлення:
Не заповнені всі поля!
Обов'язкові поля до заповнення «ім'я» і одне з полів «телефон» або «email»

Щоб у Вас була можливість впевнитись в наявності обраної роботи, і частково ознайомитись з її змістом, ми можемо за бажанням відправити частини даної роботи безкоштовно. Всі роботи виконані в форматі Word згідно з усіма вимогами щодо оформлення даних робіт.