План

1. Цензурні обмеження і заборони українського друкованого слова. Основні антиукраїнські цензурні циркуляри та їхній вплив на друкарство.

2. Предмет, мета і завдання дисципліни «Текстознавство». Місце текстознавства серед інших наук гуманітарного циклу та зв’язок з ними.

3. Становлення друкарні Київського університету Св. Володимира. Роль Михайла Максимовича в розвитку наукової книги. Тематичний аспект наукового книговидання.

4. Типологія видавничої продукції.

5. Ранні спроби перекладів і видань Біблій на українських землях. Острозька Біблія. Видання Біблії літературною мовою ХІХ – початку ХХ століть.

6. Макет анотованої каталожної картки.

7. Еволюція видавничої мережі радянського типу. Особливості діяльності редактора і видавця в умовах тоталітарного суспільства.

1. Цензурні обмеження і заборони українського друкованого слова. Основні антиукраїнські цензурні циркуляри та їхній вплив на друкарство.

  • Валуєвський циркуляр 1863 рокуВід імені "більшості малоросіян" П. Ва­луєв виклав у листі до міністра освіти свою знамениту думку про те, що "ніякої особ­ливої малоросійської мови не було, немає і бути не може, наріччя ж, вживане простолюдом, є та ж ро­сійська мова, лише зіпсована впливом на неї Польщі.Заборона друкування книг українською мовою, як і заборона поширення цієї мови серед українського населення Російської імперії, стало головним чинником виживання цієї імперії.
  • • Емський указ 1876 року "Розгромний" висновок створеної Олександром II спеціальної комісії щодо "смертельно небезпечного" для Російської імперії друкування книжок українською мовою спонукав його підписати в травні 1876 року в німецькому містечку Емсічерговий антиукраїнський цензурний циркуляр. Тому й одержав він пізніше назву Емського. Циркуляр забороняв:

    1. Не допускати ввезений в межі Імперії без особливого на те дозволу Головного управління у справах друку будь-яких книг і брошур, що видаються за кордоном на малоросійському наріччі.2. Друкування й видения в Імперії оригінальних творів і пере­кладів на тому ж наріччі заборонити.3. Заборонити також різнома­нітні сценічні постановки і читан­ня на малоросійському наріччі, а також і друкування на такому ж текстів до музичних нот.4. Припинити подальший ви­пуск газети "Київський телеграф".Саме на цей період припадає особливо "плідна" діяльність двох маловідомих поки що в нашій історії антиукраїнських інституцій — Київського Тимчасового комітету у справах друку та Київського окремого цензора з іноземної цензури. Ці управ­ління були безпосередньо підпорядковані міністерству внутрішніх справ у Пе­тербурзі — Головному управлінню у справах друку та цент­ральному комітету з іноземної цензури — і мали практично ніким не обмежені повнова­ження в Україні щодо того що допускати до Друку а що ні, або щодо поширення серед українського населення будь-якої україномовної книж­ки, листівки чи періодичного видання.

    • Царський маніфест від 17 жовтня 1905 року

    З наближенням революційних подій 1905 року в Росії найчастійніше звучали голоси на захист поневолених націй, все частіше ставилася вимога скасувати ті особливі репресії, що стосувалися саме українського друкованого слова.

    Царський Революційні заворушення в Росії напри кінці 1905 року зірвали, нарешті, кайдани з українського слова. Царським маніфестом 1905 року було декларовано всі громадянські права, обіцяно скликати Думу з правами законодавства і контролю. Проголошувалася також свобода друку. Вслід за Маніфестом обнародуються (24 листопада) тимчасові правила про друк, де узаконюється діяльність української преси й книговидання. Наставало бурхливе відродження українського дру­ку. Так, на початок 1906 року в Україні вже працювало 17 українських видавництв, з яких 13 знаходилися в Києві.

    Та радість від декларо­ваних свобод щодо україн­ського друку виявилася пе­редчасною. Стара імперська поліційно-репресивна адмі­ністрація, яка й надалі залишалася при владі, нічого не зби­ралася. Поступово почала відновлюватися недавня репре­сивна політика держави щодо українського друку.


    2. Предмет, мета і завдання дисципліни «Текстознавство». Місце текстознавства серед інших наук гуманітарного циклу та зв’язок з ними.

    Об’єктом вивчення дисципліни “Текстознавство” є текст. При дослідженні тексту як об’єкта багатогранного вивчення треба вміти ідентифікувати об’єкт, дати його опис, зазначити характерні якості, принципи, закономірності та теоретичні аспекти обігу інформації в сучасному суспільстві. Завдання дисципліни: • допомогти студентам зрозуміти сутність тексту, його понять і категорій; • ознайомити із типологією текстів та їх компонентів; • дослідити текст в аспекті проблеми взаємодії “автор — текст”; • визначити специфіку жанрової природи тексту; • вивчати структурно-семіотичні характеристики тексту та його комунікативні властивості; • досліджувати семантичні інтенції тексту як однієї з найширших і найрепрезентативніших одиниць інформації; • сформувати у студентів навички теоретично обґрунтованогоаналізу текстів та їх компонентів.


    3. Становлення друкарні Київського університету Св. Володимира. Роль Михайла Максимовича в розвитку наукової книги. Тематичний аспект наукового книговидання.

    1833р. імператор Микола І підтримав прохання міністра освіти графа Сергія Уварова про заснування Імператорського університету ім. Св. Володимира. Через рік відбулось його урочисте відкриття. Університет був другим вищим навчальним закладом на території підросійської України після Харківського Імператорського університету.

    Початковою метою, що ставилась перед Київським університетом була боротьба з полонофільською київською інтелігенцією, яка була вороже налаштована до влади у ході Польського повстання 1830 – 1831 рр. початково діяв лише один філософський факультет з двома відділеннями історико-філологічним та фізико-математичним. Через рік відкривається юридичний факультет, згодом медичний, а філософський розділився на два автономні. Першим ректором університету був Михайло Максимович.

    Отже, відкриття університету стало видатною подією в суспільно-політичному та культурному житті України, з якою нерозривно пов'язаний подальший розвиток книгодрукування.Стосовно книгодрукування, то варто зауважити, що 1835 року при університеті засновано друкарню. Цікаво, що разом з друкарнею строком на один рік передано штат друкарський працівників – три складальники, два друкарі, палітурник, які після річної роботи були відряджені хто куди, а частина – залишилась працювати. Важкий матеріальний стан примусив університет здавати друкарню в оренду на 12 років книгопродавцю І.Завадському. За угодою, укладеною із Завадським, він отримав звання університетського друкаря і став господарем друкарні, виплачуючи щороку 1000 руб. Орендної плати на користь університету. праці викладачів Київського університету, а це: М.Максимович – «Исторія руской словесности» (1839); О.Новицький – «Опит психологии» (1840), «Руководство к логики» (1841) – неодноразово перевидавалась;

    Найпомітнішим серед усіх постатей Київського університету була постать Михайла Олександровича Максимовича.

    Важко навіть перелічити всі сфери його діяльності: ботаніка, історія, етнографія, лінгвістика, археологія, філософія, поезія... Діапазон інтересів, різнобічність і творча обдарованість М. Максимовича вражали його сучасників. Тож не дивно, що саме йому випала честь стати організатором і першим ректором Київського університету св. Володимира.


    4. Типологія видавничої продукції.

    Видавни́ча проду́кція — сукупність різноманітних за формою, змістом, зовнішнім виглядом, обсягом, характером інформації, структурою, періодичністю та призначенням видань, випущених видавцем або групою видавництв за певний часовий період. Видавнича продукція включає книги, журнали, газети, буклети, календарі тощо. З урахуванням міжнародних, національних стандартів та видавничої практики можна виокремити деякі основні види видавничої продукції за рядом узагальнених ознак:Періодичність випуску в світ тих чи інших видів видань. Одні з них виходять одноразово (книги, брошури), інші мають заздалегідь визначену кількість назв протягом певного проміжку часу — року, кварталу, місяця чи тижня (альманахи, журнали, газети).Характер інформації. Йдеться про ряд ознак, за якими визначаються стильові й лексичні особливості творення текстів залежно від функціонального призначення — наукові, офіційні, виробничі, навчальні, довідкові,літературно-художні.

    Форма знаків, якими фіксується та передається інформація. Це можуть бути текстові (буквені), нотні чи картографічні знаки. Матеріальна конструкція, або зовнішня будова видань. Скажімо, книга, брошура, журнал, газета, незважаючи на свої, відмінні від інших, розміри, обсяги, мають немало спільних ознак у побудові: відповідно задруковані і скріплені або вставлені у певному порядку шпальти, які можна гортати, складати, певні захисні чи розпізнавальні елементи цих шпальт тощо. Зовсім інша конструкція в електронного видання, де інформація фіксується на електроних носіях. Мовна ознака. Видання може бути оригінальним, випущеним державною або іншою мовою; у перекладі з будь-якої іноземної мови; з паралельним текстом двома або кількома мовами. Повторність випуску. За цими ознаками можна визначити видання, які випускаються вперше, або різні варіанти перевидань (доповнених, виправлених і перероблених тощо). Формат. Важливо розрізняти малоформатні, мініатюрні видання стандартних форматів. Кількість сторінок нерідко є принциповою у віднесенні того чи іншого видання до певного виду. Так, видання з чотирма сторінками — це листівка, з п'ятьма і більше (до 48) — брошура, а починаючи від 49 сторінок — книга..

    Характеристика роботи

    Контрольна

    Кількість сторінок: 13

    Безкоштовна робота

    Закрити

    Видавнича справа, книговидання та друкарство 2

    Замовити дану роботу можна двома способами:

    • Подзвонити: (067) 380–84–93, (097) 844–69–22 та (050) 297–73–76
    • Заповнити форму замовлення:
    Не заповнені всі поля!
    Обов'язкові поля до заповнення «ім'я» і одне з полів «телефон» або «email»

    Щоб у Вас була можливість впевнитись в наявності обраної роботи, і частково ознайомитись з її змістом, ми можемо за бажанням відправити частини даної роботи безкоштовно. Всі роботи виконані в форматі Word згідно з усіма вимогами щодо оформлення даних робіт.