План

1. Економічне і соціальне значення поліпшення умов та охорони праці в ринковій системі господарювання

2. Витрати підприємств на заходи щодо поліпшення умов та охорони праці: визначення, класифікація й ефективність3

3. Методика оцінки соціальної та економічної ефективності заходів щодо вдосконалення умов і охорони праці

4. Економічне стимулювання поліпшення умов і охорони праці. Європейська модель економічного стимулювання охорони праці

1. Економічне і соціальне значенняполіпшення умов та охорони праців ринковій системі господарювання

Розглядаючи охорону праці в умовах ринкової економіки особливу увагу необхідно звернути на економічні аспекти охорони праці. Здійснення заходів з поліпшення умов і охорони праці чинить стимулюючий вплив як на економічні, так і на соціальні результати виробництва.

До позитивних економічних результатів впливу умов праці на людину слід віднести підвищення продуктивності праці, раціональ­не використання основних виробничих фондів. Сприятливі умови забезпечують піднесення продуктивності праці за рахунок як інтенсивних змін (скорочення витрат робочого часу на виробництво одиниці продукції), так і екстенсивних (збільшення ефективності використання робочого часу завдяки зниженню цілоденних втрат за тимчасовою непрацездатністю та виробничим травматизмом).

Зростання продуктивності праці супроводжується також досяг­ненням високої якості виробленої продукції або послуг, а скорочення витрат робочого часу сприяє зменшенню собівартості продукції. За даними досліджень, комплекс заходів з поліпшення умов праці може забезпечити приріст продуктивності праці на 15-20%. Так, нормалізація освітлення робочих місць збільшує продуктивність праці на 6-13 % та скорочує брак на 25 %. Раціональна організація робочого місця підвищує продуктивність праці на 21 %, а раціональне фарбування робочих приміщень - на 25%.

Збільшення ефективного фонду робочого часу може бути досягнуто за рахунок скорочення тимчасової непрацездатності працівників унаслідок хвороб та виробничого травматизму. Втрати робочого часу внаслідок тимчасової непрацездатності на різних підприємствах різноманітні й становлять приблизно 2,5 % річного фонду робочого часу на підприємствах із сприятливими умовами праці і 5-10 % - на підприємствах з небезпечними та шкідливими умовами.

Поліпшення умов і впровадження заходів по забезпеченню безпеки праці скорочують плинність кадрів. За мотивами «важкі і несприятливі умови» звільняються в промисловості до 20 % усіх вивільнених, а в будівництві - понад 25 %.

Слід зазначити, що позитивні економічні результати тісно пов’язані як з особистими факторами (дієздатність, працездатність), так і з соціальними наслідками. Зростання продуктивності праці пов’язано зі скороченням цілоденних витрат робочого часу, зумовлених тимчасовою непрацездатністю, підвищенням використання робочого часу і продовженням періоду активної трудової діяльності.

Несприятливі умови призводять до зворотних результатів: різних форм та ступенів втомлюваності працівників, функціонального напруження організму. До негативних економічних результатів належать недоодержання додаткового продукту, затримка з уведенням нових фондів, непродуктивне споживання робочої сили, зниження продуктивності праці.

Крім того, слід звернути увагу на соціальні результати впливу умов праці на працівників. До позитивних соціальних результатів можна віднести: ступінь сприятливого впливу трудового процесу на здоров’я людини та розвиток її особистості, стан здоров’я, ставлення до праці, соціальну активність; максимальне задоволення однією з найвагоміших потреб людини - потребою в сприятливих умовах праці і безпосередньо пов’язаною з цим потребою у змістовній, твор­чій, високопродуктивній праці; зміцнення здоров’я.

Негативний соціальний результат включає зниження творчої активності, заінтересованості в праці, погіршення трудової дисципліни, зростання плинності кадрів унаслідок несприятливих умов праці.


2. Витрати підприємств на заходи щодо поліпшення умов та охорони праці: визначення, класифікація й ефективність

Розглядаючи механізм витрат підприємств на заходи щодо поліпшення умов та охорони праці, виділяють п’ять груп витрат (табл. 9.1):

Таблиця 1

ОСНОВНІ ВИТРАТИ НА ПОЛІПШЕННЯ УМОВТА ОХОРОНИ ПРАЦІ НА ПІДПРИЄМСТВІ

Група
витрат
Назва витрат Складові витрат
І Відшкодування потерпілим унаслідок травм і професійних захворювань Тимчасова непрацездатність; одноразова допомога (включаючи членів сімей і утриманців загиблих);
моральна шкода; відшкодування витрат лікувальним закладам; санаторно-курортне обслуговування;
протезування, придбання транспортних засобів, витрати на соціальну допомогу інвалідам;
доплати до попереднього заробітку в разі переведення на легшу роботу; пенсії інвалідам і утриманцям загиблих
ІІ Пільги та компенсації за працю у важ­ких і шкідливих умо­вах праці Додаткові відпустки, скорочений робочий день, лікувально-профілактичне харчування,
одержання молока або інших рівноцінних продуктів, підвищені тарифні ставки,
доплати за умови та інтенсивність праці, пенсії на пільгових умовах
ІІІ Витрати на профілактику травматиз­му, професійних захворювань Витрати на заходи щодо охорони праці за рахунок джерел фінансування,
регламентовані нормативними актами держави; витрати на заходи з охорони праці за колективними договорами
ІV Витрати на ліквідацію наслідків аварії та нещасних випадків на виробництві Вартість зіпсованого устаткування, інструмен­тів, зруйнованих будівель, споруд; витрати на врятування потерпілих;
розслідування нещасних випадків; виплати заробітної плати і доплати за час простою;
вартість ремонту частково зіпсованого обладнання, машин та механізмів, будівель і споруд;
вартість підготовки чи перепідготовки працівників замість вибулих унаслідок загибелі або інвалідності
V Штрафи та інші відшкодування Штрафи, виплачені за наявність нещасних ви­падків та приховування від обліку потерпілих; штрафи на підприємства,
установи та організації за недотримання нормативних вимог щодо безпеки праці; штрафи на працівника за порушення
вимог законодавства й інших нормативних актів з охорони праці; компенсації за час вимушеного простою через
небезпечність виконання робіт і припинення робіт органами державного нагляду за охороною праці; штрафи, пеня, виплати за недотримання договірних зобов’язань з іншими підприємствами; компенсаційні виплати за ураження населення,
житлового фонду, приватного майна та забруднення довкілля

― витрати, пов’язані з відшкодуванням потерпілим унаслідок травм і професійних захворювань;

― витрати на попередження й компенсацію несприятливого впливу умов праці працівників (пільг і компенсації тим, хто працює у важких та шкідливих умовах);

― витрати на профілактику травматизму і професійних захворювань;

― витрати на ліквідацію наслідків аварій та нещасних випадків;

― штрафи й інші відшкодування.

Складові витрат подані в табл. 1.

Витрати з охорони праці також поділяються на:

― доцільні витрати, спрямовані на збереження здоров’я працівників, раціональне витрачення життєвих сил та відновлення працездатності;

― частково доцільні витрати, які включають видатки за пільгами і компенсаціями за несприятливі умови;

― недоцільні витрати, що зумовлюють підвищення собівартості продукції, зниження її обсягу тощо.

Доцільні витрати забезпечують поліпшення умов праці, частково доцільні і недоцільні - призводять до збитків підприємства, до зниження ефективності виробництва.

Дослідження свідчать, що основні витрати на підприємствах припадають не на створення безпечної техніки, попередження виробничого травматизму і захворюваності, не на нормалізацію умов праці, а на пільги й компенсації, пов’язані з небезпечними і шкідливими умовами праці. Співвідношення між витратами на поліпшення умов та охорони праці до видатків на доплати, пенсії, пільгові відпустки становлять 1: 10.

В умовах недосконалості ринкових механізмів усі вказані витрати відносять на собівартість продукції, і в результаті за недбале ставлення до охорони праці на підприємствах розплачуються не їх керівники, а суспільство. Чинна система пільг та компенсацій не спонукає керівників поліпшувати умови праці, тому що ці витрати розкладаються на всіх споживачів і не впливають на економічні результати роботи підприємства. З іншого боку, штрафні санкції, а також виплати, які повинні здійснюватися підприємством у випадку незадовільної роботи з охорони праці, наявності фактів травмування працівників та профзахворювань, нині є досить значними, а тому змушують будь-якого власника (уповноваженого ним органу) серйозно замислитися, що ефективніше - зазнавати величезних збитків (які часом можуть призвести навіть до цілковитого бан­крутства), не займаючись охороною праці, чи своєчасно вкласти кошти у профілактичні заходи, зберігаючи при цьому життя й здоров’я людей та не конфліктуючи із законом.

Характеристика роботи

Реферат

Кількість сторінок: 22

Безкоштовна робота

Закрити

Економічні аспекти охорони праці

Замовити дану роботу можна двома способами:

  • Подзвонити: (067) 380–84–93, (097) 844–69–22 та (050) 297–73–76
  • Заповнити форму замовлення:
Не заповнені всі поля!
Обов'язкові поля до заповнення «ім'я» і одне з полів «телефон» або «email»

Щоб у Вас була можливість впевнитись в наявності обраної роботи, і частково ознайомитись з її змістом, ми можемо за бажанням відправити частини даної роботи безкоштовно. Всі роботи виконані в форматі Word згідно з усіма вимогами щодо оформлення даних робіт.