Гігієна дітей та підлітків є розділом вікової гігієни, що визна­чає засоби, за допомогою яких формується здоровий організм на все подальше життя. Таким чином, гігієна дитячого віку є надзви­чайно своєрідною, як своєрідним є загалом і дитячий вік.

Предметом гігієни дітей та підлітків є динамічне (в процесі вікового розвитку) вивчення впливу факторів зовнішнього середо­вища, в тому числі виховання і навчання, на здоров'я дітей і підлітків. Гігієнічні норми також диференціюються відповідно до віку.

Вирішення гігієнічних проблем соціального та професійного становлення підростаючого покоління передбачає створення здоро­вих, повноцінних, з гігієнічної точки зору, умов побуту, навчання та виховання дітей і підлітків. Але це, в свою чергу, можливе лише при запровадженні ретельно відпрацьованої системи контролю з боку медичних працівників, головним завданням якої є збереження та зміцнення здоров'я.

Особливості організму дітей та підлітків

Для розробки оздоровчих заходів серед дітей та підлітків зас­тосовують наукові основи вікової морфології та фізіології. Згідно з міжнародною біологічною віковою періодизацією дитячий вік поді­ляється на такі періоди розвитку:

1. Період новонародження: 1-Х днів.

2. Грудний вік: 10 днїв-1 рік.

3. Раннє дитинство: 1-3 роки.

4. Перше дитинство: 4-7 років.

5. Друге дитинство: хлопчики - 8-12 років; дівчатка - 8-11 років.

6. Підлітковий вік: хлопчики -13-16 років; дівчатка - 12-15 років.

7. Юнацький вік: юнаки - 17-21 рік; дівчата - 16-20 років. Протягом перших років життя у дитини вдосконалюється

діяльність ЦНС. Відбувається швидке утворення умовних рефлексів.

Для дошкільного віку характерним є незначне зменшення рос­ту і сповільнення процесу скостеніння, закінчується формування мови, інтенсивно розвиваються зір, слух, процеси терморегуляції. У молодший шкільний період росту і розвитку дитини припиняєть­ся інтенсивне збільшення маси тканини мозку, вдосконалюється руховий аналізатор, рухи стають більш координованими. Інтенсив­но розвивається адаптація до умов довкілля.

Середній І старший шкільний вік характеризується загальною перебудовою органів і систем, значною інтенсифікацією росту і роз­витку організму. Особливістю цього віку є статеве дозрівання, яко­му властиві лабільність психіки, вегетативної нервової системи, відхи­лення у функції серцево-судинної системи. Інтенсифікуються про­цеси діяльності кори головного мозку, скостеніння, розвитку скелетних м'язів.

Зміни в організмі, притаманні дітям під час їх росту й розвит­ку, вимагають дотримання всіх гігієнічних правил і норм, які дикту­ються їх віковими особливостями.

Фізичний розвиток характеризується безперервним біоло­гічним процесом на кожному віковому етапі. Це сукупність морфо­логічних і функціональних властивостей організму, притаманних процесові росту та формування. Фізичний розвиток та інші показ­ники здоров'я віддзеркалюють санітарний стан дитячого колективу і населення в цілому. Індивідуальна оцінка фізичного розвитку доз­воляє скласти характеристику цілої групи.

Про фізичний розвиток свідчать соматометричні ознаки (довжи­на та маса тіла, обвід грудної клітки); соматоскопічні ознаки (стан шкірних покривів, слизових оболонок, підшкірного жирового шару, кістково-м язової системи, форма грудної клітки і хреб­та, форма стопи, ступінь ста­тевого дозрівання); фізіомет-ричні ознаки (життєва ємкість легень, м'язова сила, кров'я­ний тиск, пульс) і стан здо­ров'я. Для вимірювання зрос­ту і маси тіла використовують певні прилади (рис. 10.1). Форму стопи оцінюють за від­битками (рис. 10.2).


Рис. 10.1. Дерев'яний станковий зростомір і медична вага.

Для визначення комплек­сної індивідуальної оцінки всіх показників у їх сукупності за­стосовують спеціальні таблиці для оцінки, в яких ураховано кореляційний зв'язок між довжиною тіла і кожним іншим показником (маса, обвід грудної клітки тощо). Кореляційний зв'язок визначають за допомогою коефіцієнта регресії, який показує ступінь зміни величини вибраного показника при зміні довжини тіла на 1 см.

Узагальнені дані фізичного розвитку після відповідної статис­тичної обробки можуть бути використані для оцінки стану здоров'я дитячого колективу в динаміці протягом багатьох років, тобто бути основою для виявлення впливу чинників довкілля на розвиток дітей та підлітків і для раціональної організації їх навчання та від­починку. Відносно новим яви­щем, починаючи з 60-х років XXстоліття, яке то поши­рюється, то зменшується, є процес, який називаєть аксе­лерацією. Акселерація - це прискорення темпів росту І розвитку організму дітей І підлітків порівняно з темпами

Рис. 10.2. Форми нормальної (а) і сплоще­ної (б) стопи росту і розвитку попередніх поколінь. Характерною її властивістю є те, що в сучасного покоління етап біологічного дозрівання прохо­дить і завершується швидше, ніж у попереднього, і проявляється найчіткіше у підлітковому віці.

Процеси, пов'язані з акселерацією, не знайшли вичерпної відповіді в жодній із теорій: космічній, геліогенній, урбанізаційній, генетичній. На сьогодні найбільш вірогідним є пояснення цього явища як наслідку загальної тенденції до змін в біології сучасної людини.

Дитячі дошкільні заклади

Відповідно до санітарних норм і правил, на 1000 мешканців населеного пункту, з метою забезпечення дітей віком від 2 місяців до 7 років, планується 70-90 місць у дитячих дошкільних закладах.

Дитячі ясла-садки в містах планують на 150-300 місць для обслуговування дітей віком від 1,5 до 7 років. Як правило, утворюють три ясельні групи: молодшу (від 2 місяців до 1 року), середню (від 1 до 2 років) і старшу (2-3 роки), а також 3 дошкільні: молодшу (3-4 роки), середню (4-5 років), старшу (5-6 років). У кожному сільсько­му населеному пункті, де мешкає понад 12 дітей дошкільного віку, теж організовують дошкільні заклади. Місткість ясел-садків установ­люють на основі розрахунку: 65 місць на 100 дітей дошкільного віку, включаючи сезонні місця. Потужність закладів на літній період збільшують за рахунок організації дитячих павільйонів на 1-2 групи.

Кількість дітей в молодших ясельних групах не повинна пере­вищувати 15, у решті ясельних - 20, в дошкільних - 25 дітей. Ясла-садки на 1-2 групи І рекомендується кооперувати з початковими школами. Ясла-садки на 2-4 групи в основному комплектують з неповними середніми школами, в яких зменшено наповненість по­чаткових класів.

Розташовують ясла-садки в житловій зоні на відокремлених ділян­ках в зручному для населення місці. Допускається розміщення їх і в громадському центрі. Земельну ділянку для дитячих закладів виби­рають суху, чисту, без різких перепадів рельєфу. Площа земельних ділянок в яслах-садках на 1 і 2 групи повинна становити 45 м2, в яслах-садках на 4 групи - 40 м2, а в яслах-садках на 6 і більше груп -35 м2на 1 групу, але не менше 0,2 га. В умовах реконструкції допускається зменшувати площу земельної ділянки, але не більше ніж на 25 %. При об'єднанні ясєл-садків на 15 місць і початкової школи на 20 учнів площа ділянки повинна складати 0,3 га. На ділянці виділя­ють зони для дітей дошкільного віку, школярів, а також зони загаль­ного користування і господарського подвір'я. Відстань від приміщень дошкільних закладів до червоної лінії повинна бути не меншою 25 м, від ділянки до житлових будинків з вікнами - не меншою 10 м, до глухої стіни - не меншою 5 м. Залежно від місцевих умов допус­кається зменшення віддалі від приміщення ясел-садків до червоної лінії, залишаючи зелену захисну смугу шириною не менше ніж 5 м.

З метою попередження поширення інфекційних захворювань в дошкільних закладах необхідно дотримуватись принципу групової ізоляції. Основним приміщенням у дошкільному закладі є граль-ня-Ідальня (ясла) або групова (садок) кімната площею 2,5 м2 на дитину. Кожна група повинна мати самостійний вхід, а також прий­мальню, спальню та туалет. Передбачається зал для музичних та гімнастичних занять площею 75-100 м2. Для дітей ясельного віку необхідно передбачити місце для зберігання візків і санчат. Крім перелічених приміщень, в яслах-садках передбачаються кухня, праль­ня та приміщення для зберігання продуктів,

Для кожної групи на ділянці обладнують ізольовані один від одного й обгороджені кущами ігрові майданчики розміром 130 м2, на яких розташувують навіси площею 30-50 м2, пісочницю, гімнас­тичне знаряддя тощо.

Важливо, щоб усі основні приміщення мали природне освіт­лення. Глибина їх не повинна перевищувати 6 м. Незалежно від виду опалення, температура повітря в основних приміщеннях про­тягом року повинна дорівнювати 20 °С, а в горшковій та кабінеті медичного персоналу - 22 °С (з перепадами не більше ніж 2-2,5 °С), відносна вологість повітря - у межах 40-50 %, швидкість руху повітря - у межах 0,2-0,3 м/с.

Ігровадальні й групові приміщення обладнують столами і стільцями відповідно до кількості дітей в групі. Приміщення групо­вих кімнат після занять, обіду, до і після сну необхідно провітрюва­ти. Найкращим є наскрізне провітрювання і водночас вологе приби­рання приміщень, яке потрібно проводити при відсутності дітей ізакінчувати за 30 хвилин до їх приходу. В перехідні сезони року час провітрювання не повинен перевищувати 15 хвилин, а при темпе­ратурі зовнішнього повітря нижче О °С — 3 хвилини. Крім умиваль­ника, там повинна бути полиця для білизни, скриня для предметів догляду за дітьми та бак для брудної білизни. Прибирають примі­щення й обладнання за допомогою окремого маркованого інвентарю. Усі предмети (ганчірки, щітки тощо) після використання полощуть у воді і 0,2 % розчині хлорного вапна, після чого висушують.

Характеристика роботи

Реферат

Кількість сторінок: 17

Безкоштовна робота

Закрити

Гігієна дітей та підлітків

Замовити дану роботу можна двома способами:

  • Подзвонити: (067) 380–84–93, (097) 844–69–22 та (050) 297–73–76
  • Заповнити форму замовлення:
Не заповнені всі поля!
Обов'язкові поля до заповнення «ім'я» і одне з полів «телефон» або «email»

Щоб у Вас була можливість впевнитись в наявності обраної роботи, і частково ознайомитись з її змістом, ми можемо за бажанням відправити частини даної роботи безкоштовно. Всі роботи виконані в форматі Word згідно з усіма вимогами щодо оформлення даних робіт.