План

Вступ.

1. Основні законодавчі акти з охорони праці: Закон України про „Охорону праці”.

2. Вентиляція, її види, принципи розрахунку

3. Вимоги технічної естетики до виробничого середовища.

4. Вогнезахист будівельних дерев'яних конструкцій

5. Дерев'яні конструкції в умовах пожежі.

Список використаної літератури

3. Вимоги технічної естетики до виробничого середовища.

Створення цілком безпечних та здорових умов праці є одним з найважливіших завдань, що стоять перед державою. Виконання цього завдання нерозривно пов'язано з удосконаленням методів управління охороною праці на виробництві.

В умовах ринку в роботі підприємств з охорони праці великого значення набувають такі фактори:

  • економічна зацікавленість власника (керівника) в одержанні максимального прибутку, зменшенні витрат на штрафні санкції, ремонт пошкодженого устаткування, відшкодування шкоди потерпілим;
  • необхідність постійного підвищення якості і конкурентноздатності продукції, що можливо лише за сприятливих і безпечних умов праці;
  • моральна і юридична відповідальність власника за нещасні випадки і відшкодування збитків потерпілим та їхнім сім'ям;
  • моральна відповідальність власника перед трудовим колективом за створення гуманних умов праці;
  • необхідність зміцнювати позиції підприємства на ринку серед вітчизняних і зарубіжних конкурентів;
  • необхідність підносити продуктивність праці й віддачу кожної затраченої людино-години, збільшувати відсоток прибутку по відношенню до вкладених інвестицій, підвищувати ефективність використання людських, матеріальних і фінансових ресурсів;
  • забезпечення досягнення перспективних цілей підприємства, що неможливо без підвищення рівня охорони праці.
  • Названі фактори чинять певний моральний і матеріальний тиск на власника підприємства, що змушує його постійно і систематичні займатися питанням охорони праці. Однак цей тиск, як і приписи державних інспекцій та численні нормативні акти, самі по собі не дадуть ефекту, якщо власник не буде озброєний механізмом зменшення рівня виробничого ризику, тобто науково-обґрунтованою системою управління охороною праці (СУОП) на підприємстві.

    Управління охороною праці на підприємстві є складовою частиною, підсистемою загальної системи управління підприємства, бо лише за високого рівня охорони праці може бути забезпечене ефективне виконання завдань, що стоять перед підприємством, і досягнення високих економічних результатів.

    Управління являє собою сукупність дій, спрямованих на підтримання та поліпшення функціонування об'єкта відповідно до існуючої програми чи мети функціонування.

    Метою управління охороною праці є забезпечення безпеки, збереження здоров'я та працездатності людини під час трудової діяльності. Мета управління може бути досягнута шляхом виконання

    певних функцій управління. Функція управління — це комплекс взаємопов'язаних видів діяльності, що здійснюються суб'єктом управління при цілеспрямованому впливі на об'єкт управління. Управління охороною праці забезпечує виконання таких функцій:

    1. Організація і координація робіт з охорони праці;

    2. Аналіз і оцінка стану умов праці;

    3. Планування робіт з охорони праці;

    4. Стимулювання забезпечення високого рівня охорони праці;

    5. Контроль стану охорони праці.

    Потрібно зазначити, що управління охороною праці має включати виконання таких основних завдань:

  • навчання працівників безпеці праці та пропаганда питань охорони праці;
  • забезпечення безпеки виробничого обладнання;
  • забезпечення безпеки виробничих процесів;
  • забезпечення безпеки будівель та споруд;
  • нормалізація санітарно-гігієнічних умов праці;
  • забезпечення працівників засобами індивідуального захисту;
  • забезпечення оптимальних режимів праці та відпочинку працівників;
  • організація лікувально-профілактичного обслуговування працівників;
  • санітарно-побутове обслуговування працівників;
  • професійний відбір працівників за певними спеціальностями.
  • При виконанні зазначених завдань власник (уповноважений ним орган) має керуватися статтями Кодексу Законів про працю України, Законом України "Про охорону праці», а також нормативними актами з перелічених питань, розробленими, затвердженими відповідними органами та зареєстрованими в установленому порядку в Державному реєстрі міжгалузевих та галузевих нормативних актів про охорону праці. Управління охороною праці включає виконання ряду основних завдань і певних функцій. Основне цільове завдання роботи підприємства в галузі охорони праці може бути сформульоване як необхідність створення передумов для формування на виробничій території професійно безпечного та екологічно чистого простору.

    Організація роботи з охорони праці полягає у виборі і формуванні такої структури управління охороною праці на підприємстві, яка б якнайкраще відповідала меті створення безпечних та сприятливих умов праці.

    Об'єктом управління охороною праці є діяльність функціональних служб та структурних підрозділів підприємства, спрямована на забезпечення безпечних та здорових умов праці на робочих місцях, виробничих ділянках, у цехах та підприємстві вцілому.

    Управління охороною праці на підприємстві здійснює керівник підприємства, а в структурних підрозділах управління здійснюють відповідні керівники підрозділів.

    Слід звернути увагу на те, що згідно зі статтею 17 Закону України «Про охорону праці», власник зобов'язаний створити в кожному структурному підрозділі і на робочому місці умови праці відповідно до вимог нормативних актів, а також забезпечити додержання прав працівників, гарантованих законодавство про охорону праці.

    З цією метою власник забезпечує функціонування систем управління охороною праці, для чого:

  • створює відповідні служби і призначає посадових осіб, які забезпечують функціонування системи охорони праці;
  • розробляє за участі профспілок і реалізує комплексні заходи для досягнення встановлених нормативів з охорони праці, впроваджує прогресивні досягнення з охорони праці;
  • забезпечує усунення причин, що призводять до нещасних
  • випадків, професійних захворювань, і виконання профілактичних заходів, визначених комісіями за підсумками розслідування цих причин;

  • організовує проведення лабораторних досліджень умов праці, атестації робочих місць на відповідність нормативним актам
  • про охорону праці;

  • розробляє і затверджує положення, інструкції, інші нормативні акти про охорону праці, що діють у межах підприємства;
  • здійснює постійний контроль за додержанням працівниками технологічних процесів, правил та вимог щодо охорони праці;
  • організовує пропаганду безпечних методів праці та співробітництво з фахівцями галузі охорони праці.
  • Усі працівники при прийнятті на роботу і в процесі роботи проходять на підприємстві інструктаж (навчання) з питань охорони праці, надання першої медичної допомоги потерпілим віл нещасних випадків, про правила поведінки при виникненні аварій згідно з типовим положенням, затвердженим Державним комітетом України по нагляду за охороною праці.

    Працівники, зайняті на роботах з підвищеною небезпекою або там, де є потреба у професійному доборі, мають проходити попереднє спеціальне навчання і один раз на рік перевірку знань від повідних нормативних актів про охорону праці.

    Перелік таких робіт затверджується Департаментом державного нагляду за додержанням законодавства про працю.

    Посадові особи згідно з переліком, затвердженим Департаментом до початку виконання своїх обов'язків і періодичні один раз на три роки проходять у встановленому порядку навчання, а також перевірку знань з охорони праці в органах галузевого або регіонального управління охороною праці ти участю представників органу державного нагляду та профспілок.

    Допуск до роботи осіб, які не пройшли навчання, інструктаж і перевірку знань з охорони праці, забороняється.

    У разі незадовільних знань з питань охорони праці працівники повинні пройти повторне навчання.

    На прохання працівника проводиться додатковий інструктаж з питань охорони праці.

    На підприємствах (у виробничих або науково-виробничих об'єднаннях) при чисельності працівників від 51 до 500 осіб включно (невиробнича сфера від 101 до 500) службу охорону праці має представляти один спеціаліст. На підприємствах, де використовуються вибухові матеріали чи сильно діючі отруйні речовини, в такій службі має бути два спеціалісти.

    Згідно з Типовим положенням про службу охорони праці служба охорони праці виконує такі завдання:

    а) забезпечення безпеки виробничих процесів, устаткування будівель і споруд;

    б) забезпечення працівників засобами індивідуального та колективного захисту;

    в) професійної підготовки і підвищення кваліфікації працівників з питаньохорони праці, пропаганди безпечних методів праці;

    г) вибору оптимальних режимів праці та відпочинку працівників;

    д) професійного добору виконавців для визначених видів робіт. Відповідно до ст. 26 закону, на підприємстві з кількістю працівників 50і більше осіб рішенням трудового колективу може створюватися комісія з питань охорони праці. Комісія є постійно діючим консультативно-дорадчим органом трудового колективу та власника і створюється з метою залучення представників власника та трудового колективу (безпосередніх виконавців робіт, представників профспілок) до співробітництва в галузі управління охороною праці на підприємстві, узгодженого вирішення питань, що виникають у цій сфері. Основними завданнями комісії є:

    — захист законних прав та інтересів працівників у сфері охорони праці;

    — підготовка на основі аналізу стану безпеки та умов праці на виробництві рекомендацій власнику та працівникам щодо профілактики виробничого травматизму та професійних захворювань, практичної реалізації принципів державної політики в царині охорони праці на підприємстві;

    — узгодження шляхом двосторонніх консультацій позицій сторін у вирішенні практичних питань у сфері охорони праці з метою забезпечення поєднання інтересів держави, власника та трудового колективу, кожного працівника, запобігання конфліктам;

    — вироблення пропозицій щодо включення до колективного договору окремих питань з охорони праці та використання коштів фонду охорони праці підприємства.

    За станом охорони праці на промисловому підприємстві здійснюється нагляд і контроль трьох видів: державний, відомчий, громадський.

    Державний нагляд за виконанням законів про працю всіма міністерствами, відомствами, підприємствами і т. д. та їхніми службовими особами покладений на Генерального Прокурора.

    Професійні Спілки здійснюють громадський контроль за дотриманням умов законодавства про працю, стандартів, правил і норм з охорони праці.

    Відомчий контроль здійснюється шляхом систематичної перевірки міністерствами і відомствами дотримання умов, стандартів, норм і правил охорони праці і трудового законодавства на підлеглих їм підприємствах.

    Громадський контроль за станом охорони праці на підприємствах здійснюють профспілкові комітети, при яких створюються комісії з охорони праці. Контроль буває двох видів:

    — технічний, якщо його об'єктами є предмети праці (продукція, технічна документація), засоби праці (обладнання, інструменти), трудові процеси;

    — соціальний, якщо його об'єктом є діяльність людини.

    Оцінка охорони праці на підприємстві в цілому здійснюється на підставі відповідних оцінок у підрозділах.

    Колективний договір (угода) є найважливішим документом у системі нормативного регулювання взаємовідносин між власниками (уповноважениминими органами) і працівниками з першочергових соціальних питань, у тому числі з питань охорони праці.

    Це ствердження випливає з вимог законів України «Про охорону праці» та «Про колективні договори і угоди», якими передбачено, що здійснення комплексних заходів щодо організації безпечних і нешкідливих умов праці, визначення обов'язків, а також реалізація трудящими своїх прав і соціальних гарантій на охорону праці забезпечується насамперед за допомогою колективного договору (угоди).

    Колективний договір (угода) повинен обов'язково містити заходи захисту прав і соціальних інтересів осіб, які потерпіли на виробництві від нещасних випадків (профзахворювань), а також утриманців і членів сімей загиблих. Ідеться про відшкодування завданої їм шкоди, оплату одноразової допомоги, компенсацію витрат на придбання ліків, на проходження додаткового платного лікування; про надання потерпілим легшої роботи відповідно до медичного висновку із збереженням середнього заробітку, організацію навчання, перекваліфікації та працевлаштування інвалідів праці, надання цим інвалідам допомоги у вирішенні соціально-побутових питань (якби навіть вони вже не працювали на підприємстві за станом здоров'я) тощо.

    Враховуючи, що найголовнішою проблемою суспільства є поліпшення становища жінок, необхідно приділяти особливу увагу зобов'язанням щодо поліпшення умов їхньої праці, санітарно-побутового та медичного обслуговування, вивільнення від важких, шкідливих робіт та нічних змін.

    Важливо, щоб усі ці заходи мали економічну основу та інженерно-технічне забезпечення, щоб скорочення праці жінок на важких, шкідливих, нічних роботах проводилося не примусово, адміністративними методами, а з урахуванням інтересів трудівниць, шляхом матеріального стимулювання, впровадження додаткових пільг за рахунок підприємства (скажімо, надання жінці легшої роботи зі збереженням середнього заробітку за попередньою роботою; призначення жінці передпенсійного віку щомісячної і ротової допомоги в розмірі, не меншому від державної пенсії на період, що залишився до пенсії тощо).

    Характеристика роботи

    Контрольна

    Кількість сторінок: 24

    Безкоштовна робота

    Закрити

    Охорона праці 10

    Замовити дану роботу можна двома способами:

    • Подзвонити: (097) 844–69–22
    • Заповнити форму замовлення:
    Не заповнені всі поля!
    Обов'язкові поля до заповнення «ім'я» і одне з полів «телефон» або «email»

    Щоб у Вас була можливість впевнитись в наявності обраної роботи, і частково ознайомитись з її змістом, ми можемо за бажанням відправити частини даної роботи безкоштовно. Всі роботи виконані в форматі Word згідно з усіма вимогами щодо оформлення даних робіт.