Литературная сказка и ее изучение в школе
Зміст
Вступ. 3
1. Поняття про казку. 4
2. Композиційні принципи. 6
2.1 Принцип об'єктивно-логічної або асоціативної послідовності. 6
2.2 Принцип лінійної повторюваності. 8
2.3 Принцип зростаючої повторюваності. 11
3. Елементи композиційної структури. 16
3.1 Казка як монологічна розповідь. 18
3.2 Діалог – найважливіший чинник створення образу і сюжетної динаміки. 22
4. Казка як ціле. 26
5. Казка і обряд. 35
6. Казка і міф. 37
Висновок. 40
Література. 42
Вступ
Саме життя, тонка чутливість і спостережливість підказали нашим предкам найбільш оптимальну форму передачі знань від дорослих до дітей. Живий діалог, швидка, але неодмінно повторна зміна подій, динаміка розвитку сюжету і обов'язкова конкретність – ось головні особливості розповіді в казках. Виходить, дитяча аудиторія, специфіка її сприйняття вбільшості могли визначити суттєве навантаження і розвиток казки. Таким чином визначально домінюючою функцією літературних казок є дидактико – пізнавальна. Притаманна багатьом фольклорним жанрам естетично – розважальна функція на початковому етапі існування казок відігравала значну роль.
Про це свідчать і самі ранні писемні джерела. Наприклад, стародавньо індійський рукопис казок “Панчатантра”, який служив вихованню дітей високої касти.
В даній роботі метою є висвітлення поняття про казку, що таке казка. Розкрити композиційні принципи, а саме: принцип об'єктивно – логічної асоціативної послідовності; принцип лінійної повторюваності; принцип зростаючої повторюваності. Висвітлити елементи композиційної структури. Дати повний опис казки, ознайомити з її героями, визначити види казки.
Вивчення казок має перспективи, тому що і сьогодні вони живуть в народному середовищі, і є чудовими поетичними зразками, зберігши художньо – естетичне, дидактико – пізнавальне і виховне значення.