Посредничество в социальной работе
План
1. Посередництво в соціальній роботі.
2. Особливості принципу активізації на кожній фазі процесу соціальної роботи.
Список використаної літератури
1. Посередництво в соціальній роботі.
Посередництво в соціальній роботі визначається як один із видів представництва. Оскільки представництво – це одна із стратегій втручання поряд із захистом інтересів клієнта та зверненням до інших служб, то власне представництво клієнта і є посередництвом, тобто співробітництво представника клієнта і іншої сторони (опонентом). Під посередництвом мають на увазі ведення переговорів для задоволення інтересів клієнта.
Дії соціального працівника при здійсненні представництва інтересів клієнта можуть трактуватися як надання допомоги тим, хто її потребує (у зв’язку з безробіттям, хворобою, бідністю тощо), та як боротьба за реформування законодавства та соціальних програм, а також за розширену інтерпретацію чинних правил, норм, соціальних послуг. У суді соціальний працівник може виступати як позивач, адвокат чи експерт-свідок. Як адвокат соціальний працівник пояснює проблеми клієнта і захищає його права. Як експерт-свідок - дає свідчення на рівні професійного судження щодо досліджуваної ситуації. Соціальний працівник може бути посередником, уповноваженим судом, який допомагає збирати дані та досліджувати певні обставини.
Наприклад, діяльність соціальних працівників щодо представництва інтересів людей із залежністю може полягати у:
- здійсненні первинного оцінювання;
- якісному зборі інформації;
- систематизації та аналізі отриманої інформації;
- плануванні разом з клієнтом певної стратегії й тактики вирішення проблем;
- написанні листів до державних структур;
- встановленні контактів та співпраці з державними, а також приватними установами, які можуть надати допомогу в тому чи іншому питанні;
- створенні бази даних (пошук організацій, які можуть надати допомогу);
- вивчення змін у законодавстві;
- безпосередньому представництві інтересів клієнтів;
- поточному та кінцевому моніторингу тощо.
Таким чином, представництво інтересів клієнтів - це складова індивідуальної соціальної роботи. Різноманітність видів представництва в соціальній роботі свідчить про багатосторонність діяльності представника інтересів клієнтів, яка варіюється від захисту прав та інтересів клієнтів на рівні громади та забезпечення їх необхідними послугами до лобіювання змін у законодавстві та відстоювання прав певної групи клієнтів на політичному рівні. Крім того, послуги з представництва надають як одному клієнту, так і певній групі. Соціальні працівники можуть надавати послуги представництва безпосередньо, або навчити відповідним вмінням та навичкам волонтерів.
Трапляється так, що розв'язання проблем клієнта перебуває за межами професійної компетенції соціального працівника. В такому разі працівник бере на себе роль «брокера». Слід допомогти клієнту усвідомити потребу, направивши його до іншого фахівця.
Для цього соціальний працівник і клієнт мусять разом визначити, куди краще звернутися. Зрозуміло, що для цього необхідна інформація стосовно наявних служб, процедур звернення, якість та особливість послуг, на які клієнти мають дати інформовану згоду. Наприклад, у благодійному товаристві допомоги людям з розумовою відсталістю «Джерела» зібрано матеріали щодо послуг для цієї групи клієнтів, які можна отримати в державних і недержавних організаціях столиці.
Соціальним працівникам може стати в пригоді й так звана карта соціальних мереж, тобто перелік організацій, які діють на території району чи міста із зазначенням конкретних осіб, до яких можна звернутися по допомогу чи залучити їх до роботи з клієнтом. Це можуть бути, приміром, районний відділ внутрішніх справ, притулок для тимчасового перебування дітей чи просто телефон знайомої сім'ї, яка погодилась би доглянути за дитиною у вихідні дні, чи список волонтерів, готових допомогти.
Що можна зробити, щоб полегшити процедуру звернення? Ось які поради пропонують соціальним працівникам:
1) надайте клієнту назву, адресу, телефон установи, поясніть, як туди дістатися (краще забезпечте планом-картою), домовтеся про візит клієнта. Поясніть, чого можна очікувати. Вкажіть ім'я спеціаліста, його посаду, імена інших людей, до яких можна звернутися;
2) якщо проблема складна або клієнт нездатний її викласти - запишіть її стисло. Зробіть це разом з ним. Викладіть також потреби клієнта й бажані для нього заходи. Можна забезпечити супроводження (друзі, родичі, ви самі). Бажано провести поведінкову підготовку - репетицію (що і яким чином зробити). Попросіть клієнта поінформувати вас після відвідання спеціаліста або самі зателефонуйте;
3) уникайте фальшивих обіцянок та запевнень. Не пояснюйте того, що робитиме інший професіонал. Це може розчарувати клієнта або може не справдитися. Взагалі, це виходить за межі вашої професійної компетенції. Ви маєте зробити так, щоб клієнт потрапив до іншого спеціаліста та досяг успіху.
Успішність або неуспішність направлення визначає рівень зацікавлення соціального працівника у досягненні результату,вміння переконувати.
Система соціальної роботи, у якому б аспекті вона не розглядалася, завжди є відкритою системою, яка найтіснішим чином переплітається з іншими системами: економікою, політикою, культурою, етикою, екологією, побутовим обслуговуванням. Розуміння, бачення зв’язків системи в цілому визначає роботу соціального працівника як посередницьку між державними інститутами та особою суспільства, громадянина та члена спільноти.
Рис. 1. Взаємодія соціальної роботи з іншими суспільними системами, по відношенню до яких соціальний працівник здійснює посередницьку діяльність.
Тому соціальним працівникам треба мати достатньо знань не тільки у сфері своєї безпосередньої діяльності, але й у багатьох інших ракурсах суспільного життя, часом далеких від соціальної роботи. Необхідно чітко уявляти соціальну структуру суспільства, систему управління країною і конкретно соціальною роботою, свої власні права і обов’язки і права та обов’язки своїх клієнтів, всю законодавчу базу з питань соціального забезпечення і допомог, основи соціології, соціальної психології, педагогіки та усіх прикладних дисциплін, а також використовувати усі можливості забезпечення найновішою та найактуальнішою інформацією себе та клієнта. При цьому мобільність тут необхідна як складова допомоги, особливо людям у важких життєвих обставинах, коли справа не припускає можливості довгострокових вирішень.
Тому посередництво у соціальній роботі – необхідна її складова, яка відповідає за здійснення соціальної допомоги у найповнішому та найоптимальнішому обсязі.