План

1. Відмінність між психокорекційними та психотерапевтичними групами.

2. Процедурні аспекти психотерапевтичних і психокорекційних груп.

3. Авторитарний, демократичний та ліберальний стилі керівництва психокорекційними та психотерапевтичними групами.

4. Травматичний стрес та ПТСП – синдром.

5. Симптоми ПТСП, його види.

1. Відмінність між психокорекційними та психотерапевтичними групами.

Психологічна корекція являє собою тактовне втру­чання у процеси психічного і особистісного розвитку людини з метою виправлення відхилень у цих процесах і часто справляє вплив не лише, на особистість, а й на її оточення, організацію життєдіяльності. Психотерапія спрямована на глибинне про­никнення в особистість і здійснення прогресивних зрушень в н взаємодії зі світом через зміну само- і світосприймання.

Слід розрізняти психотерапевтичні та психокорекційні групи — залежно від того, на що вони націлені.

Психотерапевтичні групи— це групи, в яких здійснюються цілісний глибинний особистісний розвиток та самоактуалізація так званої нормальної, здорової людини, прискорюється процес її психічного визрівання.

Психокорекційні групипов'язані з ви­правленням тієї чи іншої якості, з формуванням бажаної чи адаптивної поведінки, з набуттям таких умінь та навичок, які б відповідали віковим та ситуативним нормам.

Групові норми. У кожній групі виробляються певні загальні норми. Це прийняті правила поведінки, які регулюють дії учасників і дозволяють використовувати санкції при пору­шенні норм. Питання про норми звичайно обговорюється в ході першої зустрічі групи, але лише згодом ці норми стають правилами життєдіяльності. Наприклад, така норма, як відкритість (високий рівень саморозкриття), пов'язана з ри­зиком бути самим собою. Спочатку учасники бояться "прорвати оболонку" своєї захисної поведінки, вважаючи, що їхні істинні почуття нікого не цікавлять. Лише з розвитком групи відкритість стає нормою поведінки, оскільки учасники врешті-решт переймаються думкою: якщо вони не будуть за­микатися в собі, то набагато більше пізнають для себе нового та корисного.

Однією із норм спілкування в групі є принцип "тут і за­раз", тобто дискутуються події, що виникають у даній групі та переважно в даний момент. Це дає змогу учасникам перейти від загальних міркувань до конкретних фактів.

Важливою нормою групового життя є заохочення емоційної виразності, тобто акцентування уваги на емоційних станах і використання слів, які описують ці стани (наприклад: "Твоя міміка на цей момент викликала в мене роздратування"). Розкриттю емоційного стану учасників групи сприяють об­разні асоціації та метафори, що виникають при цьому ("Я зараз мов та торбинка з відірваними ручками").

Однією з корисних групових норм виступає принцип кон­фіденційності, який сприяє реалізації такої норми, як само­розкриття. Учасники більше довіряють одне одному, якщо знають, що нічого не перетне меж їхньої групи. До того ж принцип конфіденційності допомагає зберегти необхідну напругу в обговоренні тих чи інших питань (якщо учасники за­чіпають ці питання поза групою, то потреба в їх дискутуванні в групі зменшується).

Зміст групових норм засвоюється учасниками поступово в ході роботи групи після нагадувань і демонстрації конкретних помилок чи, навпаки, прикладів їх успішного використання.


2. Процедурні аспекти психотерапевтичних і психокорекційних груп.

Якщо давати загальне визначення груп, то можна сказати, що це невеликі тимчасові об'єднання людей під керівництвом психолога або соціального працівника, що мають загальну мету міжособистісного дослідження, особистісного зростання та саморозкриття.

Слід розрізняти психотерапевтичні та психокорекційні групи — залежно від того, на що вони націлені.

Психотерапевтичні групи— це групи, в яких здійснюються цілісний глибинний особистісний розвиток та самоактуалізація так званої нормальної, здорової людини, прискорюється процес її психічного визрівання.

Психокорекційні групипов'язані з ви­правленням тієї чи іншої якості, з формуванням бажаної чи адаптивної поведінки, з набуттям таких умінь та навичок, які б відповідали віковим та ситуативним нормам.

Хто ж може бути учасниками груп?

Ними можуть бути як люди відносно добре пристосовані, емоційно стабільні, що прагнуть особистісного зростання, так і люди, що потребують психокорекції — зміни емоційних та поведінкових стереотипів. Попередній відбір кандидатів до групи за допомогою діагностичних методик мало що дає, оскільки результативність групи залежить від її цілей, а та­кож особистості керівника. Загальновизнаним є підхід, коли до групи включаються усі бажаючі, за винятком надто три­вожних, надто агресивних, а також людей з дуже низькою са­мооцінкою.

Що ж до складу групи, то вважається за необхідне, щоб вона була гетерогенною за віком і статтю, життєвим досвідом, особистісними стилями та конфліктами. Разом із цим деякі автори доводять переваги гомогенних груп, які забезпечують більшу взаємопідтримку та меншу конфліктність.

Стосовно загальної кількості учасників, то вона може бути різною: від 4—10 у психоаналітичних групах до 8—16 у групах особистісного зростання.

Цікавим є питання про режим роботи групи, але це зале­жить від цілей та можливостей учасників. Це можуть бути за­няття раз на тиждень по три—чотири години протягом кількох місяців, можуть бути щоденні заняття протягом тиж­ня по 6—8 годин, а може бути марафон, де заняття проходять упродовж декількох діб і тривають не менше 12 годин на до­бу. Це дає змогу заглибитися у групову ситуацію.

Керівництво групою. Як уже наголошувалося, успішність групової психокорекції та психотерапії багато в чому зале­жить від особистості керівника. Як правило, групою керує психолог, принаймні на перших етапах. Його професійний обов'язок — гарантувати благополуччя кожного члена групи (хоча існують й інші думки).

Поступово з-поміж учасників групи виособлюються ліде­ри, що намагаються виявляти більшу активність, ніж інші. Специфічними лідерськими рисами виступають ентузіазм, домінантність, упевненість, розум, рівновага, поміркованість, зрілість, сильне "Я", низька тривожність, сприйнятливість, інтуїція, багата фантазія, емпатія, бажання допомогти іншим, терпимість до фрустрації та невизначеності.

Психокорекція від психотерапії відрізняється такими специфічними рисами:

1.Психокорекція орієнтована на клінічно здорову людину, яка має в повсякденному житті психологічні труднощі, проблеми, скарги невротичного характеру, а також людей, які почувають себе добре, але бажають змінити своє життя або розвинути свою особистість.

2.Психокорекція орієнтується на здорові сторони особистості,незалежно від ступеня їх порушення.

3.У психокорекції найчастіше орієнтуються на сьогодення і майбутнє клієнтів.

4.В психокорекції акцентується ціннісний вклад психолога.

5.Психокорекційні впливи спрямовані на зміну поведінки і розвиток особистості клієнта.

Характеристики работы

Контрольная

Количество страниц: 11

Бесплатная работа

Закрыть

Социальная работа 5

Заказать данную работу можно двумя способами:

  • Позвонить: (097) 844–69–22
  • Заполнить форму заказа:
Не заполнены все поля!
Обязательные поля к заполнению «имя» и одно из полей «телефон» или «email»

Чтобы у вас была возможность удостовериться в наличии вибраной работы, и частично ознакомиться с ее содержанием,ми можем за желанием отправить часть работы бесплатно. Все работы выполнены в формате Word согласно всех всех требований относительно оформления работ.