План

1. Оцінка роботи ефективності служби зайнятості

2. Паблік рилейшнз в діяльності служби зайнятості

3. Діяльність служби зайнятості

Література

1. Оцінка роботи ефективності служби зайнятості

Для реалізації державної політики в області зайнятості населення і забезпечення громадянам відповідних гарантій в Україні на базі діючих центрів по працевлаштуванню, перенавчанню і профорієнтації населення створена Державна служба зайнятості.

У зв'язку з цим, нового визначення вимагало поняття зайнятості. З одного боку, визнається законною добровільна незайнятість громадян. Вона не може, як раніше, засуджуватися суспільством або служити підставою для залучення людини до адміністративної або кримінальної відповідальності. З іншого боку – незайнятість людини, яка шукає роботу. Саме ця категорія населення повинна перебувати у полі зору держави, покликаної забезпечити кожному громадянинові його конституційне право на працю. Відповідно потрібно вирішувати проблему організації обліку незайнятого населення, необхідно з мільйонів незайнятих виділити тих, хто опинився в такій ситуації вимушено.

Законодавство передбачає обов'язок вимушено незайнятого громадянина заявити про це. Це один з нових принципів, що визначають правила поведінки громадянина і держави на ринку праці: не держава виявляє непрацюючих, а незайнятий громадянин сам звертається по допомогу до держави, а саме в Державну службу зайнятості. Людину реєструють як особу, що шукає роботу. І з цієї миті держава зобов’язана протягом їй календарних днів надати йому відповідну роботу. Якщо після закінчення цього періоду пропозицій про відповідну роботу немає, то вона набуває статусу безробітного і починає отримувати державну допомогу.

Державна служба зайнятості є структурою спеціальних державних органів, покликаних забезпечити координацію, рішення питань зайнятості населення, регулювати попит і пропозицію на робочу силу, сприяти непрацюючим громадянам в працевлаштуванні, організації їх професійної підготовки, наданні соціальної підтримки безробітним. Послуги надаються службою зайнятості безкоштовно.

Функції служби зайнятості різноманітні:

1. Аналіз і прогнозування попиту і пропозиції на робочу силу, інформування населення і працедавців про стан ринку праці;

2. Облік вільних робочих місць і громадян, що звертаються з питань працевлаштування;

Для ефективного здійснення цих завдань необхідне комплексне впровадження автоматизації в процеси управління зайнятістю. Вона дозволяє звільнити персонал від рутинної роботи по переробці інформації, залишає час для розбору різних варіантів ухвалюваних рішень. Основним засобом автоматизації є обчислювальна техніка. Найбільш перспективним також представляється створення розподільних інформаційних систем, мережі локальних баз даних з обміном інформацією між ними по всіх рівнях служби зайнятості. На міському і обласному рівнях системи доцільне створення персоніфікованих банків даних по громадянах, що звернулися в службу зайнятості по допомогу в працевлаштуванні.

3. Консультація тих, хто звертаються в службу зайнятості, і працедавців про можливості отримання роботи і забезпечення робочою силою, про вимоги, що пред'являються до професій і працівників;

4. Надання допомоги громадянам у виборі відповідної роботи, а працедавцям - в підборі необхідних працівників;

Для громадян, що втратили роботу і заробіток, відповідною вважається робота, що відповіднає їх професійній підготовці, враховує вік, трудовий стаж і досвід роботи по колишній спеціальності, транспортну доступність нового робочого місця. Відповідно до закону громадяни мають право на вільний вибір роботи шляхом прямого звернення на підприємства, а не обов'язково через службу зайнятості.

5. Організація професійної підготовки, перепідготовки і підвищення кваліфікації громадян в навчальних центрах служби зайнятості або інших навчальних закладах, надання допомоги в розвитку і визначенні змісту курсів навчання і перенавчання;

6. Нині рівень професійної підготовки зайнятого населення достатньо низький, незважаючи на досить високий загальноосвітній рівень: у промисловості, наприклад, 78% працівників мають середню кваліфікацію, 5% - високу і 17% - низьку. При значному вивільненні з підприємств працівників буде потрібно організацію курсів прискореної їх підготовки і перенавчання за короткостроковою програмою. Основним принципом навчання, у тому числі і через систему служб зайнятості, повинна стати "безперервна освіта". На базі діючих навчальних закладів необхідно створити міжреспубліканський навчальний заклад для перепідготовки і підвищення кваліфікації працівників, що вивільняються, і незайнятого населення. Служба зайнятості і відповідні органи по підготовці кадрів, виходячи з потреб адміністративно-територіальних ділень, аналізу і прогнозу зайнятості, визначатимуть тематичну спрямованість навчання, перелік навчальних закладів, а також набір навчальних програм, а регіональні служби зайнятості - розраховувати потребу в навчальних місцях, укладати договори і забезпечувати відповідне фінансування. Центри зайнятості міст, орієнтуючись на вільні учбові місця, можуть укладати з вивільненими працівниками угоди і направляти на професійну підготовку по вибраній ними професії.

6. Надання послуг в професійній орієнтації і працевлаштуванні працівникам, що вивільняються, і іншим категоріям населення;

У зв'язку з цим необхідна розробка нової концепції розвитку системи профорієнтації, що охоплює всі категорії населення, визначення статусу різних ланок цієї системи, перспективи розвитку мережі центрів профорієнтації і психологічної підтримки. Послуги профорієнтацій повинні надаватися не тільки учнівської молоді, але і робочим громадянам, що хочуть змінити професію. Це вимагає розвиток мережі профконсультаційних підрозділів, що входять в службу зайнятості. У зв'язку з новими функціями системи профорієнтації змінюються і вимоги до працівників служби зайнятості. Зараз необхідні фахівці для оцінки ситуації у сфері зайнятості, прогнозу зайнятості, розробки програм і організації суспільних робіт; по професійній орієнтації дорослого населення і організації профнавчання безробітних, фінансовому навчанню зайнятості; інспекційній роботі.

7. Реєстрація безробітних і надання їм у межах своєї компетенції допомоги.

У законі визначений статус безробітного, яким є вимушено незайнята людина, по відношенню до якої держава не змогла виконати своїх зобов'язань, тобто не надала роботи. Проте не всяка незайнята людина, що хоче працювати, отримує статус безробітної і може розраховувати на соціальну допомогу або підтримку держави. Для цього потрібно дотриматись двох умов. По-перше, громадянин повинен бути працездатного віку і бути придатним до систематичної роботи по якій-небудь професії. Якщо професії немає, то він зобов'язаний пройняти пропозицію служби зайнятості про попередню професійну підготовку. По-друге, необхідна його готовність трудитися, тобто бажання і обов'язок прийняти пропозицію про відповідну роботу.

8. Оплата вартості професійної підготовки, перепідготовки громадян, працевлаштування яких вимагає отримання нової професії, встановлення їм на весь період навчання стипендії;

9. Видача у встановленому законі порядку громадянам посібника з безробіття і припинення виплати цієї допомоги;

10. Підготовка пропозицій і висновків про використання праці іноземних робочих, що залучаються на основі міжурядових угод і ліцензій;

11. Розробка республіканських і регіональних програм зайнятості, включаючи фінансове забезпечення і заходи щодо соціальної захищеності різних груп населення.

Таким чином, функції Державної служби зайнятості значно розширилися в порівнянні з функціями раніше діючої системи працевлаштування населення.

Проте програма зайнятості населення за такими показниками, як організація і проведення суспільних робіт, а також тимчасова зайнятість підлітків не була виконана. У 1996 р. на суспільних роботах було зайнято 291,5 тис. чоловік замість 350 тис. чоловік за планом. Причина - дефіцит засобів у ряді центрів зайнятості, що істотно позначиться на реалізації програми і цього року. Що стосується працевлаштування підлітків у віці від 14 до 18 років, то замість передбачуваного мільйона забезпечити роботою вдалося 850 тис. чоловік. Зв'язано це як з браком коштів у фондах зайнятості, так і з відсутністю податкових пільг для працедавців.

Дещо краще ситуація в області сприяння самозайнятості і підприємницькій діяльності громадян. Результати тут такі: з 1994 р. по червень 1996 р. більше 7 тис. безробітних стали власниками малих підприємств або фермерських господарств, в яких було створено більше 20,4 робочих місць для безробітних. Індивідуальною підприємницькою діяльністю зайнялися 59 тис. чоловік, що раніше позбулися роботи.

Характеристики работы

Контрольная

Количество страниц: 21

Бесплатная работа

Закрыть

Социальная работа в сфере занятости

Заказать данную работу можно двумя способами:

  • Позвонить: (097) 844–69–22
  • Заполнить форму заказа:
Не заполнены все поля!
Обязательные поля к заполнению «имя» и одно из полей «телефон» или «email»

Чтобы у вас была возможность удостовериться в наличии вибраной работы, и частично ознакомиться с ее содержанием,ми можем за желанием отправить часть работы бесплатно. Все работы выполнены в формате Word согласно всех всех требований относительно оформления работ.