Теоретические аспекты проблемы девиантного поведения
ЗМІСТ
Вступ. 3
РОЗДІЛ 1.ТЕОРЕТИЧНІ АСПЕКТИ ПРОБЛЕМИ ДЕВІАНТНОЇ ПОВЕДІНКИ. 6
1.1. Психологічна характеристика розвитку особистості в підлітковому віці. 6
1.2. Психологічні особливості девіантної поведінки підлітків. 10
1.2.1. Походження девіантної поведінки підлітків. 13
1.2.2. Прояви девіантної поведінки підлітків. 15
1.3. Агресивність як один з проявів девіантної поведінки підлітків. 20
1.3.1. Загальна характеристика агресивності. 20
1.3.2. Вплив сімейного фактору на становлення агресивної поведінки підлітків. 22
1.3.3. Підліткова агресивність. 26
1.3.4. Покарання : негативна та ефективна сторони. 28
РОЗДІЛ 2. ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ ОСОБИСТІСНОЇ ОБУМОВЛЕНОСТІ АГРЕСИВНО-НАСИЛЬНИЦЬКОЇ ПОВЕДІНКИ. 31
2.1. Організація, процедура та методи дослідження. 31
2.2. Аналіз та інтерпретація результатів дослідження агресивності підлітків за методикою “Басса-Дарки”. 34
2.3 Результати дослідження акцентуацій характеру за Шмішеком і самооцінки за Дембо-Рубінштейн. 39
РОЗДІЛ 3. КОРЕКЦІЙНА РОБОТА З МЕТОЮ ЗМЕНШЕННЯ ПРОЯВІВ АГРЕСИВНО-НАСИЛЬНИЦЬКОЇ ПОВЕДІНКИ ПІДЛІТКІВ. 44
3.1 Обґрунтування програми корекційної роботи. 44
3.2. Процедура та перевірка ефективності корекційної роботи. 47
Висновок. 50
Використана література. 53
Додатки. 58
Вступ
В останній час в зв’язку з соціально-економічною кризою нашого суспільства інтерес до проблеми відхиленої поведінки значно зріс, що зумовлює необхідність більш детальніше досліджувати причини, форми, динаміку девіантної поведінки і пошуку більш ефективних засобів соціального контролю, оскільки девіантна поведінка завжди пов’язана з якою-небудь невідповідністю людських вчинків, дій, видів діяльності, розповсюдженим в суспільстві або групах, норм, правил поведінки, ідеям, стереотипам, очікуванням, установкам, цінностям.
Труднощі та протиріччя, які торкнулися всіх сфер діяльності нашої держави і всіх верств населення, в першу чергу, позначились на найменш захищеній категорії - дітях. Крім традиційних причин – асоціальної поведінки батьків, алкоголізму, наркоманії, додалися причини, пов’язані із складними соціально-економічними перетворюваннями – це інфляція, безробіття, економічна нестабільність, низький життєвий рівень, що спричиняє виникненню девіантної поведінки, зокрема в дітей підліткового віку.
Тривожним симптомом є ріст числа неповнолітніх з девіантною поведінкою, яка проявляється в асоціальних діях ( алкоголізм, наркоманія, порушення громадського порядку, хуліганство, вандалізм та ін.). Підвищилась демонстративна і “ вульгарна “ по відношенню до дорослих, поведінка. В крайніх формах стали проявлятися жорстокість і агресивність. Різко зросла злочинність серед молоді. З’являються все нові види відхиленої поведінки : підлітки беруть участь в рекеті, співпрацюють з мафією, займаються проституцією і сутенерством.[49].
Девіантна поведінка є результатом взаємодії умов формування її особистості в сім’ї, школі, неформального спілкування з дорослими і однолітками та психічних рис, що знижують адаптивні можливості індивіда.
Головним мікросоціальним чинником дитини є сім’я. Сім’я виступає у ролі соціального інституту, що здійснює первинну соціалізацію особистості, в процесі якої відбувається засвоєння нею цінностей, установок і норм поведінки в соціумі. Розвиток і набуття різноманітних соціальних орієнтацій, установок, емоційної культури людини знаходяться у прямій залежності від характеру внутрішньо сімейного спілкування, від прояву у процесі спілкування установок, перш за все дорослих членів сім’ї, від морально-психологічної атмосфери в родині.[37].
Основними чинниками сімейного виховання, що сприяють формуванню девіантної поведінки дітей, є виховання в аморальній та конфліктній атмосфері, недостатній і некоректний педагогічний вплив, емоційна відчуженість дитини та жорстке ставлення до неї.
У школі схильність до девіантної поведінки закріплюють відсутність індивідуального підходу до особливо вразливих, педагогічно слабких і занедбаних дітей і навішування ярлика “важковиховуваних” , “двійочників”, і “недисциплінованих”. В результаті дитина, яка нездатна протистояти тиску оточуючих, втрачає впевненість у собі, бажання вчитися, проявляє агресію до дорослих (батьків, вчителів), починає шукати референтну групу поза школою.
Соціальна ізоляція в школі та погіршення сімейної атмосфери позбавляє підлітка того, що так необхідне у його віці – підтримки соціального середовища, а отже, породжують у підлітка високу готовність до контакту з асоціальними групами, “кримінального визначення” самого себе.
У неформальній групі підліток прагне до того, що йому не вдалося знайти в сім’ї та школі – емоційного комфорту, поваги від оточуючих, почуття захищеності. Якщо ця група має асоціальні цінності, вона посилює прояви девіантної поведінки підлітків, які до неї входять – агресію, знімає комплекс провини, послаблює тривогу і страх покарання. До того ж група стає осередком обміну асоціальним досвідом.
Мета нашої дипломної роботи: теоретичне і експериментальне вивчення проблеми девіантної поведінки підлітків.
У відповідності з висунутою метою було визначено такі завдання:
1.Вивчення наукової літератури з проблеми дослідження, реферування літератури та формування робочої гіпотези.
2.Розробка програми та підбір психологічного інструментарію для проведення експериментального дослідження.
3.Проведення експериментального дослідження, обробка та інтерпретація його результатів.
4.Підбір програми корекційної роботи з метою її проведення та перевірка її ефективності.
Нами була висунена робоча гіпотеза: прояви агресивно-насильницької поведінки підлітків в більшій мірі залежать від акцентуації характеру ніж від їх самооцінки.
Дослідження проводилось на базі Рівненського міського притулку для неповнолітніх.
Об’єктом дослідження були підлітки з девіантною поведінкою.
Предметом дослідження – особистісна обумовленість агресивно-насильницьких проявів в девіантній поведінці підлітків.
Достовірність дослідження забезпечується використанням стандартизованих діагностичних методик, використанням методів математичної статистики.