План

1. Поняття кредиту

2. Зміст кредитного договору

3. Відповідальність сторін за договором кредиту

Практичне завдання 1

Практичне завдання 2

1. Поняття кредиту

У вузькому розумінні під поняттям "кредит" можна розглядати грошові кошти, які банк зобов'язується надати або вже надав позичальникові в розмірі і на умовах, передбачених кредитним договором, і які підлягають поверненню разом з відсотками, що нараховуються на них. З іншого боку, кредит — це грошова сума, яка отримана позичальником від банку на підставі кредитного договору і підлягає поверненню разом з відсотками на неї.

У широкому розумінні кредит — це право відношення кредитора (банку або іншої фінансової установи) та позичальника в зв'язку з виникненням, виконанням, забезпеченням виконання та припиненням зобов'язань за кредитним договором. Таке правовідношення називається кредитним правовідношенням. Об'єктом кредитного правовідношення є гроші як особливий різновид речей.


2. Зміст кредитного договору

Обов'язок кредитора в даному договорі складає надання безготівкових грошових коштів позичальнику відповідно до умов укладеного договору (одноразово, рівними або іншими частинами у вигляді окремих «траншів», «кредитної лінії» і т.д.). Обов'язки позичальника полягають у поверненні отриманого кредиту та сплату передбачених договором або законом відсотків за його використання. Порядок, терміни та інші умови виконання цього обов'язку типові для будь-яких позикових відносин і тому передбачені нормами про виконання своїх обов'язків позичальником за договором позики. Ними, зокрема, визначається момент виконання позичальником обов'язки з повернення суми кредиту (п. 1 і 3 ст. 810 ЦК), наслідки його прострочення (ст. 811 ГК), наслідки втрати ним забезпечення або погіршення його умов (ст. 813 ЦК) та ін

Особливістю цих відносин є можливість односторонньої відмови від виконання укладеного договору з боку як кредитора, так і позичальника (п. 1 і 2 ст. 821 ЦК). Ця обставина суттєво послаблює консенсуальним природу кредитного договору, певною мірою зближуючи його з реальним договором позики [9].

Кредитор має право в односторонньому порядку відмовитися від видачі кредиту повністю або частково за наявності обставин, очевидно які свідчать про неможливість повернення суми кредиту в строк. Такою обставиною може, зокрема, з'явитися обнаружившаяся неплатоспроможність позичальника або її істотне зниження, наприклад при зменшенні господарським товариством-позичальником розміру свого статутного капіталу. Очевидно, що дане правило служить захисту інтересів кредитора.

З іншого боку, і позичальник за загальним правилом не може бути примушений до отримання кредиту (якщо, наприклад, у нього відпала або зменшилася потреба в грошах). Тому він також має право відмовитися від отримання узгодженого кредиту повністю або частково, причому безмотивно (якщо тільки ця можливість прямо не виключена законом, іншим правовим актом або самим договором). Він лише зобов'язаний повідомити кредитора про свою відмову до встановленого договором терміну надання кредиту. Якщо у кредитора у зв'язку з відмовою позичальника з'являються збитки, то їх компенсація можлива тільки при наявності відповідної умови в конкретному кредитному договорі.


3. Відповідальність сторін за договором кредиту

Зміст зобов'язання, що виникає на підставі укладеного кредитного договору, складають права та обов'язки його сторін, обсяг яких визначається з урахуванням заборон та обмежень, встановлених чинним законодавством.

Основним обов'язком кредитодавця є надання грошових коштів позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором. При наданні кредитів банк зобов'язаний додержуватися основних принципів кредитування, у тому числі перевіряти кредитоспроможність позичальників1 та наявність забезпечення кредитів, додержуватися встановлених Національним банком України вимог щодо концентрації ризиків. Важливою при наданні кредитів є інформація про кредитну історію позичальника, яка належить до якісних характеристик позичальника. Кредитною історією є сукупність інформації про юридичну або фізичну особу, що її ідентифікує, відомостей про виконання нею зобов'язань за кредитними правочинами, іншої відкритої інформації відповідно до Закону, яка включає, зокрема, відомості щодо інтенсивності користування банківськими кредитами/гарантіями в минулому та своєчасності їх погашення й сплати відсотків/комісій за ними.

Банкам забороняється прямо чи опосередковано надавати кредити для придбання власних цінних паперів. Використання цінних паперів власної емісії для забезпечення кредитів можливе з дозволу Національного банку України. Банк у силу прямого імперативу (ч. 6 ст. 49 Закону України "Про банки і банківську діяльність") не може надавати кредити під процент, ставка якого є нижчою від процентної ставки за кредитами, які бере сам банк, і процентної ставки, що виплачується ним по депозитах. Виняток можна робити лише у разі, якщо при здійсненні такої операції банк не матиме збитків. Протягом строку чинності кредитного договору банку, іншій фінансовій установі заборонено в односторонньому порядку збільшувати розмір процентів, встановлених при його укладенні (ч. 2 ст. 1056і ЦК). Банкам, за винятком випадків, встановлених законом, також забороняється в односторонньому порядку змінювати інші умови укладених з клієнтами договорів (ч. 4 ст. 55 Закону України "Про банки і банківську діяльність"). Умова договору щодо права банку, іншої фінансової установи змінювати розмір процентів в односторонньому порядку є нікчемною1 (ч. З ст 1056і ЦК). Фінансовим установам забороняється вимагати дострокового погашення несплаченої частини боргу за кредитом та розривати в односторонньому порядку укладені кредитні договори у разі незгоди позичальника із пропозицією фінансової установи збільшити процентну ставку або інший платіж, передбачений кредитним договором або графіком погашення боргу (ч. З ст. 6 Закону України "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг").

Позичальник зобов'язується повернути одержаний кредит та сплатити проценти на умовах, встановлених кредитним договором. Позичальник, виходячи з консенсуальної природи кредитного договору, вправі вимагати від кредитодавця надання кредиту за укладеним договором.

Кредитодавець вправі вимагати від позичальника повернення суми кредиту та сплати процентів у розмірі, встановленому у договорі. Виплата процентів за користування кредитом здійснюється у строки, встановлені кредитним договором. Якщо сторони не погодили інше, кредитодавець вправі вимагати сплати процентів щомісяця до дня повернення кредиту (ч. 2 ст. 1048 ЦК).

Як вже раніше зазначалося, кредитним договором може бути передбачено цільове використання позивальником кредиту. Якщо ж позичальник порушує обов'язок щодо цільового використання кредиту, кредитодавець має право відмовитися від подальшого кредитування позичальника за договором.

Кредитодавець вправі вимагати дострокового повернення кредиту (його частини) та сплати належних йому за договором процентів. Це право обумовлюється порушенням позичальником умов кредитного договору, а саме, у разі:

а) прострочення позичальником повернення чергової частини кредиту (якщо договором встановлений обов'язок його повернення частинами (із розстроченням)) (ч. 2 ст. 1050 ЦК);

б) невиконання позичальником обов'язків, встановлених кредитним договором, щодо забезпечення повернення кредиту, а також у разі втрати забезпечення виконання зобов'язання або погіршення його умов за обставин, за які кредитодавець не несе відповідальності (ст. 1052 ЦК).

Сторонам кредитного договору надано право відмовитись від надання або одержання кредиту на -підставах, встановлених ЦК. Так, кредитодавець має право відмовитися від надання позичальникові передбаченого договором кредиту частково або в повному обсязі у разі порушення процедури визнання позичальника банкрутом або за наявності інших обставин, які явно свідчать про те, що наданий позичальникові кредит своєчасно не буде повернений (ч. 1 ст. 1056 ЦК). Відповідно до ч. 1 ст. 11 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом"1 процедура визнання позичальника банкрутом порушується винесенням суддею ухвали про порушення провадження у справі про банкрутство. Іншими обставинами, що явно свідчать про те, що наданий позичальникові кредит своєчасно не буде повернений, можна вважати, наприклад, велику кредиторську заборгованість позичальника тощо. Слід звернути увагу на те, що така відмова кредитодавця стосується лише кредиту, який підлягає наданню позичальникові у майбутньому (наприклад, у порядку кредитної лінії) і не передбачає зміни умов повернення уже фактично наданого кредиту.

У свою чергу, позичальник, якщо інше не встановлено договором або законом, має право відмовитися від одержання кредиту частково або в повному обсязі незалежно від підстав лише до встановленого договором строку його надання, повідомивши про це кредитодавця (ч. 2 ст. 1056ЦК).

За порушення встановлених кредитним договором зобов'язань сторони несуть відповідальність, встановлену чинним законодавством та договором.

Характеристики работы

Контрольная

Количество страниц: 10

Бесплатная работа

Закрыть

Гражданское право 1

Заказать данную работу можно двумя способами:

  • Позвонить: (097) 844–69–22
  • Заполнить форму заказа:
Не заполнены все поля!
Обязательные поля к заполнению «имя» и одно из полей «телефон» или «email»

Чтобы у вас была возможность удостовериться в наличии вибраной работы, и частично ознакомиться с ее содержанием,ми можем за желанием отправить часть работы бесплатно. Все работы выполнены в формате Word согласно всех всех требований относительно оформления работ.