Развитие скоростно-силовых качеств у детей от 6 до 10 лет
ЗМІСТ
ВСТУП 3
РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ РОЗВИТКУ ШВИДКІСНО-СИЛОВИХ ЯКОСТЕЙ У МОЛОДШИХ ШКОЛЯРІВ 5
1.1. Аналіз проблеми дослідження у науковій літературі 5
1.2. Загальна характеристика фізичних якостей. Сприятливі періоди розвитку фізичних якостей школярів 10
1.3. Особливості розвитку швидкісно-силових якостей у молодших школярів 14
РОЗДІЛ 2. ДОСЛІДНО-ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ РОЗВИТКУ ШВИДКІСНО-СИЛОВИХ ЯКОСТЕЙ У ДІТЕЙ 6-10 РОКІВ 19
2.1. Організація педагогічного експерименту щодо розвитку швидкісно-силових якостей у молодшому шкільному віці 19
2.2. Рухливі ігри, як засіб розвитку швидкісно-силових якостей у школярів початкової школи 27
2.3. Аналіз результатів педагогічного експерименту 30
ВИСНОВКИ 35
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ 38
ДОДАТКИ 40
ВСТУП
Актуальність дослідження. Навчально-виховний процес сучасних закладів загальної середньої освіти характеризується інтенсифікацією, надмірним інформаційним навантаженням з недостатністю рухового режиму, що негативно впливає на розвиток фізичних якостей та фізичний стан школярів у цілому. В умовах школи природна потреба дітей у русі не задовольняється, а отже належно не розвиваються такі рухові якості, як сила, швидкість, витривалість, необхідні для зміцнення здоров'я та формування систем організму. Тому розширення функціональних можливостей організму, що росте, є основним завданням предмету «фізична культура» у початкових класах.
Провідними засобами, які забезпечують розвиток швидкісно-силових фізичних якостей дитини, є легкоатлетичні вправи. Виконання прикладних рухових дій з високою інтенсивністю не лише залучає до роботи переважну більшість м'язів, а й вимагає активної дії функціональних систем організму. Внаслідок цього поліпшуються функції серцево-судинної і дихальної систем, зміцнюється опорно-руховий апарат, регулюється діяльність нервової системи та інших фізіологічних процесів.
Також у структурі програм з фізичного виховання серед засобів популярністю користуються спортивні та рухливі ігри, адже саме вони сприяють вирішенню оздоровчих, виховних та освітніх завдань у процесі фізичного виховання, формують основу для засвоєння змісту шкільної навчальної програми та мають значні переваги в організації і широкому їх використанні, а також не потребують особливих умов та складного обладнання.
Аналіз і узагальнення сучасної практики свідчить, що сьогодні є достатня кількість досліджень методики навчання рухових дій (В.С. Фарфель, В.Г. Алабін, В.К. Бальсевич, В.М. Дьячков та ін.) та розвитку фізичних якостей (В.Г. Ареф’єв, Є.Я. Бондаревський, А.Ф. Борисенко, Г.Б. Венгерський, В.В. Дмітрієв, Т.Ю. Круцевич, А.Г. Сухарев, О.А. Томенко та інші), однак проблема розвитку швидкісно-силових якостей дітей молодшого шкільного віку потребує подальшого вдосконалення.
Об’єкт дослідження – процес фізичного виховання дітей молодшого шкільного віку.
Предмет дослідження – розвиток швидкісно-силових якостей у дітей від 6 до 10 років.
Мета дослідження: теоретично обґрунтувати та експериментально перевірити проблему розвитку швидкісно-силових якостей у дітей молодшого шкільного віку та виявити ефективні засоби щодо їх підвищення.
Досягнення поставленої мети зумовило вирішення наступних завдань дослідження:
- Проаналізувати стан проблеми за даними науково-методичної літератури;
- Дати загальну характеристику фізичних якостей та окреслити сприятливі періоди розвитку фізичних якостей школярів;
- Розглянути особливості формування швидкісно-силових якостей у дітей від 6 до 10 років;
- Виявити рівень розвитку швидкісно-силових якостей у дітей молодшого шкільного віку;
- Експериментально перевірити ефективність використання рухливих ігор щодо розвитку швидкісно-силових якостей у дітей молодшого шкільного віку на уроках фізичного виховання.
Методи дослідження: системний та порівняльний аналіз педагогічної та науково-методичної літератури з проблеми дослідження, узагальнення і систематизація наукових даних, педагогічне тестування, педагогічний експеримент, педагогічне спостереження, методи математичної статистики.
Структура роботи. Курсова робота складається зі вступу, двох розділів, висновків, списку використаної літератури та додатків.