Развитие музыкальных способностей детей на начальном этапе музыкального образования

Музика є одним із могутніших засобів виховання, який надає естетичного забарвлення духовному життю людини. «Пізнання світу почуттів неможливе без розуміння й переживання музики, без глибокої духовної потреби слухати музику й діставати насолоду від неї»- писав В. Сухомлинський. Без музики важко переконати людину, яка вступає в світ, у тому, що людина прекрасна, а це переконання, по суті, є основою емоційної, естетичної, моральної культури. Ці слова видатного педагога-гуманіста конкретизують його думку про музичне виховання як першооснову у вихованні людини.

Музика вводить людину в світ хвилювання, радісних переживань. Щоб відкрити перед дитиною двері у цей світ, потрібно розвивати в неї здібності, які успішно виявлятимуться в музичній діяльності. Без них не можна прилучити дитину до чудового світу музики, неможливий цілісний розвиток особистості. Ось чому вже у дошкільному віці треба розвивати музикальність у всіх дітей незалежно від тих можливостей, якими вони наділені від природи. Складові частини структури музикальності, яку можна сформувати у дітей в процесі різноманітної музичної діяльності: сприйняття музики, спів ритміка, гра на дитячих музичних інструментах, творчість. Найголовніший показник музикальності – емоційна чутливість до музики. Найпростіші сенсорні здібності в цій галузі є базою для розвитку складніших, основних: ладо висотного слуху та чуття ритму. Цей комплекс здібностей виявляється під час сприймання музики в слухових уявленнях у виконанні й творчості. Музикальність передбачає наявність запитів, інтересів, пов’язаних з різноманітними художніми творами, з різними видами музичної практики. Уточнення структури музикальності дає можливість встановити потрібні взаємозв’язки між окремими ї компонентами, визначити їхню значимість, накреслити доцільні шляхи її формування.

Розвиток музикальності є неодмінною умовою формування музичної культури дітей. Під музикальністю розуміють сукупність здібностей, необхідних для успішної музичної діяльності. Основна ознака музикальності – переживання музики як вираження певного змісту. Музичне переживання за своєю суттю є емоційним переживанням, оскільки поза емоційним станом зміст музики осягнути не можна. Музикальність особливо виявляється в активній самостійній діяльності людини.

Відомий психолог Б. М. Теплов виділив три основні музичні здібності, які складають структуру музикальності:

Структура музикальності

По-перше, це ладове почуття, тобто здатність емоційно розрізняти ладові функції звуків мелодії, відчувати емоційну виразність звуковисотного руху. Ладове почуття безпосередньо виявляється у сприйманні мелодії, її упізнаванні, у чутливості до точності інтонації. Його характерним у дитячому віці є підвищений інтерес до слухання музики. Ладове почуття є емоційним (або перцептивним) компонентом музичного слуху.

По-друге, це здатність до слухового уявлення, тобто здатність вільно оперувати слуховими уявленнями, що відображають звуковисотний рух. Вона безпосередньо виявляється у запам’ятовуванні і відтворенні по слуху мелодії, насамперед у співі, а далі – у внутрішньому слуху («внутрішня музична мова»). Ця здібність є слуховим (або репродуктивним) компонентом музичного слуху.

По-третє, це музично-ритмічне почуття, тобто здатність активно (рухомо) переживати музику, відчувати емоційну виразність музичного ритму і точно відтворювати його. Воно безпосередньо виявляється у тих рухових реакціях, які більш-менш точно передають ритм музики. Що звучить. Музично-ритмічне почуття складає основу всіх проявів музичності, які пов’язані із сприйманням і відтворенням часової ходи «музичного руху». Разом з ладовим почуттям воно є основою емоційного відгуку на музику.

Відтак, структуру музикальності складають два провідні компоненти емоційний і слуховий (відгук на музику і музичний слух). Тому й усі музичні здібності характеризуються синтезом цих компонентів. Так, найтонше розрізнення окремих елементів звукової тканини не можна назвати музичним сприйманням, якщо воно є лише розрізненням звукових комплексів, а не їх виразного значення. Водночас емоційний відгук на музику ( якщо не почуття, що випадково виникло під час звучання твору) передбачає розрізнення її звукового складу.

Сенсорною основою музичних здібностей є наочно – дійова орієнтація у звуковисотних, ритмічних, тембрових і динамічних співвідношеннях. На базі емоційного і слухового компонентів складаються й основні музичні здібності. Якщо ладове почуття пов’язане з таким провідним музичним виражальним засобом, як звуковисотність, то музично-ритмічне почуття – з ритмом. Музично-слухові уявлення відображають ці та інші елементи музичної мови, але поза реальним звучанням, незалежно від цього.

У людини не може розвинутися одна музична здібність при повній відсутності інших. Усі вони виникають і розвиваються в музичній діяльності, доповнюють або компенсують оди одного, по-різному проступаючи у процесі музичного розвитку дитини.

Раннє виявлення музичних здібностей дитини є показником її музичної обдарованості. Однак не слід вважати, що відсутність ранніх виявів є свідченням музичних здібностей. Виявлення музичних здібностей залежить не тільки вроджених задатків, а й від культурного середовища, музичного оточення. У багатьох дітей музичні здібності вперше починають розвиватися лише в школі.

У різних дітей музикальність може характеризуватися різним поєднанням окремих здібностей. Зокрема. Одні діти помітно виділяються емоційним відгуком на музику, другі – руховими реакціями на неї, треті – серйозно зацікавлені певною музичною діяльністю, водночас маючи нерозвинений музичний слух, у четвертих означені здібності більш-менш органічно поєднуються тощо. Виходячи з того, які здібності учнів виступають на перший план, є більш або менш розвинутими, має обиратися методика музично-виховної роботи.

Залежно від конкретної музичної діяльності, якою займаються школярі (сприймання, виконання, творчість) їм необхідній інші музичні здібності. Наприклад, здатність до сприймання музики включає, крім основних музичних здібностей, здібності до цілісного і диференційованого сприймання.

Виконавська діяльність теж вимагає відповідних здібностей: чистоти співацьких інтонацій, якості звукоутворення у співі, пластичності моторного апарату, витонченості ритмічних рухів, узгодженості рухів рук під час гри на музичних інструментах. Творча діяльність потребує здібностей до пісенної, музично-ігрової, танцювальної творчості, до імпровізації на музичних інструментах, до творчих уявлень при сприйманні музики.

Здібність цілісного сприймання передбачає тотожну емоційну реакцію на загальний настрій п’єси чи пісні. Кількаразове прослухування твору дозволяє сприймати його диференційовано, виділяючи дедалі більше характерних рис. Не можна сприймати музику, не диференціювавши тих елементів звучання, які є носіями музичної виразності, так само як не можна їх почути, не відчуваючи цієї виразності.

Музично-творча діяльність молодших школярів виявляється в імпровізації пісенних мелодій, придумуванні нескладних мотивів, інсценуванні сюжетів пісень, пластичному інтонуванні музики, складенні елементарних танців, створенні ігор - драматизацій, темброво-ритмічних супроводів тощо. Музикальність дітей значною мірою визначається розвитком музичного слуху, під яким розуміється здатність до такого сприймання звучань яке відповідає спеціальним особливостям музики як особливого виду людської діяльності. Б. М. Теплов розглядав музичний слух у вузькому і широкому аспектах. Піл музичним слухом у вузькому аспекті розуміється здатність чути і відтворювати звуковисотних рух, який є основним носієм смислу в музиці. Музичний слух у широкому аспекті є не окремою, а синтетичною здатністю відчувати виразність музичної мови в єдності її компонентів, сприймати музику як змістовне мистецтво, що несе в собі почуття і думки, життєві образи й асоціації. Вчений вважав основою музичного розвитку слух у широкому розумінні слова, тобто слух виразний. Не орієнтація в акустиці як такій, а орієнтація в емоційно-образній сфері музики є найважливішою рисою музичного сприйняття. Слух виразний ніякою мірою не слід відривати від слуху звуковистного. Але питання про пріоритетність одного з них на певному етапі розвитку дитини набуває принципового значення. Зокрема психологи пропонують таку логіку розвитку музичного слуху: йти від виховання музичного слуху в широкому розумінні слова до виховання його у вузькому розумінні через їх взаємовплив і взаємозв’язок до повної єдності.

Щоб обрати доцільну методику розвитку музичного слуху необхідно врахувати такі положення:

1.Не можна підходити до виховання музичного слуху як до особливого завдання, незалежно від завдання виховати музичне сприйняття.

2.На початковому етапі особливо важливий зв’язок музичного слуху з іншими сенсорними і сенсомоторними здібностями. Штучне роз’єднання здорових рухових та інших відчуттів гальмує музичний розвиток дітей.

3.Основою розвитку звуковистного слуху є формування мелодичного слуху як узагальненої музичної здібності.

4.Показником рівня розвитку музичного слуху школярів є здатність сприйняти чисто інструментальну музику (без зовнішньої програмності).

Основою музичного слуху є ладове почуття. В музиці кожен звук сприймається не відокремлено, а в зв’язку з іншими, як елемент ладової системи, що посідає в ній належне інтонаційне місце. Ми наділяємо звуки мелодії певними характеристиками, в основі яких лежить інтонаційне переживання стійкості або нестійкості звука, закінченості або незакінченості звороту, мажорного чи мінорного забарвлення, структури і членування мелодії на фрази, тяжіння і розв’язання акордів тощо. Всі ці відчуття пов’язанні не з конкретною висотою звуків, а лише з їх співвідношеннями. Вони не можуть виникнути в процесі сприймання окремих випадкових звуків. Тільки організовані в ладу звуки можуть викликати ці відчуття. Розвиток ладового почуття дітей виражається в тому, що вони поступово засвоюють інтонаційне місце кожного звука, починають відчувати стійкий і нестійкий характер звуків, тяжіння їх до більш стійких і відчувати Тоніку як найстійкіший звук ладу. Розвиток музичного звуку у дітей, що зростають в атмосфері європейської музичної культури, найприродніше починати з формування ступеневих уявлень мажорного ладу.

Музичний звук має дві основні властивості: абсолютну висоту, тобто місце даного звука в загальній системі, і відносну висоту – місце звука у звукоряді відносного ладу. Залежно від того, яка властивість звука лягла в основу сольфеджування складалися і відповідні методичні системи виховання музичного слуху: абсолютна і відносна (релятивна).

Абсолютне сольфеджування починається із засвоєння назв звуків музичної системи, звукоряду мажорної гами. Відповіднихназв ступенів у системі абсолютного сольфеджування немає, а без цього виховання ладового почуття ускладнюється. Тому вводиться назви тоніки, стійких і нестійких звуків, ввідних тонів, а також цифрові позначення ступенів.

Практика дає підстави зробити висновок про те, що абсолютне сольфеджування на початковій стадії музичного виховання недостатньо сприяє розвиткові ладового почуття, учні слабо орієнтуються в тональностях. Значним недоліком сольфеджування за абсолютною системою є вимушений спів протягом тривалого часу в тональності До-мажор, а тоніка “до1” виходить за межі співацького діапазону першокласників (їхній робочий діапазон ре1-ля1). Крім цього виникають неправильні ладові асоціації: стійкі звуки-тільки до, мі, соль, а нестійкі – сі, ре, фа, ля. Будь-який перехід у нову тональність приводить до руйнування складених стереотипів. Наприклад, звук до в тональності фа мажор, зберігаючи свою абсолютну висоту, набуває іншої ладової функції. Це дезорієнтує дітей, порушує ладові відчуття, що виникли, виникає слухову невпевненість.

Характеристики работы

Реферат

Количество страниц: 32

Бесплатная работа

Закрыть

Развитие музыкальных способностей детей на начальном этапе музыкального образования

Заказать данную работу можно двумя способами:

  • Позвонить: (097) 844–69–22
  • Заполнить форму заказа:
Не заполнены все поля!
Обязательные поля к заполнению «имя» и одно из полей «телефон» или «email»

Чтобы у вас была возможность удостовериться в наличии вибраной работы, и частично ознакомиться с ее содержанием,ми можем за желанием отправить часть работы бесплатно. Все работы выполнены в формате Word согласно всех всех требований относительно оформления работ.