План

1. Музично-хорове та театральне мистецтво України XVIII століття (партесний концерт, вертеп, шкільна драма).

2. Російсько-українські культурні взаємини. Історичний аспект та духовні наслідки.

3. Харківський та Київський (1834 р.) університет св. Володимира як центри культурного розвитку українських земель у першій половині XIX століття.

4. Мережа мистецьких й інших спеціальних закладів другої половини 19 ст. та її вплив на культурне середовище суспільства.

5. Західноукраїнські терени в культурному поступі (перша половина 19 ст).

1. Музично-хорове та театральне мистецтво України XVIII століття (партесний концерт, вертеп, шкільна драма).

У XVI —XVII ст. у братських школах Львова, Луцька, Острога, Києва, у Києво-Могилянській колегії викладали музично-теоретичні дисципліни. У цей час в церковній музиці утвердився багатоголосий спів. Партесний спів під назвою «київський» поширився в Москві та інших містах Росії. Теоретичні основи партесного співу узагальнив український композитор М.Ділецький у «Граматиці музикальній» (1677). Кобзарі-запорожці — це не тільки носії народної пам'яті, це ще й муз. к-ра України,вони грали не тільки на кобзі, в пошані були також ліра, сопілка, скрипка, цимбали тощо.У 1652 р. Б.Хмельницький підписав універсал про утворення музичного цеху в Лівобережній Україні за аналогією з подібними цехами, що вже існували у Кам'янці, Львові та деяких інших українських містах. Помітних успіхів досягла укр. муз. к-ра у 18 ст. Осередком муз. життя стала Київська академія, де вивчали нотну грамоту та були поширені хоровий спів, гра на муз. інструментах. В академії існував симфонічний оркестр. Великий внесок у розвиток нац. муз. к-ри зробили вихованці академії композитори М.Березовський, А.Ведель. Значний вплив мала також творчість композитора Д.Бортнянського, якому належить багато творів духовної і світської музики. Хори існували при Переяславській, Чернігівській, Харківській колегіях. Багаті поміщики утримували кріпацькі капели, оркестри, оперні та балетні трупи. У піснях, думах, баладах знайшли відображення життя селянства, масові народні рухи, викликані посиленням феодально-кріпосницької експлуатації у 18 ст. Чимало пісень виникло у зв'язку із зруйнуванням Зап. Січі. Визначились основні теми, сюжети, образи рекрутських, наймитських, кріпацьких, бурлацьких пісень. Створювалися пісні про героїв народних повстань: Залізняка,Кармелюка,Довбуша. Великого розвитку набув укр. театр, зокрема шкільна драма. Викладач Києво-Могилянської академії Ф. Прокопович склав теорію трагедії, комедії і трагікомедії. Цікавим явищем в історії укр.театру був ляльковий народний театр - вертеп (вертепом називалася печера, де народився Ісус Христос). Для лялькової вистави використовувалася скринька у вигляді двоповерхового будиночка: у верхній частині будиночка розігрувалися сцени на біблійні сюжети, у нижній - народно-побутові.У 18 ст. виникає таке цікаве літературне явище, як творчість мандрівних дяків - учнів духовних шкіл, вірші яких носили бурлескний характер: сміх і гумор поєднувалися у них з серйозною соц. тематикою. Вертепні вистави з’явилися в Укр в 1 пол 17 століття та поширилися по всій країні. Перша документальна згадка про Вертеп належить до 1667. Це явище цілковито самобутнє, нац. Мандрівні дяки (“пиворізи”), студенти-бурсаки, мандруючи по Україні в 17—18 ст, заробляли гроші приватним навчанням. Саме вони спричинилися до розповсюдження рукописної л-ри і влаштовували театральні вистави, ходили з вертепом. Вертеп являв собою поєднання релігійної християнської різдвяної драми й світської гри, елементів усної народно-поетичної творчості. Вистави Вертепу відбувалися в спеціальній скриньці, яка зовнішнім виглядом була схожа на макет двоповерхового будиночка, на своєрідну двоярусну сцену. Починалося дійство на верхній сцені біблійними легендами, потім переходило на нижню сцену, де розігрувалися комічні народно-побутові сцени з реального життя. Вертепник, пересуваючи на дротиках дерев’яні ляльки, змінюючи відповідно голос, говорив за кожну дійову особу. Вистави показували на ярмарках, міських площах, по хатах селян і міщан. Персонажі інтермедій змагалися в дотепах, співали, танцювали тощо, кожен діяв згідно зі своїми соціальними, становими, національними, віковими ознаками та інтересами.


2. Російсько-українські культурні взаємини. Історичний аспект та духовні наслідки.

Заходи рос царизму проти укр. к-ри протягом 2 пол. 17-18 ст.:

-1720 р—Петро І заборонив книгодрукування укр. мовою;

-1729р—Петро ІІ звелів переписати з укр. мови рос державні постанови і розпорядження;

-1763р—Катерина ІІ заборонила викладати укр. мовою в Києво-Могилянській академії;

-1775р—Сидон розпорядився вилучити з усіх шкіл укр. букварі.

У результаті росіянізації укр. к-ра почала втрачати свою самобутність, та все ж у 18 ст. спостерігалося її піднесення. Проте розвиток к-ри гальмувався феодально-кріпосницькою системою, нац.. гнітом, що посилювався на укр. землях.

Якраз у цей період Росія заявила про себе як про світову державу. Тепер вона потребувала людей, які сприяли б її зростанню, активному розвиткові науки та освіти в молодій імперії. До Петербурга та Москви запросили багатьох українців, які мали працювати в різних імператорських установах.

Чимало вихідців із України відзначилися на дипломатичній службі в складі рос закордонних місій в Англії, Голландії, Туреччині, Угорщині, Польщі, Австрії, Німеччині, Франції, Швеції і навіть у Китаї. У Росії з великою повагою ставилися до освічених українців, охоче їх брали на службу й добре платили. Протягом 18 ст. чимало діячів укр. к-ри та освіти переселилися до Росії.

Наші земляки багато зробили для розвитку рос освіти. У різних навчальних закладах більшість викладачів мала укр. походження. Наприклад, у 1701-1762 рр. у Слов’яно-греко-латинській академії в Москві працювали 95 викладачів Києво-Могилянської академії. Коли за наказом царя в Петербурзі була заснована Медико-хірургічна академія, для неї не вистачало студентів, тому їх набрали з Києво-Могилянської академії.

Українці дуже вплинули й на розвиток рос. театру. Театри й вертепи з’явилися в Смоленську, Новгороді й навіть Сибіру—Тобольську та Іркутську, куди його принесли вчителі з України.

Можна вважати, що не було жодного напряму рос. к-ри або освіти, у якому б не працювали вихідці з України

Характеристики работы

Контрольная

Количество страниц: 10

Бесплатная работа

Закрыть

История украинской культуры 4

Заказать данную работу можно двумя способами:

  • Позвонить: (097) 844–69–22
  • Заполнить форму заказа:
Не заполнены все поля!
Обязательные поля к заполнению «имя» и одно из полей «телефон» или «email»

Чтобы у вас была возможность удостовериться в наличии вибраной работы, и частично ознакомиться с ее содержанием,ми можем за желанием отправить часть работы бесплатно. Все работы выполнены в формате Word согласно всех всех требований относительно оформления работ.