Зміст

Вступ. 

Теоретична частина. 

1.1. Релігійне трактування раю і пекла. 

1.2. Добро і зло у філософській інтерпретації

Творча частина. 

2.1.Робота над ескізами: втілення власних ідей та задумів. 

2.2.Трактування та подача вибраного образу в проекті

Технологічна частина. 

3.1. Підготовка робочого місця, інструментарію та матеріалів для реалізації твору

3.2. Основні етапи виконання художнього твору. 

Економічна частина. 

Охорона праці

Висновки. 

Список використаної літератури. 

Додадки. 

Вступ

Оточуючий світ не може залишатись не поміченим, коли в ньому вирує життя, зароджуються геніальні ідеї, «виростають» неперевершені відкриття, має місце і високе, і низьке, як дві категорії протиріччя в усьому; коли барви веселки надихають на прекрасне, а природа чарує кожною своєю частинкою, записуючи в календарі нові пори року; коли звуки, запахи, відтінки, відчуття відкривають ще одне сьогодні. Й у всіх цих життєвих перипетіях виростає мистецтво…, мистецтво творити, плекати, виховувати незмінні цінності,які у різноманітних проявах з давніх часів дійшли до наших днів. Тут мова йде не лише про величні шедеври архітектури, скульптури, живопису, графіки та інших видів мистецтва,а й про мистецький стиль, творчі смаки, естетичне сприйняття, котрі так чи інакше мали місце в різних куточках світу. Перетікаючи від одного народу до іншого, з одного культурного осередку в інший, мистецтво утверджувалося, розвивалося, створюючи все нові й нові власні інтерпретації. Але при цьому залишалось розуміння творення прекрасного, оспівування добра та щастя у контрастному звучанні з негативним, сірим, буденним.

Тому актуальною являється і тема «Заборонений плід», яку ми обрали для кваліфікаційної роботи. Прагнення поєднати мистецтво декоративної обробки дерева з есхатологічним усвідомленням забороненого плоду як спокуси, опираючись на релігійні та філософські дані, визначення місця добра і зла та його вибору у житті кожного - основна ідея створення художнього образу, який якомога чіткіше передавав би суть контрастності раю на фоні пекла. Такий підхід до вирішення творчого задуму за обраною нами темою «Заборонений плід», власні художні інтерпретації та варіації стосовно реалізації твору мистецтва привносять, на нашу думку, нове вирішення в уже відомий світ мистецтва.

Таким чином, пропонований до захисту декоративний пласт, з використанням оригінальних композиційних та технологічних методів та способів, технік та прийомів, враховуючи найсуттєвіші аспекти в якісній реалізації вибраної теми, мало на меті представити самостійну творчу роботу доводячи її доцільність та актуальність.

Адже, художник як особистість відіграє неабияку роль в суспільстві і мистецтві. Завдяки йому кожен сприймає саме ту дійсність, яку хоче показати художник через образотворче мистецтво. Показати ті емоції, почуття, своє відношення до певної проблеми чи розуміння її. Через художника відбувається процес поєднання людини і мистецтва, тобто він є своєрідним посередником, що говорить на зрозумілій мові образів.

Тому важливим моментом у творчій роботі є не лише створення якісного та професійного мистецького твору, а й логічне втілення всіх думок стосовно вибраної теми для доступного розуміння його глядачами.

Мета кваліфікаційної роботи полягає у створенні декоративного пласта «Заборонений плід», що спирається на професійний та ґрунтовний аналіз стильових, жанрових і композиційних особливостей творчої роботи у контексті релігійних відомостей та філософського звучання теми «Заборонений плід». Відтак, враховуючи багатий інформаційний та мистецький багаж знань, творчий потенціал та майстерність, ми намагались донести вибрану тему у власному трактуванні.

Для втілення мети перед нами постає ряд завдань:

-дослідити джерельну базу, що безпосередньо стосується обраної теми;

-здійснити мистецький пошук вирішення теми на основі набутих теоретичних знань у вигляді ескізної частини;

-виконати проект за вибраним ескізом;

-підготувати необхідну деревину для виконання в роботи матеріалі;

-підготувати інструментарій для подальшого творчого процесу виготовлення декоративного пласта;

-визначити техніки та прийоми для виконання роботи;

-подати основні технологічні етапи, за якими створюється мистецький твір;

-здійснити розрахунки, затрачені на творчу роботу.

Реалізація декоративного пласта «Заборонений плід» включає в себе пошуки нового підходу до вирішення обраної теми методами, прийомами та засобами декоративно-прикладного мистецтва. Відтак, у роботі спостерігатиметься не лише інтерпретація набутих теоретичних знань та функціонування різноманітних засобів вираження у декоративно-прикладному мистецтві, а й закладена філософсько-релігійна сфера, виразність самого образу.

Дана тема була апробована таким відомими діячами, як Гриненко Г. В., Мухін Ю., Романчук Л., Швайдак Ю, Фурдуй Р., котрі досліджували релігійні аспекти проблемних питань раю й пекла, добра і зла, забороненого плоду Дерева життя. Також філософськими надбаннями стосовно обраної теми займались Андрущенко В. П., Михальченко М. І., Крапивенський С. Е. Вони вивчали особливості понять добра і зла та їх місця у житті людини – основи філософії.

Кваліфікаційна робота має чітку структуру:

вступ – у якому подано актуальність обраної теми, її новизна, мета, завдання, структура роботи та короткий огляд теоретичного матеріалу певних авторів для реалізації мистецького виробу;

теоретичну частину – у якій представлено оперування релігійними відомостями та філософським звучанням вибраної теми на основі ґрунтовного аналізу інформативної бази;

творчу частину – де сконцентрована увага на ескізних пошуках, втіленні задумів, ідей та набутих знань;

технологічну частину – в якій увага зосереджується на підготовці робочого місця та відповідних матеріалів, технологічних етапах виконання декоративного пласта, обрахунках затрат, використаних для створення кваліфікаційної роботи;

список використаної літератури;

висновки;

додатки.

Теоретична частина

1.1. Релігійне трактування раю і пекла

Наше життя сповнене різноманітних та багатогранних перипетій, овіяних позитивними та негативними настроями, і наше завдання – правильно розпоряджатись власним єдиним життєвим шляхом.

Адже добро і зло завжди мають місце, тим більше на сьогоднішній день, що є досить актуальним вибором теми. З давніх-давен питання раю і пекла тривожило покоління тому, що всім відома історія Адама і Єви та забороненого плоду до наших днів змушує кожного замислитись над вічними цінностями та нетлінними основами всього людського існування.

Що ж стосується релігійної точки зору, то православ'я закликає всіх людей шукати рай не де-небудь у земному або космічному просторі, а в своєму серці (у своїй душі), тобто, в перетворенні свого внутрішнього стану. За основу беруться слова Ісуса "Царство Боже всередині вас" [29, 230], тобто, де святий чоловік, там і Царство Небесне (рай). Едем - всього лише чудовий сад, де виростало Дерево життя, що стало недоступним прабатькам після їх гріхопадіння - щоб вони навічно мучилися у своїх гріхах, але, через певний час, померли, і в пеклі чекали свого порятунку, втіленим Сином Божим. До воскресіння Христового душі всіх померлих людей, навіть старозавітних праведників, потрапляли в пекло [30, 160]. Але це не означає, що рай перестав існувати в момент гріхопадіння Адама і Єви, оскільки сонми незліченних ангелів Божих продовжували перебувати в райському блаженстві, тобто, з всюдисущим Богом.

Православ'я стверджує, що для того, щоб після смерті душа потрапила не в пекло, а в рай, потрібно бути хрещеним, дотримуватися віровчення, причащатися Тіла і Крові Христових, дотримуватися духовної чистоти і здійснювати богоугодні справи, живучи на землі. Право визначати, чи потрапить душа людини в пекло чи рай в Християнстві належить Богові.

У православ'ї існує концепція, що після гріхопадіння прабатьків, в пекло потрапляли душі всіх померлих, в тому числі, старозавітних праведників. Душі праведного Симеона Богоприїмця і обезголовленого царем Іродом Іоанна Хрестителя проповідували в пеклі швидкий і загальний порятунок [25, 23]. Після своїх страждань і смерті на хресті, Христос своєю людською душею спустився в найвіддаленіші глибини пекла, зруйнував пекло і вивів з нього душі всіх праведників в Царство Боже (рай), а також і ті душі грішників, які взяли проповідь про порятунок, що прийшов. І тепер, душі померлих святих (благочестивих християн) потрапляють до раю. Але часто своїми гріхами люди відштовхують від себе Бога - самі створюють в душі своїй суцільне пекло, а після смерті, душі вже не мають можливості змінити свого стану, який буде і далі прогресувати у вічності. Посмертна і остаточна доля душ померлих нехристиян невідома нині сущим - вона повністю залежить від волі Бога, якщо Він вважатиме, що померлий жив по совісті, і що його душа готова славити Христа, то вона може бути прийнята в райські обителі [25, 24].

Спаситель підкреслює, що визначальним критерієм для Нього буде наявність (у «ягнят») справ милосердя (допомога нужденним, до яких Він і Себе зараховує), - або відсутність цих справ (у «козлів») [29, 791].

Остаточне рішення винесе Бог на Страшному Суді, після якого в пеклі будуть мучитися не тільки душі грішників, але і їх воскреслі матеріальні тіла. Христос вказував, що найбільші муки в пеклі осягнуть тих, хто знав Його заповіді, але не виконував їх, і тих, хто не прощав образи на своїх ближніх. Найважчою мукою в пеклі буде не фізичний, а моральний голос совісті, якийсь неприродний стан, коли гріховна душа не може винести присутність Бога, але й без Бога їй зовсім нестерпно. У пеклі також будуть мучитися і демони (занепалі ангели), які після Страшного Суду ще більше будуть пов'язані.

Таким чином релігійне значення та трактування пекла дає ґрунтовні знання та усвідомлення людського життя до і після смерті. Це є вагомим чинником у подальшій роботі над вибраною темою «Заборонений плід». Адже, основуючись на вище вказані відомості, ми мали змогу чітко окреслити шляхи інтерпретації того спокусливо негативного, сірого, буденного для подальшої подачі його у творчій роботі.

Що ж стосується раю, то тут існує власна релігійна думка з цього приводу. Зокрема, Едем - місце початкового проживання людей. Розташоване на Сході [29, 458]. Що мешкають у ньому люди, Адам і Єва, були безгрішні, безсмертні, але ще не досконалі - їм тільки належало такими стати, - досконалі вже не грішать, тому що вже зробили свій остаточний вибір. Однак спокушені змієм, вони з'їли плід із забороненого Дерева пізнання добра і зла, в результаті чого вони знайшли смерть і страждання.

За деякими тлумаченнями, Бог накладав тільки тимчасове обмеження на смакування жаданих плодів з Дерева пізнання добра і зла. Ці плоди прирівнюються до євхаристійних Тіла і Крові, які для богоуподібнення необхідно всім людям куштувати, але з обов'язковою духовною підготовкою. Тому з тими благодатними плодами прабатьки прийняли в себе вже не Бога, а диявола, який отримав, при цьому, над людьми значну владу. Бог закрив Рай для людей, поставивши на варті Ангела - Херувима з полум'яним мечем [29, 465].

В особі святих отців, Православ'я закликає всіх людей шукати рай не де-небудь у земному або космічному просторі, а в своєму серці (у своїй душі), тобто, в перетворенні свого внутрішнього стану. До воскресіння Христового душі всіх померлих людей, навіть старозавітних праведників, потрапляли в пекло. Але це не означає, що рай перестав існувати в момент гріхопадіння Адама і Єви, оскільки сонми незліченних ангелів Божих продовжували перебувати в райському блаженстві, тобто, з всюдисущим Богом.

Але навіть у Старозавітний час дві людини - Енох та Ілля, - були живими взяті на Небо (в рай), хоча їм ще належало повернутися на землю і, як померти як звичайні люди. Під час преображення на Фаворі, з Христом було два пророки: Мойсей, як тодішній представник пекла і Ілля - представник раю[30, 170]. Після зішестя в пекло Христа, з пекла були виведені душі всіх праведників, що жили по совісті і тих, що повірили в Спасителя, і прийняті в райські обителі. Під час Страшного Суду ці душі єднаються з колишніми своїми померлими і вже зотлілими тілами і будуть в повноті насолоджуватися і затверджуватися вічним життям в Богові.

Після настання Новозавітного часу, також дві людини запанували в раю, вже перетвореними земними тілами - це Ісус Христос (новий Адам) і Пресвята Богородиця (нова Єва) [30, 173]. Бог для кожної людини і для кожного ангела приготував неповторні райські обителі, багато з яких виявляться порожніми через добровільне відпадання від Бога частини ангелів (бісів) і частини людей (грішників). І це, звичайно ж, буде засмучувати і Бога, і всіх святих людей, і ангелів, які зможуть радіти вже не за всіх, і не з усіма мати радісне спілкування.

Христос сказав, що після загального воскресіння люди вже не будуть женитись, ані виходити заміж, ні розмножуватися (що більшою мірою властиве матеріальним тілам), але будуть як ангели. Найвищою насолодою праведників у раю буде можливість безперестанного богоспілкування, славослів'я, молитви, зростання в чесноті та ін. Всі ангели і душі всіх людей покликані реалізувати себе як неповторні наречені Бога, щоб навічно з'єднатися в раю з Самим прекрасним Нареченим в невимовній любові. Церква вчить, що не всі праведники будуть мати в Раю рівні блаженства, але хто - яке заслужив при своєму земному житті: «Інша слава сонцю (Христа), інша слава місяцю (Божої Матері), інша слава зіркам (ангелам, святим і всім врятованим ), зірка від зірки різниться у славі (величиною і яскравості) ». «Не бачило того око, не чуло вухо, і не приходило те на серце людині, що приготував Бог люблячим Його.» [29, 489]. Врятованих людей і святих ангелів чекає нескінченне обоження, тобто, богоуподібнення, коли тварна людська природа, через дар від Бога, наділяється божественними властивостями (богоспілкуванням, всевідання, всюдисущю, всемогутністю, всеблаженством, справедливістю, вічністю і ін.), здатністю бути невидимими, проходити крізь двері зачинені зі своїми перетвореними тілами, і т. п. Інакше, всі люди по благодаті Бога повинні стати богами (коли змій в Едемі спокушав Єву, він брехав їй правдоподібно). За задумом Бога люди творилися Їм щоб «володарювали над морською рибою, і над птахами небесними, [і над звірами,] і над худобою, і над усією землею, і над усім плазуючим, що плазує по землі.» [29, 493]. Крім того, Христос обіцяє посадити апостолів на 12 престолах судити 12 колін Ізраїлевих.

Преподобний Серафим Саровський говорив: «Спасися сам, і навколо тебе спасуться тисячі (людей)» [11, 235]. Іншими словами, якщо серце людини стало храмом (обителлю) Бога, то й усередині, і навколо цієї людини вже виникає рай, який привертає до себе (точніше, до Бога) безліч народу, який має контакт зі святим. Тільки той зустрінеться з Богом після своєї тілесної смерті, хто бачив Бога (відчував Його у своїй душі) ще за життя земного.

Царство Небесне (або Новий Єрусалим) - обитель праведників, возз'єднаних з Богом після Кінця Світу для вічного життя. У Одкровенні Іоанна Богослова воно представлено у вигляді величезного міста, що спускається з неба від Бога, з високими стінами. "Довжина і ширина і вистота його рівні" [11, 240] і становлять 300 км (12 000 стадій). Товщина оболонки - 72 метри (144 ліктя). Місто має 12 воріт, подібних перлинам (по 3 з кожної сторони). Усередині міста вулиці, і що закінчується від престолу жива вода, яка живить дерево життя. Ось як описує його Іоанн Богослов: "А храму не бачив у ньому, бо Господь Бог Вседержитель - храм його, і Агнець. І місто не має потреби ні в сонці, ні в місяці, щоб світили, слава бо Божа освітила його, і світильник його - Агнець. " [11, 263].

Отже, поняття раю і Царства Небесного має власне трактування з релігійної точки зору, звичайно ж у контексті з пеклом, яке існує контрастним фоном раю.  

Характеристики работы

Диплом

Количество страниц: 50

Бесплатная работа

Закрыть

Запретный плод

Заказать данную работу можно двумя способами:

  • Позвонить: (097) 844–69–22
  • Заполнить форму заказа:
Не заполнены все поля!
Обязательные поля к заполнению «имя» и одно из полей «телефон» или «email»

Чтобы у вас была возможность удостовериться в наличии вибраной работы, и частично ознакомиться с ее содержанием,ми можем за желанием отправить часть работы бесплатно. Все работы выполнены в формате Word согласно всех всех требований относительно оформления работ.